«Потрібно ховатися, щоб не побили», — говорить керівник вінницької ЛГБТ-спільноти

У такому вигляді фото для публікації надав Денис

• У Вінниці вже шість років працює громадська організація «Гей-альянс Україна». Це всеукраїнська ГО, що допомагає представникам ЛГБТ знайти друзів, розуміння та підтримку.
• Чим вона займається у Вінниці? Скільки людей налічує? Чи зустрічаються її представники з суспільним утиском? Про це та багато іншого ми поговорити з головою ГО Денисом.

Знайти контакти до цієї ініціативи виявилося не таким легким завданням, як ми очікували. У ГО є закрита сторінка в Instagram, долучили нас туди не одразу, тож довелося почекати. Зв’язавшись по телефону з її головою, домовляємось про зустріч. 

Зустрітись вирішили у Центрі, в одному з пабів міста. Голову осередку «Гей-альянсу» у нашому місті звати Денис. Він приходить на зустріч у хорошому гуморі та готовий до відвертої розмови. 

Денис — представник ЛГБТ, він гей, хоч на своїй орієнтації у ході розмови хлопець не акцентує увагу. Зрозумів Денис, що його «не тягне» до дівчат, ще дитиною. У шкільні роки він пробув себе навіть змушувати звертати увагу на протилежну стать, проте марно. 

— Найбільше я хвилювався, як це сприйме моя сім'я. Спочатку дізнався мій брат, і він розказав батькам. Мама спочатку було вражена цією новиною, але з часом сприйняла все, як є. А от з татом не говорив сім років, — розповідає Денис. — З проблемами сприйняття у родинах зустрічається майже кожен, хто відкрито заявляє про свою орієнтацію. Тому потрібно правильно підбирати момент, як про це повідомити рідним. Це також одна з тем, про яку ми говоримо на зустрічах в громадській організації. 

У 2014-му році хлопець відвідав свій перший тренінг, що стосувався теми ЛГБТ. Після відвідував ще один, потім ще і ще. Вже за рік волонтерства він став головою вінницького осередку всеукраїнської ЛГБТ-організації.

Про неї більш ґрунтовно й поговорили з Денисом. Дізналися, чим вони займаються, яка ситуація у Вінниці з сприйняттям ЛГБТ та навіщо взагалі про це говорити. 

Чим займається ваша організація у Вінниці? 

— «Гей-альянс Україна» є найбільшою ЛГБТ-організацією України та однієї з провідних в країнах Східної Європи і Центральної Азії. Осередки цієї організації є ще 16-ти містах країни, включаючи Вінницю. Проте активно працюючих близько шести, адже, на жаль, це залежить й від фінансування. 

У Вінниці в нас є фізичний офіс. Там ми збираємося й проводимо просвітницькі заходи, тренінги, граємо настільні ігри, розмовляємо, переглядаємо фільми. 

Організація займається поліпшенням ситуації з дотриманням прав людини для ЛГБТ з боку держави і людей. Ми прагнемо позитивних змін у ставленні до ЛГБТ з боку суспільства, підвищення самоповаги у представників спільноти. Важливу роль приділяємо соціальній адаптації представників ЛГБТ. 

Я також працюю соціальним працівником в ГО, яка займається профілактикою ВІЛ та СНІД. Тож цю тему ми теж не оминаємо під час наших зустрічей. Одна з наших волонтерок — психологиня, тож вона проводить тренінги, які пов’язані з психологією. А, до прикладу, кілька останніх тижнів до нас на зустрічі приїжджає з лекціями психолог з Хмельницького. 

Якщо коротко, то ми працюємо, як ком'юніті-центр, щоб підтримувати людей. На тиждень проводимо кілька зустрічей.  

Скільки часу вже у Вінниці функціонуєте? 

— У Вінниці ми з 2015-го року. На початках працювали більш відкрито, а зараз з ставленням до ЛГБТ напружена ситуація в нашому місті. Кілька років тому ми, наприклад, організовували одиночні пікети з меседжами, що «Вінниця — європейське місто, і потрібно сприймати всіх людей».

Скільки людей налічує ваше ком’юніті?  У Instagrami близько 200 підписок, але, ймовірно, людей значно більше?

— ЛГБТ-спільнота Вінниці — це не кілька десятків людей, і не кілька сотень. Нас понад чотири тисячі. Це за даними «Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні», який регулярно рахує представників ЛГБТ. Коли ми тільки відкрилися, то на день до нас в офіс приходило близько сорока людей. Зараз, у тому числі у зв'язку з карантином, ми не збираємося більше, ніж 10-15 осіб одночасно. Чимало лекції чи тренінгів перенесли в онлайн. 

