«Сімейне життя та служба — дві опори»: пам'яті Героя КОРДу Михайла Зайцева, який загинув за Україну

• Заступник начальника управління КОРД Михайло Зайцев загинув наприкінці травня на Запоріжжі під час ракетного удару російської армії. Йому назавжди залишиться 40.
• Мудрий наставник, вірний друг і дбайливий батько, людина-глиба, людина слова — так про нього згадують рідні, друзі, побратими.

Для Михайла Зайцева війна розпочалася у 2014, повідомляють в обласному главку поліції. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Михайло Зайцев вступив до підрозділу Національної поліції «Сафарі», який виконував завдання під час оборони Харкова, зачистки від диверсійних груп ворога Бучі та Ірпеня.

Народився у Грушківцях Калинівського району на Вінниччині та навчався, дорослішав і мужнів у Радомишлі Житомирської області.

Мріяв та планував вийти на пенсію

Михайло був з тих, хто любив життя у всіх його проявах. Завжди щирий та усміхнений. На запитання: «Як справи?» — відповідав: «Краще всіх!» Під час бойових виїздів підіймав настрій побратимам своїми жартами. Мріяв... Планував... Будував майбутнє…

Він планував вийти на пенсію та насолоджуватись смачними пирогами дружини, а поруч, щоб грались внуки із лабрадором. Мріяв побачити, як дорослішатиме його син, якого виховував власним прикладом та присвячував йому багато вільного часу. Навчав, що чоловік має тримати слово та бути відповідальним. І коли їхав у чергове відрядження, казав сину, що він залишається за старшого, має захищати їхніх дівчаток, оберігати та дарувати їм квіти.

Михайло був фізично витривалим, сміливим, відповідальним — саме тому після закінчення школи у 2000 році вступив на навчання у до Житомирського військового інституту.

Головне своє звання «батько»

На початку четвертого курсу навчання зробив пропозицію своїй коханій Юлі, з якою дружили та зустрічались ще зі школи. Після успішного завершення навчання розпочав свою військову кар’єру у частині 0753 в селі Серебрія Могилів-Подільського району Вінниччини. Разом із військовим званням того року отримав і головне своє звання «батька». Сина назвав Денисом. З малих літ тренував його, прищепив свою любов до спорту. Власним прикладом показував, яким має бути чоловік.

Згодом зрозумів, що хоче служити українському народові та захищати Закон. Постійно тренувався, покращував навички рукопашного бою та стрільби і в травні 2008 року прийшов на службу в органи внутрішніх справ.

Через кілька місяців служби вдруге став батьком. Цього разу ім’я обирали із сином. «Її буде звати Дар’я. Ми із Денисом так вирішили», — із такими словами Михайло забирав своїх дівчат додому.

«Сімейне життя та служба — дві опори в житті»

Сімейне життя та служба — це були дві його опори у житті. Оберігав домашніх, не розповідав їм про те з чим йому доводиться стикатись і у яких складних та небезпечних ситуаціях бував.

Пізніше Михайло проходив службу в спецпідрозділі «Сокіл» управління по боротьбі з організованою злочинністю, потім у відділі швидкого реагування та роті поліції особливого призначення Нацполіції.

Під час служби у спецпідрозділах постійно залучався до виконання завдань, пов’язаних із затримання членів злочинних організацій, бандитських формувань і озброєних злочинних груп, а також озброєних особливо небезпечних злочинців.

Починаючи з 2014 року неодноразово ніс службу на території Донецької та Луганської областей, виконував бойові завдання.

В червні 2018 року успішно пройшов «школу виживання» та став заступником начальника управління КОРД у Вінницькій області — начальником відділу оперативного реагування.

«Він любив свою роботу, любив справу, якою займався і був щасливий, — так кажуть, згадуючи Михайла Зайцева, його товариші. — Підрозділ спеціального призначення — це не лише професіонали своєї справи, це люди, які довіряють один одному своє життя і виконують найскладніші бойові завдання. З Михайлом було завжди спокійно, бо він людина-броня, завжди попереду і прикривав всю групу. Він був першим і по життю, задавав темп, ритм в підрозділі. Він у всьому старався бути найкращим».

За словами його колег, попри свою легкість, жвавість та почуття гумору, Михайло завжди мав тверезу голову та рішучість. Чітко оцінював ситуацію та холоднокровно діяв. Завжди доводив справу до кінця.

Йому назавжди залишиться 40

З перших днів війни Зайцев Михайло з іншими офіцерами вінницького КОРДу став частиною зведеного підрозділу Національної поліції України «Сафарі». Після успішного виконання завдання по зачистці від ворога територій міст Ірпінь та Буча, був відряджений до Запорізької області. Його життя обірвалося під час ракетного обстрілу росіянами.

Війна забирає найкращих. Зайцев Михайло був патріотом України та не шкодував себе заради перемоги над ворогом. Він завжди буде жити в нашій пам’яті.

За сумлінну службу, рішучість і відвагу, професіоналізм, бездоганне служіння українському народові Михайло Зайцев неодноразово нагороджувався відомчими відзнаками. У березні 2022 року йому достроково було присвоєно звання «полковник поліції».

Нагадаємо, тисячі вінничан зустріли загиблих Героїв КОРДу коридором вшанування:

Нам є ким пишатися і за що боротися! Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Читайте також:

Під Бахмутом загинули два Героя — 21-річний Денис та 27-річний Олександр

На війні загинув Олександр Хухлей з Вінниччини. Герою було лише 22 роки

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.