Продюсер Володимир Завадюк про війну, Вінницю та долю «Голосу країни» і «Танців з зірками»

Продюсер Володимир Завадюк про війну, Вінницю та долю «Голосу країни» і «Танців з зірками»
  • Хто бодай раз бачив «Голос країни» чи «Танці з зірками» не здогадуються, що креативним продюсером цих масштабних проектів є вінничанин.
  • Володимир Завадюк розповів, де його застала війна і яка доля популярних розважальних телешоу.

Безперечно, повномасштабна війна змінила наше телебачення і ще взимку заморозила безліч розважальних проектів. Володимир Завадюк —вінничанинин, креативний продюсер найпопулярніших шоу на українському ТБ, спілкуючись з журналістами «24 каналу» натякнув, коли чекати на повернення в ефір 12-го сезону «Голосу країни», який обірвався на п'ятому випуску в лютому, і яка доля чекає на шостий сезон «Танців з зірками». Розповів, де був на початку війни, і хто в нього залишився у Вінниці.

Про перші дні війни та сім'ю у Вінниці

Володимир Завадюк з мамою у Вінниці

Як для вас почалася війна? Чи готувалися ви до 24 лютого, і чи збирали тривожну валізу? Адже в шоу-бізнесі говорили про війну. 

— Я до 24 числа не готувався, як і не готувалася вся наша команда, тому що в цей час ми активно бродкастили «Голос країни» і готувалися до зйомок другого сезону «Ліпсінк батлу», які мали б відбутися у вихідні. Тому всі ми були в повному робочому стані, і думати про війну в нас не було часу, як і в більшості українців.

Відео дня

Чи готував я тривожну валізу? Зізнаюся, ні. Чи вважаю це правильним кроком? Ні. Я вважаю, що тривожна валіза наразі має бути в кожного з нас. І це обов'язкове правило — з документами, з речами, які потрібні, які знадобляться при першій нагоді.

Війна застала вас у Києві. Однак з Києва ви виїхали на захід України. Де ви були, і хто був поряд з вами в перші дні війни?

— Я зазвичай дуже добре сплю, можливо тому, що багато працюю, але за два тижні до цього я дуже погано спав, постійно прокидався вночі. Я пам'ятаю цей день, коли прокинувся о 4-й ранку ще до вибухів. Я подивився новини, звернення путіна, і вже після цього почалися вибухи. Оскільки я мешкаю в Урядовому кварталі, було зрозуміло, що в ці перші дні це місце, можливо, найнебезпечніше. Хоча зараз багато хто каже, що це найбезпечніше місце.

Я прокинувся, через пів години після цього почув вибухи й почав писати, дзвонити всім моїм близьким людям. У тому числі всій моїй команді. Повідомлення традиційні того ранку з текстом: «Прокидайся. Війна». Я пам'ятаю, як хаотично збирав свою тривожну валізку й переписувався з колегами. Я одразу написав, що тим, кому страшно, можуть приїжджати до мене, я знайду місце для всіх вас.

До мене приїхало двоє моїх колег — це моя асистентка Маша, в якої, до речі, вся родина в Маріуполі була. Вона сама родом з Маріуполя, і зараз залишилася без нічого. І один з наших стар-менеджерів Вова. Ми провели майже весь день в Урядовому кварталі в мене вдома — дивилися новини, «Сніданок з 1+1».

Після цього Маша Єфросиніна запропонувала поїхати до неї за місто, в її будинок, де вже були її друзі. Ми зрозуміли, що це правильне рішення, зібралися дуже швидко й поїхали.

Наступного ранку ми виїхали на захід України і довгий час були в Трускавці, де теж дуже небайдужі люди, які стали нам друзями, допомогли нам і прихистили нас. Але дорогою до Трускавця ми ночували й зупинялися під Тернополем. А потім почалося багато роботи, багато проєктів, які допомагали відволікатися від подій і повертали до життя.

Виявляється, у перші дні війни у вас була зіркова компанія. Ще хтось зі знаменитостей написав вам традиційне як ти», і кому писали ви?

