На Вінниччині попрощалися з полеглим підполковником Віталієм Фустієм

• На Вінниччині та Буковині провели в останню путь підполковника Віталія Фустія, який віддав своє життя за Україну, захищаючи її кордони.
• Воїн, виконуючи завдання в зоні активних бойових дій, внаслідок авіаудару противника, загинув 9 вересня 2024 року.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2022 року Віталій мобілізувався до лав Могилів-Подільського прикордонного загону. У складі прикордонної комендатури швидкого реагування виконував бойові завдання на Чернігівському та Донецькому напрямку. Згодом, приєднався до новоствореної прикордонної бригади «Сталевий Кордон» та був призначений на керівну посаду в бойовий підрозділ прикордонного загону.

— Віталій був вірним офіцером Державної прикордонної служби України. З 1999 року проходив службу на західних, південних і східних рубежах країни. Його бойовий шлях розпочався у 2015 році на Донеччині, коли він разом із побратимами став на захист України від російської агресії, — інформує Могилів-Подільський прикордонний загін. — Відтоді він неодноразово демонстрував відвагу та професіоналізм, виконуючи бойові завдання у найгарячіших точках, завжди залишаючись на передовій. 29 квітня 2024 року офіцер нагороджений державною нагородою — орденом «За мужність» третього ступеня.

Побратими згадують Віталія як вимогливого керівника, що ставив високу планку і для себе, і для підлеглих. Він був принциповим, завжди відстоював справедливість. Його чесність та відданість службі викликали не лише повагу серед побратимів, але й захоплення серед усіх, хто його знав.

Друзі пам’ятають Віталія як веселого і товариського, людину з відкритою душею, яка завжди допомагала знайти рішення в будь-якій ситуації. Попри суворий вигляд, Віталій був уважним до чужих проблем і завжди готовим допомогти. Його добре та чуйне серце знаходило місце навіть для бездомних тварин — піклуючись, забезпечував їм захист і турботу.

Особливо щемливими є спогади матері – Людмили Іванівни. Вона з любов'ю говорить, що кожен куточок її будинку нагадує про сина. Сад, город, альтанка — усе це зроблено його руками, з піклуванням про неї та родину.

У Героя-прикордонника залишились матір, син, дружина та брат. Йому назавжди — 45.

Прощання з офіцером відбулося у місті Могилів-Подільському, де він проживав останні роки. Поховали Віталія у рідному селі Козиряни на Буковині, звідки він родом.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
 

Читайте також:

Два життя врятували лікарі Пироговки, успішно провівши операції по пересадці нирок

Для «власних потреб» 39-річний житель Турбова вирощував коноплю на присадибній ділянці

Уже двоє людей в Україні постраждали від укусів кажанів. Як вберегтись від сказу?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.