«Любов до України починається з любові до села» або Як видавництво розповідає історію Вінниччини

Директор видавничого дому «Моя Вінниччина» Вадим Вітковський

У 2013 році видавничий дім «Моя Вінниччина» почав публікувати однойменну серію книг, у яких розповідається історія різних сіл і міст Вінниччини. Щороку видавництво готує близько 10 томів, а ось 2020-й завдяки карантину виявився більш плідним.

— За вісім років існування серії вийшло вже 63 томи, — розповідає директор видавничого дому «Моя Вінниччина» Вадим Вітковський. — У 2020-му через пандемію ми були менш зайняті презентаціями й поїздками, тому нам вдалось випустити 17 книг.

Тепер читачі можуть дізнатися детальніше про Обідіне, Броницю, Кривохижинці, Березівку, Держанівку, Софіївку, Терешпіль, Українське, Антопіль, Марківку, Сокілець, Теплик та інші. 

— На 2021-й запланували ще 20, але, можливо, нам вдасться дійти й до сотні,— ділиться він планами. — Бо взагалі на обрії стоїть понад 1000 книг, оскільки у Вінницькій області загалом трохи більше як 1300 сіл.

Над книгами працюють наші земляки, які зараз живуть у Києві, Черкасах й інших обласних центрах країни. За словами Вадима Вітковського, серед сіл, про які пишуть книги, конкуренції немає.

— Ми не обираємо село чи місто для книги, а видаємо їх у міру того, як рукописи готові до друку. Тобто, вони мають бути добре написані, відредаговані, відповідати стандартам, а саме історичному принципу (від найдавніших часів і до сучасності), а потім книгу мають зверстати, — пояснює співрозмовник. — Автори, з якими працюємо, знають, що ми завжди готові допомогти. Наприклад, редактором цієї серії є відомий письменник Михайло Каменюк, саме він править рукописи й допомагає довести книги до певного рівня. Ми не обираємо й не надаємо комусь преференцій, немає ніякої черговості, головне — готовність рукопису до видання.

Книги передають до громад

Серія «Моя Вінниччина» створюється не для продажу, тому вінничани можуть познайомитись з книгами лише в бібліотеках.

— Вони не продаються, бо видані коштом обласного бюджету, тобто за громадські гроші, — каже Вадим Вітковський. —  Та з кожного тиражу ми віддаємо автору від 40 до 60 примірників замість гонорару, а він вже має право їх продавати. 

Близько 100 примірників видавничий дім передає до міських або сільських рад, щоб вже на місці їх могли поширити серед мешканців.

— Крім того, вони розподіляють книги по сільських і шкільних бібліотеках, щоб місцеві жителі могли дізнаватися історію свого край вже з дитинства, — додає він. — А решта ж йде в обласну бібліотеку. Там розподіляють примірники по районних бібліотеках, і бажано по регіонах, яких безпосередньо стосується твір.

Загалом тираж становить близько 300 примірників.

З цього починається любов до України

Вадим Вітковський розповідає, що серія книг про історію окремих місцевостей Вінницької області є дуже актуальною і унікальною.

— Ми багато зараз говоримо про те, що потрібно виховувати патріотично-свідомого українця, тобто нового українця: пишуться програми, готуються плани, проводяться різні заходи, але вони не завжди мають результат, — переконаний він. — Тому що ніколи не буде відповідної користі, якщо ми не навчимо людину з дитинства любити свою родину, своє село чи місто, сусідів й односельців… Якщо людина не буде змалечку цього розуміти, тоді вона й Україну не буде любити, їй не можливо буде прищепити любов до нашої країни загалом.

Книги про маленькі й не дуже села можуть дати читачам чимало корисного.

— Це вже ніби паспорт села, а всі наші села, можна так сказати, не паспортизовані: десь хтось щось знає, але немає загального життєпису, — говорить директор видавничого дому. — А коли вже створена книжка, людина може по-справжньому пишатися тим, що вона з цього села чи міста. Завдяки книгам вона знатиме, хто з визначних особистостей тут народився, у яких важливих історичних подіях брали колись участь її односельці, дізнається більше про героїв і звичайних людей, якими можна пишатися — знання вже стають предметом гордості.

Також є непоодинокі випадки по Україні, за словами Вадима Вітковського, коли багаті люди замовляють історію своїх сіл.

— Ми єдина область, де все на свої плечі взяв обласний бюджет, — каже він. — Щороку виділяється близько 300 тисяч гривень на те, щоб видавати книжки з історії сіл. 

Неможливо зупинитися

Про кожне з сіл і містечок Вінниччини насправді може вийти далеко не по одному тому. Все залежить від досліджень, які проводять автори.

— Наприклад, про моє село Борівка Чернівецького району вже вийшло чотири томи й у 2021 році готується до виходу п’ятий, — розповідає Вадим Вітковський. —  Це історія, яку закінчити не можна. Якщо ти вже почав шукати, вишуковувати й готувати, то зупинитися не можеш, бо весь час знаходиш все нові й нові цікаві факти. І якщо ти справжній журналіст, письменник або краєзнавець, то не можеш залишити їх не висвітленими. 

Саме тому директор видавничого дому вже розпочав роботу над шостою книгою про своє село. Досліджуючи історію, він підіймає архіви, спілкується з місцевими жителями й щоразу радіє, коли вдається зробити якісь відкриття.

— Лише цього року, вже маючи п’ять томів, я дізнався, що наш борівський поміщик Маньковський привіз сюди батька відомого художника Казимира Малевича, — ділиться видавець. —  Маленький Малевич жив у селі Моївка, поки його батько був директором місцевої цукроварні. Згодом вони, звичайно, переїхали, але ось враження дитинства посприяли подальшій творчості художника й вплинули на створення «Чорного квадрату» й «Червоного квадрату». Він залишив після себе книжку спогадів, де це описує. 

Весь цей матеріал увійде вже у шостий том.

— Неможливо охопити всієї історії, тому що вона постійно відкривається новими гранями, з’являються нові факти й подробиці, — додає він.

Які ще книги серії вийдуть у 2021 році?

Поки що відомо, що до друку готуються наступні книги:

• Бухта Г., Іжевський В. «Під знаком Шабельні»;
• Вітковський В. «Борівка (том 5)»;
• Дорош М. «Воронівці»;
• Журба Г. «Соболівка, хутір Олександрія. Близький і далекий світ»;
• Здирко Л., Ліпецький Ю., Пастушенко В. «Івашківці у серці назавжди»;
• Каменюк М. «Григорівка: народжена на морському дні»;
• Мельничук О. «Мельниківці крізь сивину століть»;
• Пентюк Б. «Молитва в дідовому садку»;
• Піддубняк В. «Червоний Хутір»;
• Повх Л. «Стара і Нова Прилука»;
• Поклад Н. «Маньківка»;
• Скорук П. «Чернівчани»;
• Химей В., Годований Є. «Зеленянка».

— Видавничий дім «Моя Вінниччина» чекає на нові пропозиції, ми допоможемо, підредагуємо й видамо книги з історії сіл Вінниччини коштом обласного бюджету, — говорить наостанок Вадим Вітковський.

Фото з facebook-сторінки Вадима Вітковського

Читайте також:

«Вінничани — дуже читаючі люди»: продавці книжкових магазинів розповіли про читацькі смаки

«Герої не вмирають»! Вінницькі студенти вийшли на акцію вшанування пам’яті Героїв Майдану

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.