Заходи нашої спільноти відвідують геї та лесбійки, трансгендерів я поки не зустрічав. Точніше, я знаю про одного вінничанина, але він переїхав за кордон. 

Найчастіше до нас приходить молодь, яка боїться проводити публічні акції. Хоч приходили до нас й представники-ЛГБТ у віці 50-60 років. У мене навіть є знайомий-вінничанин, який в стосунках з чоловіком вже 30 років. 

Наскільки гостро стоїть проблема сприйняття ЛГБТ у нашому місті? 

— Особливо агресивно на нас реагують праворадикали. Ми навіть переїхали з теперішнього офісу через проблеми з ними. Взагалі завжди під час наших зустрічей ми закриваємо вікна шторами, щоб нас ніхто не помітив, і це насправді сумно, що нам потрібно ховатися і закриватися шторами. 

ЛГБТ-представники — це звичайні люди. Багато наших учасників, моїх знайомих працюють на «чоловічих» роботах: сантехніками, двірниками, викладачами чи спортивними тренерами у спортзалі. До нас на зустрічі приходять й колишні праворадикали. 

Ви з кимось співпрацюєте? Чи є взаємодія з місцевою владою? 

— Ніякої співпраці з місцевою владою у нас немає. Кілька років тому ми активно співпрацювали із поліцейською-омбудсменкою з прав людини Заріною Маєвською. Вона проводила інформаційні та просвітницькі заходи. З новим омбудсменом поки не зв'язався. 

А так, всі осередки «Гей-альянс Україна» співпрацюють із закордонними організаціями. Ми виграємо закордонні гранти, і за ці гроші існуємо. 

Які є проблеми у вашої організації? 

— Насамперед — це те, що далеко не всі люди розуміють, що представники ЛГБТ — це просто люди, і все. Крапка. Коли ви дізнаєтесь, що ваш лікар-гей, то ви відмовитесь, щоб він зробив вам операцію? Або якщо поліцейська-лесбіянка, то ви не дозволите їй врятувати ваше життя? 

Крім того, у нас погано працює Закон, який ніяк поки не захищає представників-ЛГБТ. Були ситуації, коли кликали людей на «побачення», а потім били. Навіть у одного мого знайомого було таке, що його за відділком поліції роздягнули. Бувають ситуації, що запрошують на квартиру, а потім закриваються двері та туди заходить кілька кримезних хлопців. І поліція на такі виклики не завжди реагує так, якби хотілося. 

Ми відкрито та голосно не показуємо себе, тому зовні здається, що Вінниця — європейське місто і все тут добре з сприйняттям ЛГБТ. Але якщо зробити відкриту акцію, то будуть напади на нас однозначно. Тобто, поки про нас не знають, то все добре. 

Якщо ж говорити про більш приземлені проблеми, то це відсутність власного приміщення. 

Які заходи організовуєте? Хто може на них потрапити і чи плануєте відкриті акції?

— Відкриті акції ми не організовуємо, бо ніхто не хоче получати по шиї. Я особисто відвідую всі марші за рівність, які є в Україні. Інші учасники нашого осередку теж відвідують. Під час маршу в Одесі ми навіть є волонтерами. Марш — це спосіб показати людям, що ми є і нас багато. У нашому місті організувати марш мене теж вмовляють вже кілька років, але я відмовляюсь.

Бо в підсумку на нього мало хто осмілиться вийти, а ті хто вийдуть, будуть змушені переїжджати потім у інші міста. І я не перебільшую. Навіть, якщо проаналізувати, то можна зрозуміти, що всі відомі ЛГБТ-активісти живуть за кордоном. 

Гомосексуальність — це не хвороба

Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно виключила гомосексуальність із міжнародного переліку хвороб у 1992 році — і її рішення поширюється на всі країни-члени ООН.

Як читаємо на сайті організації «Точка опори», що є членом Міжнародної асоціації ЛГБТІ, зараз, за наявності розвиненої сексології і численних досліджень ЛГБТ, можна з упевненістю сказати: гомосексуальність не є хворобою. Її не можна і не треба лікувати гіпнозом, електричним струмом, таблетками або будь-яким іншим способом.

Офіційна позиція міжнародної наукової спільноти засуджує такі методи псевдолікування здорових людей.

Раніше редакція 20minut.ua розповідала історії двох представниць ЛГБТ-спільноти — лесбійки та бісексуалки. Дівчата анонімно розповіли про нормальність своєї «інакшості», а також про те, через що їм довелося пройти, аби почуватися у власному тілі не як у клітці. Матеріал читайте за цим посиланням.  
 

Читайте також:

Подкаст «Тут така тема»: говоримо про фемінізм та чому він потрібний

Де дешевше? Порівняли вартість поїздки у вінницьких службах таксі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.