«Притула був ведучим, а про весілля гуділо все село!» Бронюки відзначили 15-ту річницю шлюбу

«Притула був ведучим, а про весілля гуділо все село!» Бронюки відзначили 15-ту річницю шлюбу
  • Віктор Бронюк поділився архівними фото й зворушливо привітав кохану дружину Тетяну з кришталевим весіллям, зізнавшись, що любить її так само сильно, як під час найпершої зустрічі.
  • Історія кохання зіркової пари і чим запам’яталося весілля, яке у рідному селі лідера «ТІК» Соколова Хмільницького району пройшло за всіма українськими традиціями.

«15 років нашій родині! Кришталеве весілля! Кохана моя, люблю тебе так само сильно, відколи зустрів і відчув твоє серце! Дякую тобі за кожну нашу мить разом, за наших діток, за нашу родину! Щасливий з тобою завжди і понад усе хочу, щоб і ти була щасливою!» — так ніжно і щиро привітав із річницею весілля свою дружину Тетяну лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк.

Оскільки спільно вирішили, що всі подарунки і святкування будуть після Перемоги, розповідає артист, нічого особливого у цей день пара не влаштовувала.

— Щасливі від того, що у цей день вдалося побути разом. У час війни, у який ми всі живемо — це найцінніший дарунок! А ввечері також зустрілися із друзями й кумами — спільно повечеряли, пригадуючи моменти з нашого весілля, які найбільше запам’яталися.

Відео дня

«Розпис влаштували прямо на подвір’ї сільської школи»

Хоч минуло 15 років, а день весілля, зізнається Віктор Бронюк, пам’ятає у деталях. Ще б пак! Адже це було найгучніше свято у його рідному селі Соколова Хмільницького району, а саме на весіллі знімали кліп на пісню «ТІК» «Білі троянди».

— Про святкування нашого весілля досі згадують у Соколовій, — усміхається Віктор Бронюк. — Офіційно на наше весілля було запрошено 500 людей. Але скільки їх було насправді ми не рахували. Спочатку шукали залу для святкування, але так і не знайшли. Потім вирішили: навіщо ми будемо придумувати щось? У нас же є свої неповторні українські традиції! Їх дотримались повністю: розпис влаштували прямо на подвір’ї сільської школи, столи накрили у спортивному залі, який прикрасили понад 200 вишитими рушниками, а на подвір’ї змонтували сцену й поставили воза із 10-літровим бутлем фірмового батькового самогону та бочкою із квасом для пригощання гостей. Які, до речі, залюбки дотрималися дрес-коду: прийшли у вишиванках.

Як давній шанувальник вишиванок, які почав носити ще зі студентських років, Віктор Бронюк одразу вирішив, що буде одружуватися саме у вишиванці. І саме ту весільну вишиванку називає улюбленою у своїй чималій колекції.

— У день розпису у Тані була традиційна біла сукня з вишивкою, а на вінчанні, яке відбулося на наступний день — вже інша вишита сукня білим по білому. Її сукні і мою сорочку ми замовляли у майстрині Ярини Жук, яка спеціально для нас зробила авторську роботу — орнамент «Берегиня». Ці вишиванки для нас дуже особливі, адже це перша реліквія нашої родини, — розповідає Віктор Бронюк.

Тамада Притула і незвичні подарунки від гостей

Ведучим на весіллі Бронюків був друг родини — тоді ще резидент «Камеді клаб Україна», а нині відомий волонтер Сергій Притула.

— Найтепліший спогад з того дня — атмосфера свята, — зізнався у інтерв’ю «20 хвилин» Сергій Притула. — То було весілля, на яких я вже давненько не бував, хоча у 80-90-х таких було багатенько: село, шкільний спортзал, всі ці сільські бабусі в найкращих хустках, традиції. То було дуже світле дійство!

Як і атмосфера, неординарними були також і весільні подарунки від гостей. Зокрема, на честь пісні «Загребельний» із найпершого альбому ТІК» «Літерадура» радіоведучий Кирило Капустін презентував закоханим три томи творів Павла Загребельного.

— А на честь пісні «Олені» нас здивували ще й оленячими рогами зі старовинного замку! Коли їх дарували, то сказали, аби це були останні роги в моєму житті, — усміхається Віктор Бронюк. — Вони зараз у нас на стіні висять.

«Пройшли випробування службовим романом і стосунками на відстані»

Історія кохання Віктора і Тетяни Бронюк розпочалась у 2007 році. Як жартує артист: зі службового роману.

— Чесно кажучи, я ніколи не думав, що сам колись стану героєм службового роману. Але з Танею познайомився саме завдяки роботі, — розповідає Віктор Бронюк. — У «ТІК» був концерт в Івано-Франківську. Все було, як звичайно: дорога, організаторські моменти, підготовка до саундчеку… І раптом я бачу її... Таня була організатором нашого концерту, але головне для мене — тою самою таємничою незнайомкою, яку я часто бачив у своїх снах. Це дивне відчуття, коли тобі постійно сниться та сама людина, яку ти ніколи не бачив, а потім раптово ти зустрічаєш її в реальності. Це навіть більше, ніж кохання з першого погляду!

