Ліса і Буся — собаки, які допомагають людям. Про каністерапію та її застосування у Вінниці
- У нашому місті живе дві спеціально навчені собаки. Ці тварини мають високий рівень емпатії і ніколи не заподіють шкоди іншим.
- Як і ми, вони чи не щодня працюють. Переважно в офісі з дітьми, які мають різні особливості розвитку.
- А буває так, що їх везуть, наприклад, до літніх людей, яким хочеться позбавитись від самотності. Тоді Ліса і Буся допомагають їм це зробити.
Лісу знайшли під лавкою на одній із трамвайних зупинок Вінниці, а Бусю привезли зі Львова. Ліса і Буся — безпородні собаки, все життя яких, з великою ймовірністю, так і пройшло би на вулиці, якби їх не прихистили люди. Собаки стали не просто чотирилапими друзями людей, вони залучені до нового для України методу реабілітації, що називається каністерапією.
Canis з латини — собака, а терапія — це лікування. Ось і виходить, що мова у цій публікації піде про те, як собаки можуть впливати на життя і здоров’я людей.
З Яном, Тетяною і Вікторією ми зустрічаємося в їх офісі на Театральній. Усі вони учасники команди ТОВ «Чотири лапи Україна». Фонд має різні напрямки роботи, але нас найбільше цікавить їх проєкт «Людино-тваринна взаємодія» («ЛТВ»).
Завдяки цьому проєкту Ліса і Буся перетворились з безпритульних собак на чотирилапих ескулапів. Проте така честь випадає далеко не всім тваринам.
— У наших містах велика кількість безпритульних собак, що, власне, і вплинуло на запуск проєкту в Україні. Його мета — приставити до тварин наставників і довести, що вони можуть долучитися до психологічної роботи з людьми, пройшовши попередній відбір і тренування, — розповідає керівник проєкту Ян Петінов. — Відповідних собак ми шукали не лише на вулиці, але й у притулках, через знайомих і волонтерів. В одному притулку ми переглянули 800 собак, в іншому — 50. Потрібно розуміти, що сам лише відбір проходять одиниці, ще менше — етап підготовки.
Як тільки учасники «ЛТВ» бачили потенційних кудлатих кандидатів, то одразу пробували взаємодіяти із ними: кликали до себе, пригощали смачним, гладили, кидали перед тваринами якісь предмети, різко вставали, піднімали руку тощо — це лише кілька прикладів тестів, які допомагають проаналізувати поведінку собак.
Каністерапія може застосовуватись у різних випадках. Це можуть бути як діти з різними особливостями розвитку, так і літні люди, люди, які страждають від депресії, мають посттравматичний синдром тощо. При цьому між пацієнтами і тваринами утворюється міцний емоційний та фізичний контакт.
Не всі дії пацієнтів у таких випадках можуть бути прогнозованими, однак кожна дія тварин має бути передбачуваною. Тому на етапі відбору достатньо навіть одного заваленого тесту, щоб тварину визнали профнепридатною (але це зовсім не означає, що такі собаки не стануть хорошими друзями для людей).
— Собак не відносять до диких тварин. Вони можуть бути бродячими або безпритульними лише через те, що у них немає опікуна або прихистку. Під час свого розвитку собаки вчаться взаємодіяти із зовнішнім середовищем, що ним, зокрема, є люди та інші тварини. Собаки вчаться виживати, захищатись і досягати своїх цілей. В залежності від того, як саме вони навчаються і буде залежати, як вони діятимуть в тих чи інших ситуаціях, — продовжує Ян Петінов. — Якщо вони навчились реагувати агресивно, то і поводитись вони будуть відповідним чином. Тому для того, щоб знайти собаку, яка буде підходити нам найбільше, ми звертаємо увагу на те, яким буде її перший відгук на неприємну ситуацію. Якщо це агресія, то наша співпраця одразу закінчується.
Буся та Ліса
Ян пояснює, що у стресовій ситуації собака може відреагувати трьома способами: спровокувати агресію, завмерти або шукати шляхи уникнення конфлікту. Ліса продемонструвала поведінку уникнення. Це значить, що вона не хоче неприємностей.
— У наших собак ми розвиваємо бажані реакції і пригнічуємо небажані. Пригнічення відбувається через ігнорування небажаної поведінки і не винагородження такої. З часом собака починає розуміти, за що саме вона буде отримувати смачненьке, з нею будуть гратися і їй все буде подобатися, а які дії залишать її без винагороди і втратять свій сенс, — говорить керівник проекту «ЛТВ». — Також ми працюємо над реакціями, коли собаку стискають, торкаються, беруть за лапу тощо — усі вони мають бути бажаними.
