«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню

«Люди не розуміють, навіщо це дивацтво». Історія вінничанки, яка відкрила еко-кав’ярню
  • Шафка з власними горнятами відвідувачів, інтер’єр з екологічних матеріалів та сортування усього сміття у закладі, — за такими принципами працює єдина еко-кав’ярня у Вінниці. 
  • Поговорили з власницею екологічного закладу, яка рухається до повної відмови від пластику за засадах еко-свідомості. 

 

Наша планета занурюється в тонни сміття, і один із шляхів її порятунку — це почати з себе. Однією з тих, хто почав маленькими кроками переходити на еко-стиль життя — є вінничанка Тетяна Головко. Жінка вже понад десять років сортує сміття, мінімізує своє споживання в цілому та підтримує повторне використання предметів. 

Розпочалось все з далекого 2009-го року, коли Тетяна разом з чоловіком та своєю маленькою дитиною їхала на Азовське море. Тоді, доїжджаючи до узбережжя, дорога лежала через Маріупольське сміттєзвалище. Величезна кількість сміття, і це лише з одного міста, вразила Тетяну і вона почала цікавитись еко-темою. 

— Насамперед я вирішила, що буду мінімізували відходи нашого будинку, — говорить Тетяна. — Якщо ми можемо здати скло і метал, для початку, то будемо здавати. Тоді працівники прийому металобрухту дивились на мене дикими очима, адже одинадцять років тому екологічний стиль життя був зовсім не популярний. З часом мій перехід на еко-сторону життя ставав все більш свідомим. 

Відео дня

Певний час Тетяна з чоловіком взагалі жили без відходів. Все, що могли, — здавали на переробку, а інше — спалювали у себе на подвір’ї. Згодом вінничанка змінила свої радикальні погляди, бо подумала, що спалювання може заважати сусідам та шкодити її маленьким дітям. 

Наразі близько 90% сміття з свого дому вони здають на сортувальні станції, а дещо таки доводиться викидати. А під час карантину, жартує Тетяна, її будинок вже сам став схожий на сортувальну станцію. Оскільки, останні понад три місяці не працювали. 

Показує екологічну сторону бізнесу

У лютому 2017-го вінничанка вирішила, що хоче відкрити власну кав’ярню. Вона купила приміщення старого кафе на Космонавтів, трішки змінила інтер’єр та почала створювати свою еко-кав’ярню. 

— Під час відкриття я не думала, що мій заклад буде екологічним. Звичайно, як і вдома, ми почали сортувати сміття у кафе. Навчили цьому нашу баристку. А вже потім я зрозуміла, що хочу перейти на цілковито екологічний бізнес, — розповідає Тетяна. — Зараз нашою місією — є показ екологічної сторони бізнесу. Кав'ярня це ж звичайне і дуже популярне підприємництво, їх є безліч у Вінниці. А ми своєю роботою показуємо, що можна робити хороший продукт і при цьому не забувати про екологію. 

За словами Тетяни, у їхньому закладі вони майже все роблять екологічно і демонструють це відвідувачам. Вони хочуть своїм прикладом показувати людям, що з якогось хламу можна зробити оригінальні речі. Пояснюють, що навіть відмова від одного одноразового стаканчику покращить екологію. 

Наразі весь непотріб із закладу, розділений на фракції, відправляється на сортувальну станцію. За словами Тетяни, у них є загальні смітники для тих, хто не готовий заморочуватися і сортувати. Але вони щоразу пояснюють, що це не складно. Наприклад, якщо ви придбали сік для дитини у паперовому стаканчику, то віддайте тару баристі, а не викидайте у смітник. Бариста, у свою чергу, помиє стаканчик і в кінці тижня він опиниться на сортувальній станції. 

— Часто люди приходять і питають: «А чому еко?». Не всі розуміють, що «еко» — це від слова екологія. Дехто думає, що від слова економія і має бути дуже дешево, — розповідає Тетяна. —  Перше, що я відповідаю відвідувачам на це запитання: «У нас дуже багато чого зроблено з позиції екологічної свідомості». Насправді багато таких, хто просто зайшов на каву, і залишився з нами на хвилі еко-життя. 

У еко-кав’ярні є шафка з власними горнятками відвідувачів. Чашки люди приносять з дому, чи купують просто у закладі. Далі — підписують їх і наступні рази, прийшовши у кав’ярню, їм роблять напої у їхні горнятка. Крім того, трубочки у кафе зроблені з жита та очерета. 

Вся логістика закладу здійснюється за допомогою електрокару, який, за словами Тетяни, мінімізує негативний вплив від авто на довкілля.

