Віктор Бронюк про армію, війну і філармонію. Інтерв'ю «20хвилин»

- Співак, лідер гурту TIK, волонтер та колишній військовий Віктор Бронюк нещодавно став директором Вінницької обласної філармонії.
- Ми поговорили з ним про призначення, про плани й те, що так хвилювало хейтерів: від його служби в армії та до політичних поглядів
Це інтерв'ю з Віктором Бронюком ми записали прямо на сцені обласної філармонії. Нижче ви можете переглянути годинне, але цікаве інтерв'ю. Ще нижче відео можете прочитати текстову версію.
Чи є якась концепція? Що ти хочеш зробити з філармонією?
— Я міг би зараз сказати пишномовними словами «Жити, вчитись і трудитись». Але насправді перше завдання — вникнути. Дуже багато інформації. Але найкраща концепція — якісні зміни. Є дуже багато прогалин, які хочеться якнайшвидше позакривати. Уяви, що треба контролювати наразі, чи кладуть туалетний папір до вбиралень чи ні. Так не має бути.
Три кроки, які ти хочеш зараз зробити?
— Перший — це аудит. Матеріально-технічний, творчий і людський. Щоб можна зрозуміти, що у нас є. Наразі в філармонії працюють приблизно 260 людей. Керівники, адмінперсонал, симфонічний оркестр, «Арката», солісти і багато чого іншого.
Другий — сформувати план на найближчий час. Що ми маємо зробити, щоб закрити всі прогалини.
Третій крок — популяризувати діяльність філармонії й збільшити аудиторію.
А навіщо взагалі філармонія під час війни?
— Я не розумію деяких очільників країни, які кажуть: «Потрібно воювати до останнього українця». Навіть під час Другої світової культура фінансувалась. Тому що це духовність. Це основа формування для нових поколінь, вільних від того псевдобратерства.
Від кацапів.
— Від кацапів. Але давай толерантно. Ми ж все-таки в культурному закладі. (Посміхається, - авт.)
Як твоя дружина і рідні поставились до твого призначення?
— Дружина з розумінням і з підтримкою сприйняла. Тому що я маю досвід комунікацій, розуміння процесів. Батьки, звичайно, трохи хвилювались. Але вони знають, що все вийде і я так просто сидіти не буду тут. Але зізнаюсь, для мене це не простий виклик. І у мене не було питання, чим зайнятись. Я на сьогодні є співвласником IT-компанії, у мене гастрольна діяльність гурту ТІК, я є головою представницької ради фонду «Подільська громада», ми працюємо зараз над проєктом «Медіатолока» у сфері блогерської діяльності. Тому не скажу, що мені було скучно до філармонії.
Можна сказати, що Віктор Бронюк заробляє хороші гроші. Тебе ж нещодавно хейтили за те, що ти купив собі електромобіль Zeekr за 60 тисяч доларів. А зараз ти приїжджаєш на ньому у філармонію. А чи є у тебе якісь зобов'язання, наприклад, приходити на роботу о 8.30?
— Тут трохи ненормований робочий день. Заходи бувають у вихідні. Тому з цим простіше тут, аніж коли я працював у міськраді. А стосовно хейту… То, що б ти не робив би, хороше чи погане — завжди знайдеться той, хто буде тебе обговорювати. Мені навіть писали в коментах, що цю посаду я отримав «на відкуп». Дивні люди. Посада на відкуп, це там, де пиляться бюджети, де є якісь фінансові історії, де чиновницька посада. Але моя посада — не чиновницька. Тому говорити, що тут щось можна «прикурити»… певно не те місце (посміхається,- авт.).
Якщо не секрет, хто тобі запропонував посаду?
— Очільники області й міста. Це голова обласної ради й була зустріч з міським головою. Вони аргументували. Я брав кілька разів паузу подумати. Але є бажання і досвід. Тому подумав, що варто спробувати.
А яку підтримку вони обіцяли?
— Підтримки багато в чому треба. Зараз працюємо над бронюванням артистів. Хай не ображаються представники інших професій. Але щоб сьогодні виховувати артиста, то це не рік і не два. Це десятки років, щоб можна було працювати в професійному колективі. Також є багато інших виробничих питань, де мені пообіцяли підтримку.
На минулих виборах ти був першим номером від «Партії вінничан». Маєш хороший рейтинг і досі, тому що у тебе велика аудиторія і підтримка. Чи не думав ти, що от цим призначенням тебе збили з політичних ігор?