Я хочу, щоб усі ми розуміли, що взагалі в житті, особливо в ці дні, я не ділив людей на зірок і не зірок, для мене це колеги перш за все, це одна команда. Це люди, які в цей момент виявилися іноді ріднішими за дуже рідних мені людей. Я зараз кажу про Машу. Я їй дуже вдячний, тому що якби не вона, я б не виїхав з Урядового кварталу, залишився б у Києві ще надовго.

Звісно, мені писало багато колег, багато артистів. І так само я писав багатьом. Крім того, у Вінниці мій будинок, будинок моєї бабусі на два тижні перетворився в пункт прийому біженців — і колег, і друзів колег, і друзів з індустрії, яким потрібно було переночувати в дорозі на захід України. Тому я вважаю, що важливо завжди бути людиною, але в ці дні кожен з нас по-особливому зрозумів це.

Про сім'ю у Вінниці. Тобто ви рідних нікуди не евакуйовували, вони залишалися в місті? І де, власне, є зараз?

— Насправді в мене досить самостійна родина, її не просто кудись евакуювати. Вони завжди вирішують самостійно, де вони мають знаходитися й що робити. Моя мама лікар, тому зрозуміло, що перш за все її обов'язок — бути у Вінниці. Вона працює постійно в лікарні, працює з військовими.

Моя рідна тітка і її діти перебувають за кордоном, тому що в день війни в неї народилося двоє дітей. Це дуже радісна й одночасно сумна для нас подія. Враховуючи, що на цей момент у неї три маленькі дитини, вони всі перебувають зараз в Іспанії. Ми на постійному телефонному, відеозв'язку, наскільки дозволяє час.

Сестра моєї бабусі теж зараз мешкає разом з мамою у Вінниці, тому моя родина розділилася. Мій дядько — головний лікар онкодиспансеру. Це його обов'язок бути у Вінниці й допомагати тим, кому зараз це особливо потрібно. За це я їх дуже поважаю і дуже пишаюся ними.

Ви досить емоційно відреагували на приліт по Вінниці, який трапився 14 липня. Чи були ваші рідні цього дня в місті?

— Звісно, коли це місто, в якому ти виріс, ти знаєш ці вулиці, ти бував там дуже багато разів. І Будинок офіцерів, в який влучили ракети, сформував тебе і, можливо, твою мрію стати журналістом, працювати з зірками, працювати на телебаченні, робити великі шоу. Тому що в моєму дитинстві саме в цьому будинку відбувалися всі концерти українських зірок і не тільки. Зараз так само вони відбувалися там. Ми знаємо про жахливу подію, яка сталася з командою ROXOLANA в день її виступу у Вінниці. Це дуже страшно… З ROXOLANA ми знайомі ще з часів "Голосу країни", де вона потужно про себе заявила і зараз створює дуже сильну музику.

Так, моя родина була в ці дні у Вінниці. І, до речі, моя мама знає тих лікарів, які загинули в тому центрі, який був у будинку, куди влучила ракета. Тому ти відчуваєш це зовсім інакше, коли твої рідні знають цих людей, і коли вони перебувають саме там, куди б'ють ракети.

Підтримка колег з-за кордону

Ви також спілкуєтеся з закордонними режисерами, шоу яких адаптуєте в Україні. Зокрема з британськими колегами. Чи об'явилися вони в перші дні війни і як відреагували на війну?

— Першою людиною, яка написала мені дуже рано-вранці, була Сас — це форматний менеджер «Голосу країни» Ми з нею постійно перебуваємо на зв'язку. Вона дуже переймається й дуже переживає. І зрозуміло, що вона написала повідомлення зі словами підтримки, але паралельно з цим написала, що це жахливо, що росія — дно, і росія не зупиниться.

Це було страшно читати, але так, дуже багато колег з-за кордону вийшли на зв'язок у перші дні й намагалися допомогти і можливостями, і проєктами, і порадами. Усі вони допомагали нам після цього з нашим подіями, які ми робили за кордоном, з нашими великими марафонами. Тому я дуже вдячний. І одразу постиралися кордони, будь-які бар'єри. Ми відчули, що наші колеги з-за кордону готові нам допомагати, робити з нами продукт. Це досить класно. Я думаю, що справжні серйозні великі продакшени ще попереду.

