«Вони оберігають наших бійців». Вінничанка написала та передала на фронт понад 1300 ікон

• Мініатюрні ікони з глини із надписом «Я молюся за тебе! Повертайся живим» виготовляє вінницька майстриня Вікторія Ніколаєва. 
• Готові роботи вінничанка відправляє хлопцям та дівчатам на фронт, де їх освячує капелан. Бійці носять її ікони, як оберіг. 

Вікторія Ніколаєва займається керамікою вже 20 років. Весь цей час вона шукає шляхи, як створювати традиційну народну кераміку, додаючи сучасні елементи. Говорить, хоче, щоб молодь сприймала традиційну кераміку не як щось застаріле, а модне. Вікторія починала зі створення музичних інструментів, потім перейшла на посуд та інші вироби.

Серед виробів майстрині є також ікони. До війни вона писала ікони на різних матеріалах: глина, дерево, скло. А після 24 лютого її творчість частково стала на паузу. 

— Останніх п'ять років ми з чоловіком жили у селі на Вінниччині, там у мене досить велика майстерня, де я творила. Після початку широкомасштабної війни вдома ми почали активно приймати переселенців, — розповідає Вікторія. — Потім я почала плести маскувальні сітки. А, коли зрозуміла, що зараз у селі менш потрібна, то повернулася до міста. 

У квітні Вікторія подумала про те, щоб виготовляти ікони-обереги для військових, але ще сумнівалася, чи потрібно це бійцям. Її чоловік волонтерив, тож у процесі спілкування з військовими розпитував: «Чи хотіли б ви мати такі мініатюрні ікони?». Відповіді були ствердними. 

— Свою першу сотню роздала вінницьким захисникам із Повітряних Сил України. Капелан їх освятив й зараз вони оберігають захисників, — каже майстриня. — Далі через знайомих, друзів-волонтерів та рідних почала передавати у різні бригади. У мене чоловік зараз теж мобілізований.

«Є надія, що твоя молитва буде оберігати»

З квітня до сьогодні Вікторія створила вже понад 1 300 ікон. Всі вони зроблені з білої глини. Спершу майстриня розкачує глину, далі — вирізає необхідну для неї форму і відтискує лик святого. А з другого боку відтискує надпис «Я молюся за тебе! Повертайся живим».  

— Робити, наприклад, десять ікон за тиждень — це дуже мало. Якщо подумати, скільки у нас хлопців та дівчат на війні, то десяток це ніщо. Тому мені треба було придумати: як робити багато ікон та швидко, — розповідає керамістка. — Я дійшла до висновку, що треба виготовити силіконові штампи. Ними я і відтискаю образи. 

Після того, як Вікторія відтискує лик святого, ікону треба покрити спеціальною фарбою та випалити в печі. Але найважливіше у всьому цьому процесі — прочитати молитву перед роботою. 

— Все треба з любов'ю робити. По-іншому сенсу в цієї роботи немає. Глина не любить поганих емоцій, — каже майстриня. — Ікони я спеціально вирішила робити невеликого розміру, щоб можна було в кишеню покласти. Хлопці часто носять їх на шиї, як амулет. Є надія, що твоя молитва буде оберігати.

На іконах, що пише майстриня, відтворені різні образи: Спас Синайський, ікона Божої Матері «Годувальниця» та «Розчулення», Оранта і ще кілька. 

— За чотири години я можу зробити сто штук таких ікон, це моя межа на день. Якщо ми робимо вдвох з подругою, то за 2,5 години виготовляємо сотню, — каже Вікторія. — Ми живемо в дуже непередбачуваний час, тому на день чи тиждень я собі чітку мету не ставлю. Але намагаюся, щоб у мене вдома завжди було готових сто штук. Це на випадок, якщо хтось терміново подзвонить і попросить на фронт.  

Майстриня розповідає, що військові постійно передають їй подяку за ікони, просять створювати ще. 

— Для них це звістка, що про них думають. Всі ми надіємося, що кожного збереже той янгол, який у нас є. Такі ікони — це, наче ниточка, за яку можна триматися. Це додаткова підтримка, — розповідає вінничанка. — Один раз військовий передав за ікону 50 гривень. Мій племінник волонтерить і в одному госпіталі боєць дав йому ці гроші. Він не знав, як подякувати, тому дав те, що у нього було. Мені було так незручно, бо ніяких грошей я не беру. Свої ікони не продаю. 

Також Вікторія проводить майстер-класи. Нещодавно один такий провела для кількох жінок з села Агрономічне. На ньому їм вдалося створити понад дві сотні ікон, які вже зовсім скоро потраплять до наших військових і будуть їх оберігати.

Читайте також:

Для маскувальних сіток потрібні тканина, фарба, нитка, людина. Куди звертатися, щоб допомогти?

Почали все з нуля. Історія «солодкого» бізнесу, що переїхав з окупації у Вінницю

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.