«Кохаю, дякую та ненька». Дізналися улюблені українські слова вінничан

Діана КОЛНОГУЗОВА

Ця вінничанка назвала улюбленими словами символічні для більшості «віру, надію та любов»

У найбільшому 11-ти томному словнику української мови зафіксовано близько 134 тисячі слів. Втім там немає сучасних наукових термінів та сучасних запозичень, натомість у великій кількості є застарілі.
Ми розпитали у містян про їх улюблені слова, як виявилося це ті, що завжди на поверхні у нашому побуті. А ті, що не подобаються — пов'язані з політикою.

В далекому 2010-му році в Америці проводили дослідження на предмет слів та словосполучень, які найбільше дратували американців. Філологи зазначають, що слова-паразити та набридливі вирази приходять у наше повсякдення саме завдяки телевізійним шоу та фільмам.

Так, до американського антирейтингу потрапили п’ять висловів, серед них whatever – «неважливо, забудь», слово like – «типу». На третьому місці фраза «you know what I mean» - «розумієш, про що я». А наприкінці списку - to tell the truth – «чесно кажучи» і аctually – «насправді».

В українській мові теж дуже багато є запозичених слів, які дехто використовує у повсякденному житті. Вінничанка Наталія розповіла, що постійно пояснює бабусі, що означає те чи інше слово, яке звучить в телевізійних новинах.

Відео дня

— От бабця не розуміє слова «анонс», і дуже сердиться, коли їй щось анонсують, бо забуває, що це значить. А ще якось питала в мене, що таке «тригер» і «селфі». А мені особисто дуже не подобається, коли хтось починає фразу з «чесно кажучи». Це що, означає, що до того було не дуже чесно? Або коли використовують ті ж запозичені слова: «Меседж», наприклад. «Я сподіваюся, що ви отримали мій меседж», написала якось мені менеджерка. Чому не сказати «повідомлення»? Або «лінк» замість посилання мене дуже дратує, — говорить копіратерка Наталя. — А ще не люблю, коли чую суржик: «Якшо не можеш подобрать слово, то просто підставляєш друге – і все, ти в потокє».

А які слова подобаються?

Ольга розповідає невелику історію з улюбленим словом — канапкою. Не бутербродом, а саме канапкою.

— Канапка. Канапка — то революційне слово. Звичайно, я його чула не раз, але більш за все воно мене вразило у 2004 біля АП на Банковій під час Помаранчової революції. Для мене було дивним почути «чай, кава, канапки» й, якщо відверто, то була трохи обурена чиєюсь фразою «Люди тут революцію роблять, а Ви зі своїм продажем канапок». Й можете собі уявити, яким було здивування, що тими канапками мене хочуть нагодувати й підбадьорити…Просто так. Це слово, як саме по собі, так і разом з кавою та чаєм стали для мене символом волонтерства, — згадує жінка. — А у 2013-2014 я вже сама вигукувала «чай, кава, канапки»...

Про «апетитні» слова згадав і Владислав.

— Мені подобається слово «смакує». По-перше, таке слово є лише в українській мові, воно має свій колорит, чітко відображає і бажання, і смак людини, а також спонукає спробувати що-небудь смачненьке. Дуже апетитне слово, скажемо так, — розмірковує він. — Ще одне моє вподобання — це слово «філіжанка». У ньому присутня певна витонченість, краса, є почуття стилю, естетики, а у відомому всім поєднанні «філіжанка кави» воно звучить заманливо і спонукає бігти в кафе та випити запашної кави у затишній атмосфері. Порівняйте словосполучення – «чашка кави» і «філіжанка кави». Що з цих виразів звучить більш вишукано та романтично?

У відеосюжеті ви дізнаєтеся, які ще улюблені слова згадали вінничани.