Між нами прірва, яка ніколи не заросте

У вас є родичі в Москві. Ще в лютому вони нібито відкрито говорили про війну. Де вони зараз, і чи не змінилася їхня позиція за ці шість місяців війни?

— У мене є троюрідна сестра, яка мешкала в росії, але виїхала в перші тижні війни. Тому що вона українка, вона не може більше жити в Москві. Я поважаю її за цю позицію, вона художниця. Вона паралельно завжди говорила про Україну в росії, для неї це було дуже важливо. Вона мешкала в росії, де на той час був її чоловік. Але перші пости про Україну, про війну з'явилися в її інстаграмі ще до того, як вона виїхала.

Зараз вона перебуває за кордоном. Вона досить творча людина, тому існувати в тій системі координат, яка є в росії, вона не може. Крім того, головним її поінтом було те, що вона не може більше жити й існувати в країні, яка обстрілює будинок її батьків. Я думаю, що це особиста драма і вчинок, який вартує поваги. Тобто люди, які виїхали з росії і більше не мають нічого спільного з нею, на правильному шляху.

Щодо інших моїх родичів і колись важливих мені людей в росії. На жаль, вони досі там, і ми з ними зараз не спілкуємося, тому що між нами прірва. І ця прірва ніколи не заросте.

Хто з селебриті розкрився по-новому

Війна дійсно показала, хто є хто, і відкрила очі на багатьох людей навіть з близького оточення. Тож ви, як продюсер, напевно, по-іншому подивилися й на деяких зірок, адже зараз в українців з'явилися нові кумири. Чи є знаменитості, які під час війни розкрилися для вас по-новому?

— Насправді так. Ви знаєте, що війна змінила дуже багатьох людей й оголила позицію дуже багатьох людей. І ті люди, в яких чітка позиція розуміння своєї домівки, своєї мови, своєї місії і свого коріння, з цими людьми ми готові продовжувати діалог далі в плані наших проєктів.

Що стосується нових зірок, то треба розуміти, що час, в якому ми живемо, дуже цікавий, тому що відбувається неймовірний підйом української музики, на який ми всі так довго чекали. Це час нових героїв. І про деяких героїв, яких ми пам'ятаємо, забудуть. Це потрібно розуміти. Багато хто, на жаль, залишиться в минулому. Особливо ті люди, які неактивні зараз.

І мені дуже приємно бачити, що з'являється нова генерація українських артистів, які співають якісну, круту музику українською мовою, які не вважають, що українською не можна написати хіт, що українська буде звучати не так класно. Ні, ні, це все про минуле.

Українською мовою можна говорити про будь-що – співати, спілкуватися, вести серйозні наради, говорити з коханою людиною. Українською мовою можна говорити і про пристрасть, і про секс. Українська мова неймовірно милозвучна. І мені приємно, що більшість нових артистів, які з'являються зараз, це артисти, які вперше вийшли на велику сцену саме в «Голос країни». Усі нарешті зрозуміли, що «Голос країни» був, є і буде головною сценою і проєктом, який завжди був про генокод нашої нації і про українську музику.

Тому я вважаю, що щирі герої будуть звучати і після війни. Після війни на нас чекає абсолютно нова генерація артистів, ведучих, телеперсон, телевізійних персонажів, людей, які працюють в командах, і продюсерів навіть.

Ви заговорили про щирість. Після 24 лютого чимало артистів, які 8 років працювали в росії, повернулися в Україну й намагаються завойовувати любов української публіки. Це і Макс Барських, і Світлана Лобода, і Іван Дорн, і Віра Брєжнєва. Ви б ризикнули взяти когось з них у своє шоу, чи все ж побоялися б суспільного осуду?

— Я вже казав попередньо, що ті люди, які мають чітку позицію, з ними ми готові продовжувати діалог. Це не означає, що ми вже затвердили або готові будемо затвердити їх для участі в одному з наших проєктів. Я не готовий зараз говорити про конкретні імена, тому що вважаю, що треба розмовляти з цими артистами, з цими зірками.

