Нова важлива дата для театру Садовського. Дізнались цікаві подробиці у директора Івана Педорука
- Попри важкі часи для нашої країни, Вінницький театр Садовського знаходить можливості, щоб надалі працювати й прославляти театральне мистецтво.
- А 21 листопада театр святкував своє 113-річчя.
- Однак нині були зроблені деякі відкриття, які внесли певні зміни в історію музично-драматичного театру.
- Про них і не тільки розповідаємо у матеріалі.
За цей рік у Вінницькому музично-драматичному театрі імені Миколи Садовського відбулися певні кадрові зміни, наприклад, на посаді директора вже пів року перебуває Іван Педорук.
На сьогодні завданням для працівників є представленням глядачу семи прем'єр, одна з яких, до речі, відбулася 15 листопада, а саме «Ціанистий калій: з молоком чи без?», режисером вистави є Григорій Сиротюк. Детальніше про неї розповідали у цьому матеріалі:
А вже 9 грудня відбудеться ще одна прем'єра вистави «Стікери».
— Наступного тижня у нас буде дві прем'єри, а на початок наступного року у нас заплановані ще дві нові вистави, — розповідає директор. — Тому я не можу сказати, що ми відпочиваємо; навпаки, ми працюємо досить активно. І колектив, слава Богу, злагоджений, динамічний, сучасний і всі цілком сприймають дійсність та розуміють, що потрібно продовжувати активно працювати.
Цікаві відкриття
Іван Педорук розповів, що як тільки прийшов до театру, то помітив, що немає жодних історичних відомостей саме про будівництво театру, дати створення приміщення, в якому твориться мистецтво.
— Річ у тому, що в театрах відраховують вік по сезонах, і так склалося, що цей сезон у нас ювілейний — 90, — каже Іван. — Але чомусь менше уваги приділяється саме дню заснування театру, тобто його створенню. Хтось відштовхується від побудови приміщення, а хтось від початку сезонів або від моменту створення трупи. А у нашому театрі на превеликий жаль була відсутня дата створення приміщення, створення театральної атмосфери в місті Вінниці.
Тому керівниця літературно-драматургічної частини Світлана Фицайло, яка, як розповів директор, цікавиться театральною історією і проводить екскурсії в музеї театру, зайнялася дослідницькою роботою з пошуку історичних даних саме про будівництво театру Садовського.
До цього доєдналися і місцеві історики, такі як: Олександр Федоришин, Юрій Легун, Лариса Семенко та Олександр Логінов.
— Але остаточну крапку у всьому цьому поставила Наталя Кушка, мистецтвознавиця та історикиня. Вона разом зі Світланою Фицайло проводили серйозну роботу протягом декількох місяців і винайшли документи, їх біля десятка, які свідчать про те, що в 1908 році був документ, який називався «Справа про проектування театру», — розповідає Іван Педорук. — І от там було вказано, що саме 21 листопада 1910 року в театрі відбулося, а тоді це було найголовніше, освячення. Тоді ж відбулася і перша вистава «Затоплений дзвін» за присутністю Артинова та Оводова.
А фото оригіналів документів, які були віднайдені під час проведення досліджень, продемонстрували символічно в день народження театру. Однак, як повідомили глядачам після презентації, святкуватимуть цю подію на майбутнє за новим стилем, а саме 4 грудня.
Не днем народження єдиним
Проте, оскільки в театрі не було сталої трупи, то запрошували гастрольних артистів. Але в 1948 році Федір Верещагін запросив до нашого театру частину трупи з міста Ізмаїл. І от після такого об'єднання на базі Вінницького театру створилася вінницька трупа, яка творить в цих стінах і по сьогодні.
— Тобто, є декілька важливих подій в історії театру, але є знакові: це день народження театру та відлік сезонів. А оскільки наш театр переживав такі часи, що як такої трупи могло періодами не бути, то правильно буде рахувати саме від дати створення театру та початку театральних сезонів, — пояснив директор.
Майбутнє театру лише в людських руках
— Велика цінність люди! У нас весь колектив театру це 150 осіб, біля 60-ти це саме акторська, оркестрова та хореографічна трупа, яку я вважаю найкращою. Багато в нас адміністративних та технічних працівників, які допомагають з організацією вистав. І я надзвичайно щасливий з того, що після перегляду кожної вистави, люди не залишаються байдужі, — каже Іван Педорук. — Є важкі вистави, які змушують замислитись над долею країни, на своєю долею, над людськими чеснотами. І от у нас комедії, вони не являють собою лише кумедні ситуації, коли приходиш, щоб просто посміятися. Вони викликають емоції та головне роздуми. Бо навіть взяти виставу «Ціанистий калій: з молоком чи без?», ми її сприйняли досить насторожливо, але коли вже переглянули й побачили реакцію глядачів, які зрозуміли, що в цій виставі схований величезний сенс, то відчули, що ми на правильному шляху.
Як сказав директор Вінницького музично-драматичного театру імені Миколи Садовського, вони хочуть виховати в людей не прагнення прийти до театру лише за розвагою, вони хочуть, щоб глядач отримував емоцію, яка збуджує розум, збуджує свідомість та змушує їх замислитись над сучасністю, минулим, відносинами між людьми.
— Тобто, ми хочемо використовувати наші таланти, щоб виховати глядача, — наголошує Іван Педорук.
Читайте також:
Виповнилося 113 років Вінницькому муздрамтеатру: як все починалося
«Це найкраще, що я бачила за останній час». Гастрольний тур камерного театру Сергія Вахтерова
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
