«Після Моргунова». Мабуть, так треба було б назвати цей репортаж. Саме у понеділок, 16 липня, міський голова Вінниці Сергій Моргунов був на Київському мосту. Під мостом теж. Після обіду не було ні мера, ні начальства. Під сонцем йшов дощ і прораб назустріч. Те, що це прораб, я вже знала — робочий у помаранчевому жилеті сказав. Він йшов попереду прораба:
— Нє-нє, ви мене не фотографуйте. Он йде прораб в кепці і салатовій жилетці – хай він говорить.
Не захотів:
— Я тільки сьогодні заступив: ми ж 15 днів робимо – 15 днів відпочиваємо. Йдемо поки по графіку.
— А випередження графіка є?
— Не знаю (сміється).
— А гроші є?
— Є.
— Зарплату платять?
— Поки платять. Скільки – казати не буду. Є старший – хай вам отвєчає… Там внизу, у першому вагончику – замдиректора.
Утім, начальства не було, а той, хто із «старших» був, пояснив:
— Нам заборонено давати інтерв’ю, бо потім пишуть про нас всякі гадості. От хай начальство говорить.
На перекурі біля арматури сиділи кілька чоловіків. У помаранчевих жилетах, а значить – не «з начальства».
Без диктофона. Без прізвищ. Лише трьох вінничан згадували – Продивус, Гройсман, Моргунов… І плюс одне ім’я – Машка. Єдина, хто була не проти фотографуватися.
— Вона-то сучка, але краще казати на неї собачка. Машка, йди сюди, хай тебе сфотографують для історії.
Машку там люблять. Бродяжку під мостом.
— Були у неї цуценята. З’їли їх - інші цуценята. Закон природи.
— Ви з початку реконструкції працюєте?
— Ні. Хтось приходить, а хтось йде - комусь щось не нравиться.
— Ви — вінницькі?
— Ні, Харків.
— Полтава.
— Миколаїв.
— Тернопіль.
— Скільки всього працює на мосту?
— А ви виключте диктофон…
Вимкнула. І одразу розмова «поклєїлась». Ніхто не був проти нотаток у телефоні:
— Працює на мосту сьогодні людей 30. Від сили. На початку ремонту мосту було десь 80. Реконструкція доходить до кінця і народ роз’їхався. Але вінницьких мало – десь 10.
Працюють вахтовим методом: 15 днів - тут, 15 днів – вдома. Бо робочий день – 12 годин: з семи до семи. Уночі не працюють. Кажуть, потреби у тому немає. Аби ще вдень встигали матеріали підвозити.
— Коли з бетонного заводу бетон привозять, тоді й працюємо. А потік машин йде по мосту, від цього вібрація — бетон лопає. Тому й перекривають міст.
— Ще скільки треба вам бетону покласти, щоб міст не перекривали?
— Ще одні вихідні точно. А потім уже будуть робити тротуар. Ви думаєте, ми не знаємо, як нас за перекриття мосту матюкають? Чуємо… Але швидше не буде – є певний порядок робіт. І залежить від того, як матеріали привезуть. Та й міст був у поганому стані.
— А тепер?
— Зробили трохи краще. Але через деякий час знову треба. Бо це ж реконструкція — ремонт. Не новий міст збудували.
— Труба іржава під мостом проходить – це що?
— Каналізація. Це вже не наше – це місто.
Щодо оплати праці, то варіантів відповіді було кілька:
— Небагато. Майже вчасно. Напишіть — 500 гривень.
— Та ні – з цього місяця вже 600 гривень в день. От і рахуйте – множте на 15. То це тепер – 9000. Було - 7500.
— 3200 – мінімальну зарплату, як і всім, платить Гройсман. А решту перекривають відрядженнями. «Відкати» є, бо гроші ж бюджетні. Знаю, що крадуть, а як – не знаю.
— «Відкати»… Тут місцеві навіть молотки покрали. Той нещасний молоток. Він же нестандартний – навіщо він вам?!
— Арматуру теж крадуть…
— А спецовку тільки обіцяли. Так і не дали.
Живуть заробітчани у гуртожитку на вул. Станіславського. Годують їх двічі на день: обід і вечерю привозять «з ресторану навпроти парку».
