Проводжають в останню путь Героя, що загинув торік під Гірником
- Він повертався на фронт навіть після двох поранень. Вінницька громада прощається з 42-річним воїном, який служив у 120-й бригаді ТрО, був нагороджений медалями і до останнього подиху захищав Україну. Поліг воїн торік у жовтні.
Народився Вячеслав Єфременюк 12 серпня 1982 року у Чехії в родині кадрового військового. Проте, все своє життя проживав у Вінницьких Хуторах. Після закінчення школи здобув освіту у Вінницькому фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну КНУБА за спеціальністю «Будівництво та експлуатація міських шляхів сполучення» та у Вінницькому національному технічному університеті за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Працював завжди за професією: спочатку в ТОВ «Шляхбуд», згодом – у ТОВ «Струм». Разом із дружиною виховував доньку та сина, яким зараз 17 та 11 років.
«Вячеслава всі знали як добру, веселу та товариську людину. Навіть не пригадую, щоб він комусь відмовив у допомозі, — розповідає дружина Небесного Воїна Людмила. — А як чоловік, умів та робив усе: побудував дім, посадив сад, був достойним батьком для дітей, всесвітом любові для мене та підтримки для батьків і друзів…»
Житель Вінницьких Хуторів Вячеслав Єфременюк разом із братом долучився до війська з перших днів повномасштабного вторгнення. Боронив країну від ворога у лавах 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Пройшов шлях від солдата до молодшого сержанта та посади командира стрілецького відділення взводу.
Під час виконання бойових завдань був двічі поранений – під Ізюмом та Бахмутом. Але щоразу повертався на передову. За самовідданість, стійкість та професіоналізм був нагороджений численними грамотами та медалями, серед яких нагрудний знак «За вірну службу» III ступеня. Загинув воїн від ворожої кулі 17 жовтня 2024 року поблизу міста Гірник Покровського району Донецької області. Йому було 42 роки.
«Як би могли віддати за нього частинку свого життя, то зробили б це – не вагаючись. Так казали побратими Вячеслава, бо для них він був не просто командиром, а найкращим другом та братом. Досконало володів тактикою сучасного бою, вмів розрахувати все до дрібниць, аби запобігти втратам. Надихав та підтримував у важку хвилину», – каже Людмила.
- О 09.00 — прощання у центрі ритуальних послуг «Реквієм» за адресою: вулиця Батозька, 12.
- О 10.30 — «живий коридор» за маршрутом: Немирівське шосе — вул. Покровська — вулиця Героїв України, 76А.
- Об 11.30 — поховання на кладовищі у Вінницьких Хуторах за адресою: вулиця Генерала Шаповала.
Редакція RIA/20 хвилин висловлює щирі співчуття рідним та близьким Героя.
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
Вінницький ТЦК і поліція прокоментували нічні сутички біля стадіону «Локомотив»
«Три фейкові скарги та жодних підтверджених» — у Вінницькому ТЦК прозвітували за роботу в липні
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
