«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню
  • Шафка з власними горнятами відвідувачів, інтер’єр з екологічних матеріалів та сортування усього сміття у закладі, — за такими принципами працює єдина еко-кав’ярня у Вінниці. 
  • Поговорили з власницею екологічного закладу, яка рухається до повної відмови від пластику за засадах еко-свідомості. 

 

Наша планета занурюється в тонни сміття, і один із шляхів її порятунку — це почати з себе. Однією з тих, хто почав маленькими кроками переходити на еко-стиль життя — є вінничанка Тетяна Головко. Жінка вже понад десять років сортує сміття, мінімізує своє споживання в цілому та підтримує повторне використання предметів. 

Розпочалось все з далекого 2009-го року, коли Тетяна разом з чоловіком та своєю маленькою дитиною їхала на Азовське море. Тоді, доїжджаючи до узбережжя, дорога лежала через Маріупольське сміттєзвалище. Величезна кількість сміття, і це лише з одного міста, вразила Тетяну і вона почала цікавитись еко-темою. 

— Насамперед я вирішила, що буду мінімізували відходи нашого будинку, — говорить Тетяна. — Якщо ми можемо здати скло і метал, для початку, то будемо здавати. Тоді працівники прийому металобрухту дивились на мене дикими очима, адже одинадцять років тому екологічний стиль життя був зовсім не популярний. З часом мій перехід на еко-сторону життя ставав все більш свідомим. 

Відео дня

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню, фото №1 на сайті 20minut.ua

Певний час Тетяна з чоловіком взагалі жили без відходів. Все, що могли, — здавали на переробку, а інше — спалювали у себе на подвір’ї. Згодом вінничанка змінила свої радикальні погляди, бо подумала, що спалювання може заважати сусідам та шкодити її маленьким дітям. 

Наразі близько 90% сміття з свого дому вони здають на сортувальні станції, а дещо таки доводиться викидати. А під час карантину, жартує Тетяна, її будинок вже сам став схожий на сортувальну станцію. Оскільки, останні понад три місяці не працювали. 

Показує екологічну сторону бізнесу

У лютому 2017-го вінничанка вирішила, що хоче відкрити власну кав’ярню. Вона купила приміщення старого кафе на Космонавтів, трішки змінила інтер’єр та почала створювати свою еко-кав’ярню. 

— Під час відкриття я не думала, що мій заклад буде екологічним. Звичайно, як і вдома, ми почали сортувати сміття у кафе. Навчили цьому нашу баристку. А вже потім я зрозуміла, що хочу перейти на цілковито екологічний бізнес, — розповідає Тетяна. — Зараз нашою місією — є показ екологічної сторони бізнесу. Кав'ярня це ж звичайне і дуже популярне підприємництво, їх є безліч у Вінниці. А ми своєю роботою показуємо, що можна робити хороший продукт і при цьому не забувати про екологію. 

За словами Тетяни, у їхньому закладі вони майже все роблять екологічно і демонструють це відвідувачам. Вони хочуть своїм прикладом показувати людям, що з якогось хламу можна зробити оригінальні речі. Пояснюють, що навіть відмова від одного одноразового стаканчику покращить екологію. 

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню, фото №2 на сайті 20minut.ua

Наразі весь непотріб із закладу, розділений на фракції, відправляється на сортувальну станцію. За словами Тетяни, у них є загальні смітники для тих, хто не готовий заморочуватися і сортувати. Але вони щоразу пояснюють, що це не складно. Наприклад, якщо ви придбали сік для дитини у паперовому стаканчику, то віддайте тару баристі, а не викидайте у смітник. Бариста, у свою чергу, помиє стаканчик і в кінці тижня він опиниться на сортувальній станції. 

— Часто люди приходять і питають: «А чому еко?». Не всі розуміють, що «еко» — це від слова екологія. Дехто думає, що від слова економія і має бути дуже дешево, — розповідає Тетяна. —  Перше, що я відповідаю відвідувачам на це запитання: «У нас дуже багато чого зроблено з позиції екологічної свідомості». Насправді багато таких, хто просто зайшов на каву, і залишився з нами на хвилі еко-життя. 

У еко-кав’ярні є шафка з власними горнятками відвідувачів. Чашки люди приносять з дому, чи купують просто у закладі. Далі — підписують їх і наступні рази, прийшовши у кав’ярню, їм роблять напої у їхні горнятка. Крім того, трубочки у кафе зроблені з жита та очерета. 

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню, фото №3 на сайті 20minut.ua

Вся логістика закладу здійснюється за допомогою електрокару, який, за словами Тетяни, мінімізує негативний вплив від авто на довкілля.

