«Це найкраще, що я бачила за останній час». Гастрольний тур камерного театру Сергія Вахтерова

Дар'я ДАЦКОВА

Камерний театр вирушає у гастрольний тур Вінниччиною.
Ви зможете насолодитися переглядом трьох вистав: «Карлос Болівар», «Канібали» та «Вдова».
Що глядачі думають щодо них та чи варто йти на їх перегляд? Розповідаємо далі.

Камерний театр Сергія Вахтерова розпочинає гастрольний тур по Вінниччині. В репертуарі буде три вистави: «Карлос Болівар», «Канібали» та «Вдова».

Але перед тим, як розповісти про них детальніше, варто зрозуміти історію самого камерного театру міста Вінниці. Багато людей, можливо, чули про нього, але не так багато знають, чим він славився.

Відео дня

Замість театру, зробили більярд

Бере свій початок камерний театр Сергія Вахтерова з 1994 року. Тоді він розташовувався у самому центрі міста, де зараз знаходиться молодіжний центр «Квадрат». Однак існування цього театру було досить коротким — всього вісім років.

І для багатьох його раптове закриття було здивуванням, адже за всі роки його роботи кожна вистава збирала повні зали. Квитки бронювали за чотири місяці наперед, а ціни на них були вищі, ніж в театрі Садовського. Про це детально розповідала в інтерв'ю видавництву «Veжа» акторка Людмили Земелько.

@vn20minut 🎭 Камерний театр Сергія Вахтерова вирушає у гастрольний тур Вінниччиною. Глядачам представлять три яскраві, глибокі та водночас лаконічні вистави — «Карлос Болівар», «Канібали» та «Вдова». 📌 Показ вистави «Карлос Болівар», фрагменти якої ви бачите у цьому відео, відбудеться 10 листопада о 19.00 в Арт-галереї ІнтерШик. #театрукраїна #вистава #театрали #камернийтеатр #гастролі #вінниця2023 #вінниччина #культурнийрозвиток #мистецтво #премєра #сабарів ♬ оригінальний звук - Новини Вінниці

Як виявилося, коли забрали приміщення, то там спочатку зробили більярд. І на щастя, пізніше там все-таки створили молодіжний центр «Квадрат», в якому зараз відбуваються культурні події.

Але попри це, питання з приміщенням для камерного театру залишається відкритим і до сьогодні.

Тож тепер, коли ви знаєте його історію, ми можемо перейти до сьогодення.

Чи варто йти на виставу «Карлос Болівар»?

Нині вистави проводяться у Вінниці, за адресою вулиці Черняховського 74 (кінцева зупинка «Сабарів»), у закладі культури «Вінницька централізована клубна система».

Остання вистава, а саме «Карлос Болівар» за п'єсою Карлоса Горостіси «Старе танго» відбувалася саме там у вівторка, 24 жовтня.

— Це найкраще, що я бачила за останній час, — сказала одна дівчина по завершенню.

— Мені потрібен час, щоб усе переварити, — додала інша.

Приблизно такі думки висловлював кожен після вистави. Але авторка цього матеріалу висловить свою думку, а також думку глядачів, з якими їй вдалося поспілкуватися по завершенню.

Як пишеться в брошурі до вистави, це сумна комедія, людська історія про те, ким би ми були, якби не були такими, якими ми є. Про ціну свободи, тягар власних нездійснених мрій і зустріч із реаліями, в яких ми живемо.

І вже лише в цьому описі, напевне, кожен знайде те, що відгукнулося саме йому.

Загалом, історія про Тіко, який мріє стати співаком, але його найрідніші проти цього, навіть його найкращий друг — Маріо. І через діалоги герої підіймають теми, які змушують замислитися про сенс життя.

Головні ролі в цій виставі виконують Сергій Кіржа та Віктор Немченков.

З перших хвилин вистави по тілі біжать мурашки, музика та спецефекти роблять свою справу. І таким чином, ти з перших секунд занурюєшся у події. Далі по розмовам й декораціям розумієш, де і які відбуваються події.

Темп вистави такий, що ти не можеш занудьгувати або замислитися над чимось іншим. Ти постійно занурений в події, які відбуваються перед тобою. І здавалося б, що вистава триває півтори години, але по відчуттях всього тридцять хвилин.

— Все пройшло, ніби на одному диханні, — сказала Дар'я Дацкова, авторка цієї статті, Сергію Вахтерову після вистави.

І тут вже розумієш на ділі, про який «закон гопака» говорив він на початку вистави.

— Чому танець «Гопак» завжди такий веселий і ніби ніколи не набридає? Тому що ми непомітно намагаємося пришвидшити дію до фіналу, — говорить режисер. — А в кінці фіналу, як в байках Глібова: «Ось така то думка!»

Вінничани потребують театрального мистецтва

Це був, як сказав Сергій Вахтеров, генеральний прогін перед виходом на постійний прокат вистав у Вінниці. І попри те, що це був робочий день, і навіть не вечір, о 15.00 почалася вистава, зала була повна.

Були як молодь, так і дорослі люди. Крім того, варто зауважити, що місце проведення відбувалося в крайній частині міста, але більшість глядачів все одно приїхали. Така відданість глядача вже говорить про те, що вінничани потребують театрального мистецтва завжди.

— Зараз ми закінчуємо наш гастрольний репертуар, представляємо його спочатку вінницькому глядачу, а потім виходимо на всю Україну, — розповідає режисер. — І надалі, я думаю, будемо прославляти українську культуру. А для нашого розвитку ми потребуємо невеличкої локації, в якій би об'єдналися всі творчі сили Вінниччини. І після перемоги ми повинні будемо показати себе світові, як сильну націю.

Наступна вистава «Карлос Болівар» відбудеться 10 листопада о 19.00 в Арт-галереї ІнтерШик, за адресою вулиця Архітектора Аритинова, 12а.

Щодо майбутніх вистав, ви можете дізнатися більше на Facebook сторінці театру.