Вони гуртують, годують, одягають і готують «бандерівське смузі». Історії про волонтерів

• Ми, українці, та весь цивілізований світ об'єдналися навколо нашої країни.
• Всі, хто не взяв до рук зброю, допомагають нашим захисникам багатьма різними методами: перераховують гроші на допомогу армії, приносять медикаменти, речі, їжу нашим захисникам, дають прихисток у себе вдома переселенцям, тримають бій у кіберобороні.
• А також не забувають про «бандерівське смузі», якщо ворог близько. 

«Ще будемо тут танцювати»

Волонтерка Діана Подолянчук майже не чує, але все життя танцює сама та вчить діток,  організувала дитячу школу танцю. У час війни, в перший же день нападу, школа перетворилася на штаб збору допомоги та місце прихистку для переселенців. Нині тут переночували десятки переселенців, а допомогу військовим сюди приносять десятки тисяч людей. Підтримка прибуває буквально кожну хвилину.

— Хтось приносить кілька пачок ліків чи серветок, хтось — цілі мішки необхідних речей. Вклад кожного важливий, бо тільки разом ми переможемо, — говорять волонтери. — Ми настільки об’єдналися, що нас вже ніхто не здолає.

Діана волонтерить тут разом з усією родиною: мати, сестра, батько. Кожен має свою функцію, не відпочивають практично цілодобово. Дівчина координує збір допомоги, їхній штаб годує хлопців на блок-постах, приймають переселенців. Навколо себе родина Подолянчук та їхні друзі-волонтери об’єднали тисячі небайдужих людей.

— Я волонтерка вже десять років. Як тільки 24 лютого мені подзвонили знайомі військові, що їм потрібне місце для штабу допомоги, я одразу запропонувала свою школу. Знаю, що ми ще будемо тут щасливо танцювати з дітками, а зараз працюємо для допомоги нашим захисникам, — каже дівчина. — Спочатку було страшно, постійно ховалися в укриття, а зараз на це немає часу. Занадто багато роботи. Ми тут облаштували собі безпечне, наскільки можна, місце.

Активістка розповідає, що українці приносять настільки багато допомоги, що у перший день в них у штабі буквально до стелі одна з кімнат була закладена ковдрами для захисників та переселенців. Найбільше наші захисники потребують медикаментів, а волонтери — робочих рук.

Приходити з допомогою або бажанням волонтерити можна: 

• Коцюбинського 43 А, Туркіш сіті, «Шахіна» - Діана Подолянчук.
• Максимовича 10 " ДекорБетон" - Таня Власюк.

«Я розумію, як це бути на місці переселенців»

Луганчанка Тетяна Алєксєєва переїхала у Вінницю вісім років тому, коли Росія окупувала її рідне місто. Зараз вони з чоловіком виховують двох маленьких діток, які народилися вже у Центральній Україні. До початку широкомасштабної війни Тетяна не була волонтеркою, але у час війни ніхто з їхньої сім’ї не стоїть осторонь допомоги захисникам та переселенцям.

— Перші два дні широкомасштабного нападу Росії я лише моніторила стрічку новин, накручувала себе. Наші родичі живуть у «гарячих» точках: Харкові, Києві, на Сході. Заспокоївшись, сидіти тут, склавши руки, ми з чоловіком не хотіли. Побачили інформацію, що переселенцям потрібні продукти та речі, спочатку допомогли цим, — розповідає жінка. — Зараз ми з чоловіком повноцінно волонтеримо, бо важливість підтримки переселенцям та військовим розуміємо, як ніхто. Вісім років тому нашій сім’ї так само допомогли небайдужі люди переїхати з-під обстрілів.

У той час Тетяна з чоловіком на перший час переїхали до знайомих у Вінницю, потім вони знайшли роботу і орендували житло. Жінка зі сльозами на очах говорить, що це дуже близька їм ситуація, коли ти вимушено втікаєш з рідного дому. Тому зараз цілими днями жінка допомагає тим, хто втік від обстрілів окупанта і тим, хто захищає всіх нас від захоплення нашої країни агресором.

— Ми з чоловіком по черзі волонтеримо, бо у нас маленькі діти. На четвертий день нападу Росії старшому виповнилося шість рочків, — розказує волонтерка. — Поки я тут сортую принесену допомогу військовим, то чоловік з дітьми. Ми допомагаємо в тилу, як можемо. Половина моєї сім’ї зараз на передовій у Луганську.

Жінка звертається до всіх, хто зараз лише зі страхом в очах гортає новини: займіть свої руки. Коли ти чимось зайнятий, то ти корисний своїй країні. Країні, яка переможе!

 

Читайте також:

Приймаємо біженців та переселенців. Що зараз діється у пунктах прийому і розміщення?

Президент Зеленський присвоїв звання «Героя України» 12 захисникам

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.