Пройшов пекло Херсонщини та Донеччини: сьогодні у Вінниці проводжають в останню путь Вадима Левчука
- Шлях Вадима Левчука як воїна з позивним «Лев» розпочався у перші ж дні великої війни.
- Людина мирної професії, він роками працював водієм на міжнародних рейсах, проте заради захисту сім'ї та країни змінив кермо фури на зброю.
Вінниця у скорботі — місто проводжає в останню путь Вадима Левчука, який віддав життя за свободу України. Воїн із символічним позивним «Лев» став на захист держави добровольцем у перші ж дні повномасштабного вторгнення.
Шлях Вадима як мужнього оборонця розпочався з твердого рішення боротися за майбутнє своєї країни. Протягом усього часу на фронті він виявляв неабияку стійкість та відданість справі, виборюючи кожен метр української землі.
Боровся з окупантами у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу та 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Пройшов гарячі точки Херсонщини та Донеччини. У боях зазнав чимало контузій, внаслідок чого у 2023 році був комісований. Проте це не зупинило Лева. Вже торік сержант Вадим Левчук знову став на оборону держави. На посаді командира гармати він разом із побратимами 60-ї окремої артилерійської бригади виконував військові завдання на Запорізькому напрямку. Та, на жаль, підірване війною здоров’я не витримало — 1 травня воїн помер у шпиталі. Його життя обірвалося у 48 років.
«Вадим був особливим — щирим, добрим, мужнім. Попри звільнення з війська, він без тіні сумніву повернувся на фронт, бо відчував, що його місце — поруч із побратимами, що його внесок у перемогу Батьківщини — важливий. Це для нього було найважливішою мотивацією продовжувати боротьбу», — розповідає дружина Небесного Воїна Ольга.
Вадим Левчук народився 30 жовтня 1977 року в селі Сестринівка Козятинського району (тепер — Хмільницький район). Після школи закінчив Вище професійне училище в Погребищі за спеціальністю «Електрозварник, водій автотранспортних засобів», відслужив в армії. Майже все своє життя працював водієм-далекобійником. Разом із дружиною плекав двох дітей — доньку та сина.
«Здебільшого Вадим перевозив вантажі на міжнародних рейсах. Через свою професію він мусив подовгу перебувати далеко від дому, але ми завжди відчували його підтримку та душевне тепло. Він був найкращим чоловіком, батьком і другом, — каже дружина. — Дорога була його покликанням і пристрастю, проте понад усе Вадим любив повертатися до сім’ї та рідної Вінниці. Саме це давало йому життєву енергію та сили рухатися далі життєвим шляхом».
Церемонія прощання з Вадимом Левчуком розпочнеться о 12.00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна шана та слава Захиснику України!
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
Мільйон для ЗСУ та «умовне» замість тюрми: суд виніс вирок ексзаступниці ТЦК Оксані Янчак
На пішохідному переході біля «Епіцентру» збили дитину. Ще дві аварії стались в районі
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