Але ті люди, які мають чітку проукраїнську позицію, мають право звучати. Іноді мені, як продюсеру, зараз навіть трошки соромно, що я недооцінював когось із них. Я зараз кажу про Тараса Тополю, тому що я відкрив його абсолютно з іншого боку. І це не може не захоплювати. Це знову ж таки його особистий вибір — бути на фронті з рушницею. І це про сміливість. Ця людина точно увійде в історію.

Що буде з «Голосом країни» і «Танцями з зірками»

Війна заморозила чимало ваших проєктів — 12 сезон «Голосу країни», який гучно прогримів у січні, але так і не завершився, новий сезон «Танців з зірками». Що буде з цими телешоу?

— Що стосується наших проєктів. Зараз ми проходимо глобальні дослідження щодо ринку, щодо доцільності проєктів. Але я як продюсер великих подій вважаю, що людям потрібні проєкти, які можуть їх надихати, які можуть їх мотивувати, які показують, що українці талановиті, сучасні, креативні, і це теж наша зброя — наші люди, наш талант, музика і мистецтво. Тому що без культури немає країни, це дуже важливо. Тому я впевнений, що ці великі проєкти, великі події, безумовно, зміняться, змінять свій вектор, змінять своє наповнення. Безумовно, вони мають бути on the same page (на одній сторінці) з часом, в якому ми живемо. Але я впевнений, що вони будуть мати місце, і люди за ними дуже скучили. Ці шоу потрібні людям.

Про те, чи станеться це найближчим часом, ви дізнаєтеся з офіційних прес-релізів, з новин і нашого інстаграму. Звісно ми думаємо про це, тому що 1+1 production, наші великі шоу завжди були трендсеттерами на ринку. І ми будемо лишатися ними й далі. Ми розглядаємо таку можливість і бачимо великий запит від користувачів у соцмережах щодо цього.

Що зараз з учасниками «Голосу країни», які потрапили до наступних етапів? Ваша співпраця з ними на паузі? 

— Звісно, наш кастинг-відділ, наша кастинг-директорка Катя Шишкіна перебуває з ними на постійному контакті. Крім того, на початку війни ми разом зі «Сніданком з 1+1» в інстаграмі організували наш спільний невеличкий проєкт, який називався Музична оборона Це той проєкт, де учасники «Голосу країни» й інші виконавці викладали свої пісні, саундтреки до часу, в якому ми живемо, і які пов'язані з війною, зі супротивом України проти росії.

Я впевнений, що ще буде один великий концерт або якась збірка, куди обов'язково увійдуть усі ці композиції. Тому що частина з них уже стала історією, частина з них є справжніми хітами, саундтреками нашого часу. Ми перебуваємо в постійному діалозі з нашими учасниками, тому що для нас важливо, що з ними відбувається, і де вони перебувають також.

Ви, як продюсер найбільших шоу країни, напевно, уже уявляли собі День перемоги. Який івент ви хотіли б організувати на честь Дня перемоги, і яким ви бачите святкування нашої перемоги?

— Я думаю, що для кожного це буде дуже особисте свято, кожен відчує цю перемогу по своєму. Це, безумовно, буде свято крізь сльози, але я думаю, що це буде подія, яка відбудеться одразу в декількох країнах, у декількох столицях світу та об'єднає навколо себе людей з усієї планети. Тому що це перемога не тільки України, це перемога усього світу над тиранією, злобою і всім тим, чим зараз є росія.

 

Читайте також:

Гусаків Світлани Теренчук плагіатять по всій Україні. «Біологічну зброю» дизайнерка запатентувала

«Він дуже розумний, освічений». Колишня дружина Узелкова розповіла про нове кохання

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (3)
  • Михаил Иванович

    Один з найкращих музичних проектів останніх років. З ним можна було порівняти хіба що "Шанс" Кузьми...
  • Андрій Петрович Корчинський

    Як на себе я ділюсь (вчитель фізкультури пішов на роботу....) пуз зменшується,спина не болить. Дякую(/грибне втруєння організм води набрав.
  • Лариса Трашкова

    Наш сусід.

keyboard_arrow_up