— Звісно, працювати у еко-форматі дорожче. Наприклад, сортування сміття, крім зусиль, коштує додаткових витрат, — розповідає Тетяна. — Але я вже не можу по-іншому жити. У свій бізнес я закладала ці витрати. Це момент свідомості, я готова витратити більше свого ресурсу. Зате буду розуміти, що моє споживання може менше відгукнутися наступним поколінням. 

Деталі інтер’єру зроблені з непотребу

Всі предмети інтер’єру закладу біорозкладні. Майже всі меблі — дерев'яні, а барна стійка — металева, відповідно, її можна буде здати на переробку. Абажури на люстри у кав’ярні зроблені з повторно перероблених пластикових кришечок від пляшок.

За словами Тетяни, це приклад того, як з мотлоху можна зробили щось прикольне і стильне. А, наприклад, мозаїку на стінах виклали битою плиткою, яку списали з магазинів та залишилась після домашнього ремонту. 

— Диван у закладі пошитий з старих джинсів наших відвідувачів, — каже співвласниця кафе. — Наша канапа з джинсів вийшла дуже дешевою і стильною. А ще люди приходять шукати на ній свої штани.  

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню, фото №4 на сайті 20minut.ua

Взагалі Тетяна підтримує мінімум споживання в цілому, наприклад, вона шила штори з старих чоловічих сорочок. А стільці у закладі вони зробили з старих сидінь та педалей велосипедів. 

При вході у кав’ярню стоять маленькі вазони, посаджені у паперові стаканчики, які кожен відвідувач може взяти безкоштовно. Тетяна вдома має великий еко-сад і захоплюється вирощуванням рослин. Останнім часом їх стає так багато, що жінка  ділиться ними.

Відвідувачі стають еко-свідомими

— Ще до відкриття кав’ярні, я сама часто стикалась з непорозумінням, коли приходила у заклад зі своєю чашкою, — продовжує Таня. — Коли я просила налити в мою, то мені давали в одноразовому стакані і казали: «Перелийте собі». Люди не розуміють, навіщо це дивацтво. А у нашому закладі ми таких підтримуємо і це вже не стає дивацтвом. Наприклад, зшити сумку з старих джинсів — це кльово, а не дивно. І це не від бідності, а від свідомості. 

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню, фото №5 на сайті 20minut.ua

Основна масса відвідувачів кав’ярні — молоді батьки. За словами власниці, більшість, хто приходить вперше, хвалять за креатив. Наприклад, люди, які побачили мозаїку з битої плитки, говорять, що і собі так зроблять. 

— Люди, які робили ремонт у кафе, також зацікавились еко-темою. Вони принесли свої чашки у кав'ярню і тепер не користують одноразові, — розповідає Тетяна. — І таких прикладів є чимало. Ми помічаємо, що ті клієнти, які спочатку викидали сміття у загальний контейнер — тепер віддають його баристі. Тішить, що відвідувачі стають еко-свідомими. 

Читайте також:

Перетворили сарай на еко-ініціативу. Хто і навіщо сортує сміття у Вінниці

На власному досвіді. Як вінницька родина цілий рік живе без сміття

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (7)
  • Sergey Gaidura
    вся проблема не в пластику. а в сортуванні пластику. Українські заводи купують сортований пластик за кордоном. В нас просто не розвинуте сортування відходів.
    В цивілізованих странах відмовляються від використання бумажної посуди, тому що вона не переробляється, а підлягає тільки утилізаціїї. переробляти можна тільки пластикові вироби або бумажні окремо. А не бумажні стаканчики з ПЄ ламінацією. Ну і спалювати бумажні вироби (стакани, коробки) не можна із-за токсичних викідів, тому що всі бумажні стаканчики мають внутрішню ламінацію. Ну і в природі вони розлагаються... А дерева для їх виготовлення знищуються.
    На відміну від бумажної упаковки, пляшка ПЕТ може ще багато раз перероблюватись і використовуватись, так само як вироби з поліпропілену.
    Висновок: меньше слідуйте трендам і не шукайте легких шляхів)
  • AK
    Успіхів, молодець! У совкові часи таких називали баригами та репресовували, винищивши таким чином всі підприємницькі зародки на декади років вперед.
  • Petro Vasyliv
    Дуже екологічно "інше — спалювали у себе на подвір’ї"))
    Стаття 82 КУпАП, доречі
  • Олена Гнатишина
    МОЛОДЦІ!Підтримую.ЩОСЬ З ЦЬОГО Я ТЕЖ РОБЛЮ.Мене непокоїть довкілля.Було б добре знайти повторне застосування пластику,а при можливості відмовлятись від нього взагалі.

keyboard_arrow_up