Сім'ї військового Івана Ребара вінничани подарували квартиру. Так подякують ще сімом родинам

• Вінницький забудовник ЖК «Барський» спільно з волонтерами подарували двокімнатну квартиру сім'ї Івана Ребара. 
• Це військовий, який пройшов пекло Іловайська у 2014-му, був демобілізований, але з початку широкомасштабної війни пішов добровольцем. 
• Зараз він безвісти зниклий, але у Вінниці на нього чекають троє синів та дружина.

Іван Ребар з Іллінців з позивним «Хмара» — це військовий, який пробув весь Майдан, а потім пішов захищати Україну. Артемівськ, Лисичанськ, Попасна, Солідарне, Слов’янськ, Миколаївка — це частина міст, де воював Іван. 

«Для того, щоб стати командиром, ти спочатку мусиш бути хорошим солдатом. Хороший солдат не той, хто вміє вбивати, це той, хто вміє захищати. Стати хорошим солдатом може лише культурна людина, хороший громадянин, вдячний син, вірний чоловік, дбайливий батько», — писав Іван Ребар на своїй сторінці у соцмережі. 

У 2014-му чоловік опинився в Іловайську. У серпні того ж року під час бойового завдання він отримав поранення. Далі на чоловіка чекали складні операції. 

«Поки я почав самостійно ходити, пройшло, напевно, півтора року. Ні одної реабілітації не проходив, я сам кого хочеш реабілітую. Хочеш ходити, треба щось думати, троє дітей же, сім’я. Я за два роки тільки один раз у лікарні лежав. Не хочу я реабілітації. Реабілітація – це побути з хлопцями (в АТО — ред.). Побахкало, погахкало, нерви стали на місце, то можна вже їхати додому. Це найперша реабілітація для мене», — розповідав Іван Ребар в інтерв’ю журналістам документального проєкту AFTERILOVAISK, спрямованого на збереження пам’яті про людей і трагічні події, що відбувалися в серпні 2014 року поблизу Іловайська. 

Прочитати все інтерв'ю з Героєм рекомендуємо за посиланням ТУТ. У тій же публікації за 2017 рік Іван Ребар говорив, що, якби щось активізувалося, він би одразу пішов воювати. Так і сталося. 

З початку широкомасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Вінницька волонтерка Тетяна Власюк, яка добре знає Івана розповідає, що його не хотіли брати на війну після отриманих травм. 

— Це вкрай порядна людина. Його реально ніхто не хотів брати, але Іван такий впертий, що він поїхав і все, — каже Тетяна. — Є фантастичні люди. Є люди, які надихають. Іван саме така людина. Найменше, що ми всі могли — це подбати зараз про його трьох дітей, його родину. Скільки ми з ним дружили, він завжди мені казав одну й ту саму фразу: «Все, що я роблю у своєму житті — це для моїх дітей». 

Волонтерка розповідає, що Іван Ребар, якщо не воював, то волонтерив. І зараз його родина волонтерить, не дивлячись на те, що вони не знають, що зараз із їхнім татом. 

Родині бійця подарували квартиру

Зараз чоловік вважається безвісти зниклим на війні. Чимало людей чекає на повернення додому батька, чоловіка, друга.

Вінницький забудовник-волонтер Володимир Хоменко подарував квартиру. Про те як це все відбувалося розповів нам Володимир Затайдух.

— Цей забудовник мій близький товариш. Він з першого дня великої війни в себе утримує 145 переселенців на постійних умовах, годує їх, приводить аніматорів для дітей. Також він допоміг військовим машинами, навіть свій особистий автомобіль віддав на передову, — розповідає вінницький волонтер, керівник «Дорожнього контролю» Володимир Затайдух. — Але він вирішив, що треба ще чимось допомогти. І якось каже: «У мене є квартири. У мене до тебе одне прохання, оскільки я тобі довіряю, то вибери людей, яких ти вважаєш, що дійсно заслуговують отримати це житло». 

Забудовник пообіцяв віддати загалом вісім квартир нашим Героям, їхнім родинам. 

— Я звернувся ще й за допомогою до волонтерки Тані Власюк, і, коли я почув від неї історію Іван Ребара, то зрозумів, що його родина заслуговує на житло. Ми відкрили новини, прочитали про Героя інформацію, зателефонували хлопцям, які разом з ним воювали. Вони розказали історії. Зворушило, що у нього троє дітей, і на війну його не призвали, а він сам пішов, — розповідає Володимир. 

Очільник вінницького ДКВ говорить, що хоче, аби всі військові, які зараз захищають нашу державу знали, що в Україні люди думають не лише про них, а й про їхні сім'ї. 

— Родині Ребар треба ця підтримка, — каже Тетяна Власюк. — Вони, коли отримували квартиру, плакали. Я їх дуже розумію, бо тата зараз немає поруч з ними. Жодна квартира у світі не замінить їм батька. Але ми говорили про хороше. Про те, що Іван повернеться до нас і ми зробимо всі разом ремонт, будемо ходити до них на каву. У цій родині є величезна любов, просто величезна.

За словами Володимира Затайдуха, ні дружина, ні діти, ні навіть керівниця Центру АТО в Іллінцях до останнього не вірили у такий подарунок для них. До того моменту аж поки не отримали ключі в руки. 

«Дякуємо всім, це було несподівано і приємно, що в нашій країні є такі люди, як Володимир. Ви всі молодці, дякуємо вам, а Ваня обов'язково повернеться. Ми всі чекаємо, і він буде дякувати вам особисто. Це все для дітей, діти для Вані й для мене — це все наше життя, і ми маємо бути всі разом. Вам усім щиро дякуємо!», — говорить дружина бійця Антоніна. 

Вінничанин-волонтер Юрій Синільник теж був присутній, коли родині вручали ключі від квартири і поділився своїми емоціями. 

«Я бачив родину Ребарів коли вони оглядали квартиру… Я бачив їхні емоції, їхні обличчя, їхні сльози… Я бачив...І я також плакав... Плакав від того, що родина отримала житло. А ще плакав від того, що є люди, як забудовник Володимир, з великим серцем, здатний на справжні людські вчинки. А ще я знову і знову переконався, що не важливо: війна чи не війна, важливо хто ти, та важливо з ким ти», — написав чоловік. 

Закликають долучатися забудовників

— Ми хочемо кожного тижня дарувати квартиру. Основне прохання — це, щоб інші забудовники приєдналися до цього флешмобу. Держава не впорається з таким навантаженням, адже Героїв дуже багато. Тому ми дуже хочемо, щоб на нас це не закінчилося, — каже Володимир Затайдух. — Цей флешмоб ми назвали #подаруйквартиругерою. Закликаємо долучатися!

Читайте також:

«Мої люди воюють до останнього». Історія військового командира «Шамана» з Вінниччини

Як вижити під час міських боїв. Історія жительки Рубіжного, яка евакуювалася до Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.