Після знайомства і чудово проведеного дня Віктор Бронюк поїхав у рідну Вінницю, а Тетяна залишилася в Івано-Франківську. Тривалий час пара підтримувала стосунки на відстані: щодня зідзвонювалися і по 6-8 годин говорили по телефону. А коли в гастрольному графіку виникало вікно, артист відразу мчав у Івано-Франківськ. Зізнається: уже в день знайомства зрозумів, що знайшов майбутню дружину.

— Я відразу сказав Тані, що ми одружимося. Вона, звичайно, спершу не сприйняла мої слова серйозно, адже часто буває, що дівчатам навпаки доводиться вмовляти чоловіків на похід у загс. Я ж був абсолютно впевнений у своїх почуттях: кохання і звичайну симпатію легко відрізнити. Закоханих недаремно називають «половинками». Коли почуття щирі, справжні, не треба багато часу, щоб зрозуміти, що саме з цією людиною тобі комфортно, легко й добре. Це просто відчуваєш — відразу й назавжди, — ділиться Віктор Бронюк. — Для чоловіка часто непросто наважитися на створення сім’ї: хтось боїться, що втратить свободу, а головне — треба брати відповідальність за дружину, майбутніх дітей. До цього я повністю був готовий, бо розумів, що поруч жінка, з якою хочу бути весь час.

Коли зрозуміли, що вже не можуть один без одного, закохані вирішили жити разом. Тетяна полишила роботу й рідний Івано-Франківськ і переїхала до Віктора Бронюка у Вінницю.

— Напередодні Нового 2008 року я попередив її, що приїду в Івано-Франківськ свататися. Довго збирався і, звичайно ж, дуже сильно переживав. Зі мною приїхали друзі й куми, а Танина бабуся, на жаль, уже покійна, згадавши, що в холодильнику лежить половина гарбуза, відразу ж зварила з нього кашу, щоб гарбуза у будинку не було, — з усмішкою згадує Віктор Бронюк. — Коли у липні ми одружилися, вийшла ще й така цікава річ: до заміжжя моя сестра була Бронюк Тетяною, а потім взяла прізвище чоловіка. Коли ж я зустрів свою кохану, в родині знову з’явилась Таня Бронюк!

«Секрет родинного щастя у взаємній повазі»

Будучи разом 15 років у шлюбі, Віктор і Тетяна Бронюк виховують двох дітей — доньку Єву і сина Данила.

— Психологи всіх лякають кризами у стосунках, побутовими притираннями й іншими «підводними каменями» сімейного життя, але я точно знаю: усе це — нісенітниця, коли є справжнє кохання і щира повага до близької людини, — переконаний Віктор Бронюк. — У нашій родині немає розподілу обов’язків на чоловічі й жіночі. Ми все намагаємося робити разом і в задоволення. Тому глобальних сварок за роки сімейного життя у нас не було. Ми не витрачаємо час на пошук позитивних чи негативних сторін один одного. Я взагалі не люблю розбирати людину «на запчастини», вишукувати, що у вас є спільного чи які риси не подобаються. Вважаю, якщо тобі з людиною комфортно — насолоджуйся цим і замість того, аби зациклюватись на дрібницях, краще підійти і поцілуй та обійми.

Головним секретом міцної родини артист називає взаємну повагу один до одного і вміння насолоджуватися кожною миттю разом.

—  Насамперед у парі обов'язково повинні бути взаємоповага, взаєморозуміння й насолода кожним моментом. Ну і без романтики, природно, не обійтися. Інша справа, що з роками її розуміння трансформується. Для молодих закоханих романтика в одному, для пари, яка вже прожила роки разом — в іншому. Спочатку, коли діти маленькі, нікуди не можеш вирватися, а коли з'являється можливість побути удвох, просто прогулятися вечірнім містом — це вже романтика. Ми із дружиною завжди намагалися максимально багато часу проводити з дітьми, але й удвох завжди старалися кудись вириватися. Для пари це дуже важливо, — говорить Віктор Бронюк. — Я щасливий, що за 15 років разом ми з Танею не просто не втратили, а закріпили ті почуття, які нас поєднали. Нам так само легко, комфортно й цікаво разом, як і у перший день нашого знайомства.

Читайте також:

росіяни масово блокують пісню «ТІК» «Кацапи», а люди пишуть: «Цей хіт ще будуть наші правнуки співати!»

«Щоб відродити та популяризувати традиційне ремесло». На Вінниччині відкрили центр ткацтва

Як зробити своє літо незабутнім: ідеї та поради

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (3)
  • Валентина Горшкова

    А що жорі не сподобалась пісня " кацапи ", яку виконує гурт " ТІК " ?  Не може бути такого !

    Сергей reply Валентина Горшкова

    Не гурт а лабухи.
  • Сергей

    Я думаю людям в городе пох*й эта тема .И что значит "АРТИСТ" , это лабух(кто не шарит гугл в помощь) , которые поет сельские песни.

keyboard_arrow_up