Малюнок юної козятинчанки буде на всіх кавових стаканчиках заправок WOG

Марія ЛЄХОВА

Марія Мельник із Козятина у свої сім років пише картини, як дорослий художник, а її улюблена робота — всесвітньовідомий «Крик» Едварда Мунка.
Нещодавно дівчинка виграла конкурс і тепер каву у стаканчику, прикрашеному її малюнком, можна буде купити на будь-якій заправці однієї з найбільших в Україні мереж АЗС.

Марія першокласниця. Навчається у козятинському ліцеї. Хист до живопису у дівчинки проявився задовго того, як вона пішла в школу. Малювати Маруся почала сама у два роки. Просто шукала відео в інтернеті і таким чином вчилася. Про це пише «RIA Козятин».

Відео дня

— Я не дуже на це звертала увагу, дитина малює та й малює, — розповідає Анна, мама юної художниці. — Але коли прийшла в садочок в ясельну групу і вивісили малюнки дітей, я одразу побачила малюнок своєї дитини. І з того часу мені не потрібно було навіть читати, де її робота, бо вона малювала вже досить конкретно. Я зрозуміла, що у неї це є, коли їй було років зо три. Знаєте, як у всіх олівці. А вона каже: «Мамо, ці олівці погано лягають». Кажу: «Добре, давай переберемо». Вона залишила всі олівці, які якісні.

Зазвичай малюнки дітей досить прості. Пам’ятаєте, як у відомому мультику про восьминіжок — «Палка, палка, огуречик — вот и вышел человечек». Але це не про роботи Марії Мельник, бо на своїх картинах вона передає об’єм, переломи ліній та емоції. У мами на роботі ціла картинна галерея — вся стіна завішана малюнками Марусі.

— Що стосується цього песика, — показує Анна одну з робіт. — У мене один із клієнтів, не знаю, хто він за професією, спитав, скільки років дитині було, коли вона це намалювала? Він сказав: «Діти таких очей не малюють. Діти не розуміють, що очі несуть в собі інформацію».

Перший заробіток

Вихователька в садочку порадила записати Марусю на гурток «Малятко» в Будинку піонерів, бо у Музичну школу таких маленьких ще не брали. Три уроки тривалістю 20 хвилин, один із них присвячений живопису. Мама каже, що Марія одразу виставила руку вперед — показала викладачеві, щоб не підходила допомагати.

— Коли вона малює, відключається від усього, нічого не чує, нічого не бачить, — продовжує Анна. — Зранку я собі можу спати у вихідні, просинаюся, навколо олівці, фломастери. Хоча б не бере ще фарби в постіль. Це в нас така домовленість. Канцтовари нас знають вже, все в нас є. Ми перейшли на рівень досить професійний. Та сама акварель у нас професійного рівня. Вона пробує, відчуває. Ми купляли професійну гуаш однієї фірми, іншої. Вона каже: «Ні, мені ці не подобаються, як вони лягають, і відтінки не такі».

Удома у Марусі — рай для справжнього художника. Цілі ящики олівців та фарб — і акварель, і гуаш, і акрил. Залишилося опанувати лише олію. Вона пробує різні техніки. Мама просто у захваті від її пейзажів, а Маруся останнім часом захопилася штрихуванням — це коли зображення створюється простим олівцем, а об’єм, тіні і тони передаються коштом зміни нахилу штрихів та натиску на грифель. Одна з таких робіт, де зображений песик, що біжить, теж висить на стіні у мами на роботі.

Зараз Марії допомагає розвивати талант Інга Загайкевич, викладач Дитячої школи мистецтв. Дівчинку взяли одразу до другого класу. А в ліцеї, де навчається Маруся, цієї осені вже організували її першу персональну виставку.

Але живопис — не єдине захоплення Марії. Окрім художньої школи, вона ще займається воркаутом, ходить на шахи, обожнює робити поробки, а нещодавно почала шити. Робить крихітні рюкзачки із замками та вушками для ляльок Барбі, маленькі книжечки. Словом, пробує себе у всьому. Але, звісно, найбільше душа лежить саме до малювання.

До речі, хобі вже почало приносити Марусі заробіток. В інтернеті побачили її картини котика і песика, замовили, вона їх повторила і продала.

Взяли поза конкурсом

У лютому цього року Маруся вперше взяла участь у конкурсі малюнків. Треба було намалювати наш вокзал. З цією роботою вона здобула перемогу у своїй віковій категорії.

— Прийшли ми в художню школу, кажемо, що нам вокзал треба намалювати, — розповідає Анна. — Наш викладач Інга Загайкевич була категорично проти, бо вокзал для виконання дуже складна робота. Вона каже: «Я за все своє життя малювала тільки раз вокзал і більше його малювати не хочу». Але все одно вона її направила, зробили ми цей вокзал, перемогли та пішло.

Після цього Анна подала малюнок дочки на міжнародний багатожанровий конкурс «Самоцвіти». На той момент Марусі було лише шість років, а роботи на конкурс приймали лише з семи років. Але малюнок юної козятинчанки настільки справив на організаторів враження, що вони вирішили зробити виняток з правил і прийняли його поза конкурсом і Марія отримала друге місце.

Далі Анна подала роботу на всеукраїнський конкурс «Юла», де Маруся здобула перемогу. На іншому всеукраїнському конкурсі, приуроченому до Дня Незалежності, юна козятинчанка подала пейзаж і посіла друге місце, але лише через те, що при виконанні роботи не була врахована тематика.

Зараз надходять запрошення навіть з британських та італійських конкурсів, але поки не поспішають до них долучатися і на це є свої причини. Перш за все, через те, що професійно займатися живописом Маруся почала нещодавно. По-друге, туди треба їхати.

Приємний сюрприз

Нещодавно юна козятинчанка перемогла у ще одному конкурсі, який оголосила одна з найбільших в Україні мереж автозаправних станцій. Переможців обирали шляхом голосування, яке проходило онлайн. За умовами конкурсу, три дитячих малюнки, які набрали найбільше вподобань, потраплять на кавові стаканчики, які продаватимуть у кафе і на автозаправних станціях по всій країні, а діти з батьками отримають сертифікат на триденний відпочинок в Прикарпатті.

Анна каже, що коли подавалися на цей конкурс, вона навіть не сподівалася на виграш, адже робіт було дуже багато — більше 600 дітей з різних куточків України надіслали свої малюнки. Робота Марії Мельник набрала 22 тисячі 770 голосів і дівчинка стала однією з переможців.

— Для неї було дуже круто, що вона повезла батьків на відпочинок. Їй кажуть: «Батьки тебе привезли», а вона каже: «Ні, це я батьків привезла», — каже Анна. — Дуже чекає вона вже цих стаканчиків. Каже: «Це певно весь Козятин за мене проголосував». Я кажу: «Доцю, це не те що весь Козятин, це дуже багато хто проголосував». Мені писали потім з-за кордону наші співвітчизники. Спочатку питали, чи сама малювала? Я кажу так. «А чи десь займається, чи в інших конкурсах брала участь? Бо я в спілці художників Болгарії, я показала роботу і ми всією спілкою проголосували за вас».

Горнятка із зображеннями переможців конкурсу надійдуть у продаж вже 19 грудня. Тож якщо раптом опинитесь на одній із заправок WOG, купите каву і на стаканчику буде милий їжачок — знайте, це малюнок козятинчанки Марії Мельник.