«Медсестра ходила до мене у «скафандрі». Вінничанин розповів, як живе з ВІЛ інфекцією

У 2005 році Олександр випадково зайшов у Вінницький центр СНІДу, продаючи книги. Персонал жартома погодився зробити покупку, якщо він взамін пройде тест на вірус. Так чоловік вперше дізнався про те, що він інфікований. Вже тринадцять років він живе з ВІЛ і лише останнім часом перестав приховувати свій статус.

«Медсестра ходила до мене у «скафандрі». Вінничанин розповів, як живе з ВІЛ інфекцією

- У тюремній камері сиділи молоді хлопці та хтось проніс до нас шприц з наркотиком, - розповідає Олександр Коваль. - Там особливо немає чого робити, тому я і спробував. Найбільше запам'яталась голка на тому шприці. До нас нею кололись стільки народу, що вона стала в половину коротша. Стерлась об шкіру та вени. Думаю, я інфікувався там.

Олександр не високого зросту, з русявим, вигорівшим на сонці волоссям. Коли розмовляє, часто посміхається та жмурить ліве око. На зустріч прийшов у яскравій червоній сорочці та чорних джинсах. Каже, що не любить офіційності і просить називати його Саша. Йому 38 років, але старший має вигляд. Сидів за викрадення автомобіля.

Медсестра заходила в палату у «скафандрі»

Через деякий час після першої перевірки у Вінницькому обласному клінічному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом, Сашу запросили туди ще раз і діагноз підтвердився. Спочатку він не знав як ставитись до хвороби.

- Що все серйозно я зрозумів, коли в мене настільки впав імунітет, що  з'явилась опортуністична інфекція (захворювання викликане бактерією, що не є хвороботворною для людини прим. автора ), - розповідає Олександр. - Поклали в лікарню, бо на геніталіях з'явилось щось по типу герпесу, але воно розрослось з особливим розмахом. За мною тоді лікарка бігала з фотоапаратом, щоб сфотографувати це все для студентів. Говорила, що вона бачить таке вперше.

У той час у Вінниці хворим на СНІД не надавались антиретровірусні препарати і доводилось їздити за ними в Київ.
- У місті тоді було напевно з двадцять людей хворих на ВІЛ, мало хто знав про цей вірус, нас боялись, - каже Саша. - В палаті в мене аналізи брала бабуся-медсестра. Вона приходила до мене в якомусь «скафандрі» та не підступала близько. Дуже боялась контакту. Що вже говорити про звичайних людей.

Після того як дізнався про свій діагноз, Олександр залишився працювати соціальним працівником у Вінницькому центрі СНІДу, щоб допомагати таким самим, як він.

Дружина перевірялась щомісяця

Після початку прийому антиретровірусної терапії Сашко познайомився з дівчиною і одружився.

- Ми разом ходили в похід, закохались, - каже Саша. -  Я не приховував від неї свій статус. З інтернетом в той час було не дуже, як і з доступністю інформації. Вона дуже хотіла дітей. Сама шукала інформацію, читала про вірусне навантаження та терапію. Не побоялась. Поки ми жили разом, я щомісяця водив її перевірятись. Дуже хвилювався.
Дружина народжувала у Польщі, за словами чоловіка там медицина якісніша і ставляться до людей краще. Зараз у Саші троє дітей. Діти та дружина здорові.
Для підтримання імунітету і боротьби з вірусом Саша щодня п'є ліки. Дві баночки з пігулками возить з собою. Зараз за ними не потрібно їздити в Київ, все безкоштовно видають у Вінниці.
- Я така людина, яка не може сидіти довго на одному місці, часто в роз’їздах - каже чоловік. - Ліки постійно зі мною. Пити їх потрібно в один і той самий час. Раніше пив в 9 вечора, але зараз приймаю о восьмій, бо досидіти буває важко.

В АТО не взяли по інвалідності

Коли на сході України розпочалось АТО, багато друзів та знайомих Саші пішли воювати. Саша до армії не попав через травму хребта та другу групу інвалідності.

- На початку солдатам було дуже важко з забезпеченням. Ми вирішили їм допомагати і організували з дружиною благодійний фонд - розповідає чоловік. -  Готували разом з дружиною для хлопців індивідуальні набори особистої гігієни. Домовлявся з поляками про допомогу. Найболючіше було побачити, як мій набір, який я пакував своїми руками і передавав солдатам на військові частини, продають на Західному автовокзалі у Вінниці. Після того ми почали возити це самі і роздавати прямо солдатам в руки.
Про цей період часу Саша розповідати не хоче. Згадує його як темні часи. Коли доводилось попадати під обстріли та кілька разів побувати в реанімації. Розповідає, що піклуючись фондом, втратив сім'ю, яка переїхала у Польщу. Нещодавно закрив благодійний фонд.

Не розповідає, поки не питають

Зараз чоловік працює у лісовому господарстві міста Славута Хмельницької області. Переїхав туди з Вінниці у будинок батьків. Каже, що робота легка.