— Нормально годують. Не так, як в армії. А я в армії був.
— Є тут і хлопці з АТО. Жити якось треба.
— Тут біля мосту є церква. Але вона Московського патріархату, а ми українці, то Паску святити ходили в ту, що біля гуртожитку – Київського патріархату.
— Напишіть краще, що нєвеста нужна. Я — монтажник четвертого розряду, стропольщик — теж четвертого розряду. Ще я депутат сільської ради Нововодолазького району Харківської області. От так і напишіть: «Депутат чекає нєвєсту на мосту».
— То коли реконструкцію закінчите?
— Може до Дня Незалежності. А може до Дня міста…
— Казали в жовтні, а може й в листопаді. Хоча роботи залишилось не так багато.
— Ми вже збираємось на нові об’єкти – в Сумах та в Київській області. Колись разом працювали на «Мостобуді», потім все розвалилось. Тепер лише на об’єктах зустрічаємося.
— Це ж Продивус теж ваш – вінницький?
— Так, очолював «Мостобуд».
— Це ж он там він живе (показує один другому рукою у бік П’ятничан – авт.). Та до цього мосту він відношення не має. Тепер це інші люди.
Люди в помаранчевих жилетах праві: Київський міст – уже не Продивуса тема. Це років десять тому в інтерв’ю він згадував, як був готовий сам оплатити ремонт Центрального мосту: «Я просил у тогдашнего мэра (Домбровского – авт.): «Дай мне разрешение на выкуп гостиницы «Южный Буг», а я за свои деньги отремонтирую мост». Но он не согласился, лишь бы моя фамилия не звучала…».
Тепер інші прізвища звучать, от тільки гроші - бюджетні. А значить - наші.
— А Моргунов оце перед вами був тут... У нас тут по дзвінку. Подзвонили: сказали перевдягтися, бо мер їде.
— Зато матюкають не Моргунова і Гройсмана, а нас. Показуха скрізь. У Вінниці так само. Діватись нікуди. Хіба що в Польщу ще поїхати.
Із документів на Prozorro відомо, що наприкінці 2016-го із чотирьох учасників тендер на «реконструкцію мостової споруди по Чорновола» виграло товариство «МСУ-2» — 56 мільйонів 495 тисяч гривень. Згідно з договором від 15 листопада 2016 року відремонтувати міст мали б відремонтувати до 31 грудня 2017 року.
Утім, є й додаткові угоди. За угодою від 13 грудня 2017 року є зміни до календарного плану фінансування: з держфонду регіонального розвитку виділили на міст — 37,4 мільйона гривень, з бюджету Вінниці — 11,1 мільйона гривень. А у 2018 році ще 7,8 мільйона гривень теж з бюджету міста.
Якщо округлити, то на Київський міст з бюджету вінничан пішло 19 мільйонів, а решта – 37 мільйонів сплатив фонд регіонального розвитку.
За ще однією додатковою угодою, яка була укладена 16 травня, йдеться, що строк робіт триватиме до 20 серпня. Але як розказав заступник директора Олександр Гула, у серпні міст точно не здадуть в експлуатацію.
— У нас в плані 21 липня завершити проїжджу частину, до 20 серпня — облаштувати тротуар з правого боку. А потім перекриємо міст на 15 днів, аби укласти гідроізоляцію перед асфальтуванням дороги, — сказав Гула.
На питання, коли ж закінчать ремонт Київського мосту, чоловік відмовився відповідати. Бо, за його словами, «на це має відповідати замовник». А замовником реконструкції шляхопроводу є міськрада.
Керівник департаменту капітального будівництва Ігор Кравець підтвердив, що 20 серпня — не є строком завершення ремонту.
— До цієї дати діятиме угода з «МСУ-2». Точної дати відкриття зараз немає, адже Київський міст потрібно ще перевірити на міцність, — сказав Кравець. Хоча й додав, що завершення ремонту буде точно цього року.
Читайте також:
Фото в тексті Оксани Пустовіт, Микити Панасенка. Зроблені 14, 16 липня 2018-го
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
І що,вона від того перестане бути сучкою?