Прадід визволяв Тульчин від фашистів, а він голосить про злочини росіян на весь світ
- Скандал із дискваліфікацією Владислава Гераскевича на Олімпіаді у Мілані‑Кортіні через «шолом пам’яті» облетів усі українські та міжнародні ЗМІ.
- Підтримка України в Міжнародному олімпійському комітеті похитнулася, але історія на цьому не завершилася — навпаки, набула ще більшого розголосу.
- Розповідаємо, як український скелетоніст перетворив свій жест на потужний меседж для світу і як його незламний характер бере коріння з Поділля.
Світові арени звикли до рекордів, секунд і таблиць результатів. Але інколи спорт виходить за межі протоколів. Коли український спортсмен Владислав Гераскевич вийшов на Олімпійські ігри-2026 із позицією, що нагадувала про вбитих росією українських атлетів, це був не просто жест. Це був голос країни.
Міжнародний олімпійський комітет (далі — МОК) заборонив екіпірування із символічними зображеннями, запропонувавши компроміс — чорну стрічку або демонстрацію шолома до й після старту. Та Гераскевич поставив чітку межу: або він виходить на трасу в шоломі, який вшановує полеглих, або не виступає зовсім. І свого слова дотримав.
Реакція МОК не забарилася — перед першим заїздом його дискваліфікували. Та замість того, щоб просто зникнути зі стартових списків, про нього дізналися мільйони.
Ім’я Владислав Гераскевич сьогодні не сходить із заголовків світових медіа. Але ми вирішили згадати його не лише тому, що про нього говорить увесь спортивний світ. Ми хочемо розповісти нашим читачам більше — про те, що коріння цього українця проросло саме на Вінниччині.
Хоч Владислав народився у 1999 році в Києві, проте його родинна історія міцно пов’язана з Поділлям. У Тульчині мешкають його бабуся та дідусь по материнській лінії — Ольга та Віктор Потапенки. По батьківській лінії дідусь спортсмена — Дем’ян Гераскевич.
Для нього Тульчин — не просто точка на карті. Це місце, де зберігається родинна пам’ять, де покоління передають одне одному історію, де формується характер. Саме сюди він приїздить до рідних, а світлини знайомих дворів періодично з’являються на його сторінці у соцмережі.
Окрема сторінка родинної історії — прадід Владислава, Григорій Потапенко.
У березні 1944 року він був серед тих, хто звільняв Тульчин від нацистських загарбників. За мужність і внесок у визволення міста Григорій Сильвестрович отримав звання Почесного громадянина Тульчина.
На офіційному ресурсі почесних громадян міста зазначено: «Потапенко Григорій Сильвестрович — учасник визволення Тульчина від нацистських загарбників у березні 1944 року, удостоєний звання Почесного громадянина міста за мужність та вагомий внесок у звільнення Тульчина».
Сьогодні Владислав продовжує справу прадіда, але вже на спортивній арені: заявляє про загарбників і протистоїть їм до останнього, поєднує гонку зі стійкою громадянською позицією та вірністю Україні.
Шлях Владислава Гераскевича у скелетоні
Владислав Гераскевич народився 12 січня 1999 року в Києві. У дитинстві він займався танцями, боксом, бойовим самбо, дзюдо, ММА та богатирським багатоборством. Проте у 2013 році його шлях привів до скелетону — екстремального зимового спорту, де спортсмен лежить обличчям вниз на санях без гальм і керує ними лише вагою тіла, нахилами та торканням носками льоду. Максимальна швидкість на трасі — понад 120 км/год.
Тренером Владислава став його батько Михайло Гераскевич, колишній бобслеїст і нині очільник Всеукраїнської федерації бобслею та скелетону. Саме він допоміг сформувати стійкість сина і разом з ним прокладати шлях у світі зимового спорту.
«Коли ми приїхали в Сігулду, в нас була група з 18 дітей. Було холодно, вітряно, не було роздягалень. Я проїжджав заїзд на старому скелетоні, який був вужчим за мене, і доводилося «ловити» борти руками. Багато дітей відсіялося, але я поставив собі мету проїхати «чисто». Це мотивувало мене», — згадує Владислав.
Перша світова арена та юнацькі Олімпійські ігри
У 2014 році Владислав дебютував на змаганнях зі скелетону, тренуючись переважно в Латвії на трасі в Сігулді під керівництвом Дайніса Дукурса.
Його міжнародна кар’єра розпочалася у 2016 році зі складу збірної України та участі в юнацьких Олімпійських іграх у Ліллегаммері, де він посів восьме місце.
Протягом наступних років спортсмен поступово піднімався у світовому рейтингу: топ-10 на юніорській світовій першості, перший український скелетоніст на чемпіонаті світу, дебют у Кубку світу. Його перша Олімпіада у Пхьончхані-2018 завершилася 12-м місцем, що стало історичним результатом для України.
Рекорди, міжнародні успіхи та підкорення трас
Сезон за сезоном Владислав підтверджував статус провідного українського спортсмена:
- 2018/19 — два 9-ті місця на Кубку світу, 7-е місце на чемпіонаті світу серед юніорів.
- 2019/20 — чемпіонат світу (14), Європи (11), юніорський світ (4).
- 2021/22 — ліцензія на Олімпіаду в Пекіні, де фінішував 18-м.
- 2024/25 — 7-е місце у загальному заліку Кубка світу, 4-е на одному з етапів.
- 2025 — на чемпіонаті світу в Лейк-Плесіді став 4-м, встановивши рекорд для України.
Кожен результат — це не лише про спорт, а й про непохитну силу волі та прагнення довести, що Україна є на світовій арені.
Громадянська позиція на трасі та поза нею
Не обмежуючись спортом, Владислав неодноразово робив гучні міжнародні заяви. На Олімпіаді в Пекіні-2022 після одного зі спусків він розгорнув табличку «No War in Ukraine».
«Ще до початку Олімпійських ігор була інформація про скупчення російських військ біля кордонів України. На момент мого виступу вже йшла мова про 200 тисяч солдатів. Саме тому я вийшов з плакатом, саме тому акція відбулася», — пояснював Гераскевич.
Разом із батьком Владислав активно працював над відстороненням російських і білоруських спортсменів від міжнародних турнірів, збираючи підписи та розповідаючи світовим ЗМІ правду про вторгнення.
«Ці спортсмени як маріонетки, вони виходили на концерти з літерою «Z» та підтримували війну. Ми переконалися, що відсторонення було правильним», — зазначав Владислав в ефірі радіо «Україна».
Волонтерство, благодійність та шолом пам’яті
Спортсмен активно підтримує ЗСУ, передає гуманітарну допомогу та організовує благодійні акції. Він ініціював фонд для допомоги українським спортсменам, які постраждали від війни. Після гучного інциденту на Олімпіаді-2026 він заявив, що виставить «шолом пам’яті» на аукціон, а кошти підуть на підтримку України.
За внесок у відстоювання національних цінностей та гідності президента нагородив його Орденом Свободи. Попри дискваліфікацію на трасі, Владислав став переможцем у боротьбі за принципи, які значно важливіші за будь-яку медаль.
Читайте також:
Гроші за генератори. Запустили нову програму підтримки бізнесу
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