- Знайшов місце через центр зайнятості, вони шукали інваліда, - каже чоловік. - Займаюсь різними вимірами, підношу якісь речі. Ліс не валю. Начальник дуже добрий попався, відпускає мене кілька разів на рік відлежатись у Вінницю. Здоров'я вже не те.
За словами чоловіка про свій статус на роботі він зізнався лише нещодавно.

- Коли приносиш довідки про хворобу з центру СНІДу там печатки,  на яких великими літерами написано «ВІЛ», - розповідає Саша. - Спочатку говорив, що працював там, тому і печатки ставлять, а потім все розповів.
Інші робітники лісового господарства про статус чоловіка поки не знають. Розповідає, що працюють там в основному люди старшого віку, які не дуже розбираються в хворобах, а про ВІЛ/СНІД чули лише те, що це дуже страшно і від нього вмирають. А загалом, за словами чоловіка, поки не питають про статус, то і не розповідає.


Оксана Шевчук, Голова правління  ВОВ БО «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД»

Від СНІДу зараз не помирають. Життя хворим рятує антиретровірусна терапія (АРТ). Кожна людина, яка знає про свій статус, повинна приймати препарати. Таким чином вона знижує вірусне навантаження – кількість копій вірусу на мілілітр крові. Коли це навантаження не визначається, людина стає безпечною. Тобто ризик інфікуватися від такого хворого – мінімальний. Саме АРТ дає можливість призупинити розмноження вірусу, дає можливість жити якісно, займатися улюбленою роботою, улюбленим хобі, подорожувати, товаришувати, а ВІЛ-позитивним жінкам народжувати здорових дітей. І, звичайно, АРТ дає можливість не передавати вірус статевим шляхом.
АРТ терапія - безкоштовна. Але у більшості випадків пацієнти можуть відмовлятись від прийому ліків через незнання про ВІЛ-інфекцію, яке призводить до страху перед нею. У нас працює інтервенція «Школа пацієнта», у якій ми ведемо пацієнтів від моменту як вони дізнаються про хворобу та протягом шести місяців. Соціальні працівники розповідають людям наскільки важливо приймати ліки, підтримують тих кому це потрібно.

Коментарі (3)
  • Олексій

    Зробили героя статті страждальцем. Давайте без телячих ніжностей і ось цого соціалізму: такі як він, маючи курячі мізки у свій час, наробили херні різної, тепер вони отримують оплату по інвалідності за рахунок податків, дуже часто ніхрена корисного суспільству не приносять, тай ще лікуйте їх безкоштовно за рахунок працюючих. Правильно, хтось в школі вчився, а хтось гопотою був, бо так модно було, тепер таких утримувати треба. У «скафандрі», бо знає ціну життя, і це правильно.

    Daily reply Олексій

    вибачте але в нас є маса трутнів які мають гарну зарплатню та пенсію це прокурори мєнти і далі по списку користі від них нуль що раніше що зараз а цей наркоша так собі.

    Олексій reply Daily

    Я не про конкретно цю людину, та навіть не про ментів наших. Відставників у нас  понаїхавших міряно-неміряно, і вони пенсію з нашого бютжету отримують, а не з Мухосранського, звідки вони приперлись і вертатись на сакральную родіну не поспішають.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Вінниці за сьогодні

17:45 Завтра у Вінниці на дев'ять годин знеструмлять одну вулицю 16:55 «Хіба що на Вінниччині буде трохи легше»: синоптик про погоду на 16-19 серпня 16:00 Судять трьох вінницьких комунальників, які попалися на вимаганні «відкатів» 15:17 Скільки коштує зібрати першокласника до школи? Від читача 12:02 У Вугледарі відбудеться масштабний Всеукраїнський мандрівний фестиваль «З країни в Україну» 15:07 На Київській 21 боєць від ДСНС та 6 пожежних машин приборкували пожежу в квартирі висотки play_circle_filled 14:36 Здобутки та втрати. Що змінилося у Вінниці за півроку? 14:10 Поліція просить відізватися власників 36 номерних знаків 12:52 Перекрили Замостянську та Київський міст. Як курсує громадський транспорт? 12:00 На Ващука постелили новий асфальт та встановили LED-світильники photo_camera 11:22 На чемпіонаті України з веслувального слалому вінничани здобули 21 нагороду 10:40 «Не вважає свої дії аморальними»: двоє вінничан вкрали з могили металевий хрест photo_camera 10:13 Як у Вінниці готують шаурму? Це магія — адже масових отруєнь поки не було 09:57 Вакансії тижня у Вінниці. ТОП-8 пропозицій з найвищими зарплатами 09:55 Наркотиків на півмільйона гривень виявили у 27-річного вінничанина photo_camera 09:43 Тарас у… гаражі. Скандал з пам’ятником Шевченку у Бершаді 09:00 Курс валют у Вінниці на сьогодні, 15 серпня 2018 року 07:30 Що чекати від погоди цього дня вінничанам? Прогноз 20:30 Майже рік курсує поїзд з Вінниці до Польщі. Що змінилося? photo_camera 20:02 «Ми платимо за все, а не місто». Батькам дитсадка №26 набридли «добровільні» внески
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up