— Звісно, працювати у еко-форматі дорожче. Наприклад, сортування сміття, крім зусиль, коштує додаткових витрат, — розповідає Тетяна. — Але я вже не можу по-іншому жити. У свій бізнес я закладала ці витрати. Це момент свідомості, я готова витратити більше свого ресурсу. Зате буду розуміти, що моє споживання може менше відгукнутися наступним поколінням. 

Деталі інтер’єру зроблені з непотребу

Всі предмети інтер’єру закладу біорозкладні. Майже всі меблі — дерев'яні, а барна стійка — металева, відповідно, її можна буде здати на переробку. Абажури на люстри у кав’ярні зроблені з повторно перероблених пластикових кришечок від пляшок.

За словами Тетяни, це приклад того, як з мотлоху можна зробили щось прикольне і стильне. А, наприклад, мозаїку на стінах виклали битою плиткою, яку списали з магазинів та залишилась після домашнього ремонту. 

— Диван у закладі пошитий з старих джинсів наших відвідувачів, — каже співвласниця кафе. — Наша канапа з джинсів вийшла дуже дешевою і стильною. А ще люди приходять шукати на ній свої штани.  

Взагалі Тетяна підтримує мінімум споживання в цілому, наприклад, вона шила штори з старих чоловічих сорочок. А стільці у закладі вони зробили з старих сидінь та педалей велосипедів. 

При вході у кав’ярню стоять маленькі вазони, посаджені у паперові стаканчики, які кожен відвідувач може взяти безкоштовно. Тетяна вдома має великий еко-сад і захоплюється вирощуванням рослин. Останнім часом їх стає так багато, що жінка  ділиться ними.

Відвідувачі стають еко-свідомими

— Ще до відкриття кав’ярні, я сама часто стикалась з непорозумінням, коли приходила у заклад зі своєю чашкою, — продовжує Таня. — Коли я просила налити в мою, то мені давали в одноразовому стакані і казали: «Перелийте собі». Люди не розуміють, навіщо це дивацтво. А у нашому закладі ми таких підтримуємо і це вже не стає дивацтвом. Наприклад, зшити сумку з старих джинсів — це кльово, а не дивно. І це не від бідності, а від свідомості. 

Основна масса відвідувачів кав’ярні — молоді батьки. За словами власниці, більшість, хто приходить вперше, хвалять за креатив. Наприклад, люди, які побачили мозаїку з битої плитки, говорять, що і собі так зроблять. 

— Люди, які робили ремонт у кафе, також зацікавились еко-темою. Вони принесли свої чашки у кав'ярню і тепер не користують одноразові, — розповідає Тетяна. — І таких прикладів є чимало. Ми помічаємо, що ті клієнти, які спочатку викидали сміття у загальний контейнер — тепер віддають його баристі. Тішить, що відвідувачі стають еко-свідомими. 

Читайте також:

Перетворили сарай на еко-ініціативу. Хто і навіщо сортує сміття у Вінниці

На власному досвіді. Як вінницька родина цілий рік живе без сміття

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (7)
  • Sergey Gaidura

    вся проблема не в пластику. а в сортуванні пластику. Українські заводи купують сортований пластик за кордоном. В нас просто не розвинуте сортування відходів.
    В цивілізованих странах відмовляються від використання бумажної посуди, тому що вона не переробляється, а підлягає тільки утилізаціїї. переробляти можна тільки пластикові вироби або бумажні окремо. А не бумажні стаканчики з ПЄ ламінацією. Ну і спалювати бумажні вироби (стакани, коробки) не можна із-за токсичних викідів, тому що всі бумажні стаканчики мають внутрішню ламінацію. Ну і в природі вони розлагаються... А дерева для їх виготовлення знищуються.
    На відміну від бумажної упаковки, пляшка ПЕТ може ще багато раз перероблюватись і використовуватись, так само як вироби з поліпропілену.
    Висновок: меньше слідуйте трендам і не шукайте легких шляхів)
  • AK

    Успіхів, молодець! У совкові часи таких називали баригами та репресовували, винищивши таким чином всі підприємницькі зародки на декади років вперед.
  • Petro Vasyliv

    Дуже екологічно "інше — спалювали у себе на подвір’ї"))
    Стаття 82 КУпАП, доречі
  • Олена Гнатишина

    МОЛОДЦІ!Підтримую.ЩОСЬ З ЦЬОГО Я ТЕЖ РОБЛЮ.Мене непокоїть довкілля.Було б добре знайти повторне застосування пластику,а при можливості відмовлятись від нього взагалі.

keyboard_arrow_up