Вінниця попрощається з двома полеглими воїнами — Ярославом Ковальовим та Ігорем Єгоровим

• У боях за Україну полягли військові з Вінниці Ярослав Ковальов та Ігор Єгоров.
• Сьогодні, 27 серпня, громада проведе Героїв в останню путь.

«Пішов на війну, інакше не міг»

Ярослав Ковальов народився 28 липня 1992 року у Вінниці. Навчався у 16 школі. Політехнічну професійну освіту здобув у Житомирському коледжі.

Пішов до війська, як тільки почалася війна. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, потім став до лав 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

Брав участь у пекельних боях на сході країни, зокрема звільняв Ізюм та Лиман. Був двічі важко поранений.

Останній бій боєць прийняв на Луганщині 20 серпня. Йому назавжди залишився 31 рік.

«Знаєте, Ярослав добровільно пішов на війну, інакше не міг. Він завжди був попереду. Навіть строкову службу ніс не інакше як у Президентському полку, — розповідає мама Героя Людмила Іванівна. — Після поранень Ярослав знову й знову повертався на фронт. Казав: «Мама, ти не знаєш як там хлопцям важко». Зараз побратими мого синочка гарно відгукуються про нього. Розповідають, як багато доброго зробив і як багато хлопців із поля бою виніс…»

Церемонія прощання розпочнеться о 12.00 поминальною панахидою у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Далі траурна процесія рушить до будинку Захисника за адресою: вул. Пирогова, 129.

Поховають Героя близько 13.30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Не встиг зустрітись зі свою першою і єдиною онучкою

17 серпня у бою в районі Кліщіївки на Бахмутському напрямку вінничанин Ігор Єгоров отримав поранення, які виявилися несумісними із життям. Серце воїна припинило битися у 48 років.

Чоловік воював у складі 22-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, був старшим стрілком. Побратими характеризують його як сміливого та вправного бійця.

Ігор здобував освіту у 35-й школі, а потім у 19-му професійному училищі.

Вмів працювати із камінням, але найбільшим його захопленням стало виготовлення речей із дерева — створював меблі.

«Попри начебто суворий вигляд, мій батько був дуже доброю та чуйною людиною. Мав гарне почуття гумору та оптимістичний погляд на життя. На жаль, він не встиг зустрітись зі свою першою і єдиною онучкою, — каже донька воїна Кристина. — Ми вдячні йому за те, що залишив по собі гарну пам’ять. Сумуватимемо вічно…»

Прощання з Ігорем заплановане на 12.00 годині за адресою: вул. Батозька, 12 (Центр Реквієм — прощальна зала №1).

Поховають Героя о 13.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Героїв! Вічна пам'ять!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

Ворожий безпілотник збили з автоматів. Зенітник на псевдо «Дуб» прикриває небо України

В Агрономічному відкрили пам'ятну дошку на честь полеглого нацгвардійця

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.