— Я розумію, про що ти кажеш. Що типу філармонія може затягнути мене (сміється, - авт). Але, по-перше — мене тут ніхто не прив’язав. По-друге, контракт я підписав на рік. Далі він пролонгується. Ну а по політиці… Я отримував багато пропозицій від ключових політичних сил, навіть від чинної влади. Але хочу попрацювати там, де буду бачити результат. І почну з маленьких кроків, які буду робити кожен день.
@vn20minut Що думає Віктор Бронюк про своє призначення директором філармонії 👀 #вінниця #вінницятікток #вінницькаобласть #філармонія #тік #директор #концерт #інтервю ♬ оригінальний звук - Новини Вінниці
При яких обставинах Бронюк не зможе працювати у філармонії? Наприклад, мер, голова облради чи ОВА тебе попросив би про якийсь захід, який не відповідає твої культурним вподобанням.
— Важко осягнути, звісно. Але їхати на гастролі до кацапів — то точно ні. Так і якщо були б якісь негативні наслідки для колективу чи для мене, то точно б відмовився. В усьому є здорова межа, де можна використовувати репутацію філармонії.
Багатьох людей обурила новина, що ти звільнився з армії. Вони писали: «Він не служив!», «Він там не був!» Можеш сказати, чим ти займався в ТрО?
— Я звільнився за статтею по догляду за батьком. Він у мене інвалід І групи. При чому він був таким ще на початку повномасштабного вторгнення. Якби я хотів закосити, я б не пішов би навіть служити. Наші деякі ЗМІ — це навіть не естонське радіо і преса. Деякі писали під новинами: «Та я його рік вже бачу у Вінниці, ходить у шортах». Ну так, ходжу в шортах. Тому що звільнився з армії 1,5 року тому. Щодо армії — призивався я в 171 батальйон 120 бригади ТрО. Коли ми тоді призивались, мабуть, всі не розуміли, чим ми будемо займатись. Всі записувались і я записався. Особисто переді мною було завдання — організація матеріально-технічного забезпечення. Нічого ж не було абсолютно. Я шукав амуніцію, прилади нічного бачення, техніку. Доводилось виставляти пости десь на об’єктах критичної інфраструктури. Далі я спілкувався з іноземними партнерами, тому що потрібно було шукати форму, шоломи. Тому командування мене запросило у відділ логістики і комунікації. Я був відряджений до угрупування, хоча за штатним розписом я був у штаті батальйону. І там я прослужив один рік та два місяці. Потім я написав рапорт на звільнення. І в травні 2023 року був звільнений у запас.
На початку вторгнення росії ти відправив дітей за кордон. У тебе є там нерухомість. Чому ти їх повернув додому? Чому не лишив їх за кордоном?
— Діти з дружиною сім місяців були за кордоном. Ми обговорили, що будемо дивитись по ситуації. Вони повернулись, коли ми зрозуміли, що у Вінниці умовно безпечно. Дітям потрібно соціалізуватися, потрібно бути у своєму середовищі. У наших дітей, на жаль, не буде другого дитинства. Коли моя бабця розповідала, що вона дитина війни, мені важко було уявити. І сьогодні дуже прикро усвідомлювати, що наші діти теж… діти війни. Хочеться, щоб це все якнайшвидше закінчилось.
Для п’ятого Президента України фундаментальними речами були армія, мова, віра. А які три речі головні для Бронюка?
— У нинішніх реаліях я підтримую ці речі. З цим навіть згодився нинішній очільник держави. Спрацювала стара приказка: «Той, хто не годує свою армію — рано чи пізно буде годувати чужу». Мова — це та основа, без якої у нас не було б незалежності. Якби не було б мови, ми б так і залишились тою частиною великого збіговиська під назвою «радянський союз». А Віра — це фундамент будь-якого починання. Без віри нічого немає. Вона дозволяє зробити крок, і йти до осяяної мети.
Читайте також:
1. Допомога ВПО та родинам у складних ситуаціях у Вінниці: все про діяльність «Карітас Вінниця»
2. Як Вінниця допомогла відновити Незалежність Україні? Інтерв’ю з активістами і хронологія тих подій
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Їх потрібно пропагандувати, щоб не забули. Юні , сміливі, віддані ГЕРОЇ!!!!
А от так, скоро буде, одні в мокрих окопах душу Богу віддають, а інші херої, на чужих заслугаг.