Терапевтичну роботу вихованці проєкту «ЛТВ» не практикують, адже для цього має бути залучений відповідний фахівець і створені особливі умови. Таких задач перед ТОВ «Чотири лапи Україна» наразі не стоїть. Натомість Ліса і Буся спеціалізуються на навчанні та активностях з собаками, що також є важливими складовими каністерапії.
Вінницьким собакам доводиться комунікувати переважно з дітьми. Під час навчання, говорить практична психологиня Вікторія Габрик, від собак вимагається велика витримка і контроль поведінки.
Наприклад, вивчаючи абетку, дитина ставить гостинець на якусь із букв. Собака у цей час чекає. Якщо дитина обрала букву, яку мала обрати, то собака забирає корм. Вибрала не ту букву — тварина нічого не бере, і дитину запитують, чому, на її думку, так сталось, а потім просять повторити спробу. Після кількох повторів, дитина запам’ятовує потрібні букви і цифри.
— До нас приходять різні діти: з розладами аутистичного спектру, синдромом Дауна, нормотипові також займаються. Усі вони переконані, що наші собаки вміють читати і рахувати, — розповідає психологиня Вікторія Габрик. — Обидві собаки мають однаковий набір навичок, але різний темперамент. Ліса більш швидка, любить стрибати і бігати — вона ідеально підходить до активностей і вже потім до навчання. Буся навпаки більш спокійна і стримана, тому ідеальна вона перш за все до навчання і вже потім до активностей. Кожна з них так чи інакше допомагає дітям сформувати в собі почуття впевненості та опанувати нові корисні навички.
Собаки у каністерапії здатні відчувати великий спектр гормонів, що виділяються у людей. Зокрема, це гормон стресу кортизол. Відчувши його, тварини починають віддзеркалювати збудження пацієнтів, з якими працюють. Це допомагає психологам коригувати навантаження та обирати правильний підхід до роботи.
— Якось Буся одночасно займалась з двома дівчатами з синдромом Дауна. Я ненадовго перемкнула увагу на одну з них, а коли повернулась, то побачила, що друга дівчинка і Буся лежать на животі носик до носика і не ворушаться, — пригадує Вікторія Габрик. — Це тривало десь чотири хвилини. Ми тримали це під контролем, але вирішили не втручатись. Потім вони одночасно піднялись. Навіть такою буває внутрішня взаємодія з собаками.
До карантину Лісу і Бусю щотижня возили до Вінницького обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. Тамтешні мешканці заздалегідь запасались гостинцями і чекали на нові зустрічі із чотирилапими. Дідусі і бабусі не лише гладили собак і просили виконувати різноманітні команди, але й розповідали їм різні історії зі свого життя, пригадували, як самі колись мали домашніх улюбленців і як піклувались про них. Такі активності, кажуть психологи, сприятливо впливають на людей похилого віку.
Буся з провідницею Наталею Сорокіною сьогодні вихідні. Тому в офісі нас зустрічає Ліса та її наставниця Тетяна Мурашко. Рудий собака справляє враження доволі активної тварини, одразу йде знайомитись і зовсім не проти того, що незнайома людина куйовдить йому шерсть.
Тетяна розкладає перед собою невеликий килимок. Помітивши це, Ліса поспішає на ньому вмоститись, за що одразу отримує винагороду у вигляді корму. Коли килиму немає, собака знає, що може вільно переміщатися кімнатою, але як тільки вона його бачить — це сигнал, що потрібно зайняти відповідне місце.
— Коли діти, які до нас приходять, хочуть, щоб поряд із ними була собака, вони розстеляють килим. Тоді Ліса або Буся сідають на нього і спостерігають, як вони, наприклад, малюють чи складають пазли, — пояснює провідниця собаки Тетяна Мурашко. — Вдома Ліса поводиться, як звичайна собака, але приходячи до офісу, розуміє, що тут на неї чекають нові люди і що їй потрібно з ними взаємодіяти.
Життя Бусі від життя звичайної домашньої собаки відрізняється також тим, що з нею щодня пропрацьовують навички контролю поведінки: багато підходів, але тривалість кожного лише кілька хвилин.
— Такі собаки — рідкість. Більшість тварин здатні формувати партнерські стосунки з людиною, але настільки високий рівень довіри між ними зустрічається не часто, — пояснює Тетяна Мурашко. — Ліса і Буся володіють високим рівнем емпатії по відношенню до людей, вони розуміють певні людські потреби і вміють їм допомагати.
Деякі фото для публікації надані ТОВ «Чотири лапи Україна»
Читайте також:
У Вінниці запустили прокат електросамокатів. Ми протестували, як він працює
Не трансформером єдиним. ТОП-10 елементів декору, якими прикрашали Вінницю останніми роками
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
