Продовжуємо знайомити вас із чотирилапими мешканцями Вінницького муніципального притулку для тварин, які зараз проходять там процес адаптації або реабілітації й потребують допомоги, нового дому та дбайливої родини.
Раніше, нагадаємо, ми розповідали історії двох безпритульних хлопчиків Ізюмчика та Жорчика, тепер пропонуємо вам краще пізнати хлопчика Борьку і дівчинку Муху. Обидва песики живуть у притулку вже кілька місяців, дуже ласкаві й добрі.
Щойно відкриваються двері вольєру, він біжить знайомитись, кружляє довкола, облизує руку й віддано дивиться в очі.
Йому років шість, а до притулку потрапив кілька місяців тому.
— Його збила машина, а небайдужі люди побачили це й повідомили нас, — розповідає ветеринар Владислав. — Коли ми приїхали й забрали його, то з’ясували, що у нього зламане ребро.
У притулку Борці зробили операцію, й певний час він від неї відновлювався.
— Після операції йому було складно, бо він не міг ходити, — пригадує Владислав. — А зараз він вже стрибає, бігає і з задоволенням знайомиться з усіма відвідувачами притулку.
Довгий час свого життя Борька прожив на вулиці, але у притулку не виключають, що раніше у нього був свій дім.
— По зовнішньому вигляду та по характеру, його поведінці і ставленню до людей, схоже, що він мав господарів, але його чомусь викинули на двір, — говорить ветеринар притулку. — Мені здається, що наш Борька просто ідеально підійде для якоїсь бабусі у квартиру. Він дуже хороший і ласкавий. Він точно не дасть сумувати або відчувати самотність, а крім того, гуляти з ним буде зовсім не важко.
Борька невеликого розміру, тому у квартирі йому буде цілком комфортно, але взяти його можна, наприклад, і в приватний будинок десь в село.
— Він там зможе допомагати й охороняти господарство, — переконаний Владислав. — Головне, щоб його там не залишили напризволяще, а дбали, годували й любили. Він дуже заслуговує на цю любов і точно зможе її повернути у значно більшому розмірі.
Чарівна собачка Муха вже досить давно живе у притулку, і за цей час стала його господинею. Саме вона зустрічає усіх гостей при вході, вільно гуляє територією, все контролює і перевіряє.
— Вона вже не дуже молода, їй, напевно, років вісім, — каже ветеринар. — Муха росла на вулиці, а до нас потрапила теж після аварії. У неї тоді був перелом тазу. Але зараз все добре, вона «відійшла» від того й почувається досить комфортно.
У притулку додають, що для Мухи нового дому наразі не шукають, бо усім колективом звикли до неї і дуже сильно полюбили. Але вона завжди чекає на гостинці й радо знайомиться з тими, хто приходить лише провідати тваринок і провести з ними трохи часу.
— Ми розуміємо, що на дворі вона взагалі не виживе. Наша Муха дуже ласкава і дуже довірлива. А ще вона обожнює, коли їй приносять гостинці, — сміється Владислав. — Вона взагалі не відмовляється від смачненьких подарунків і готова їсти стільки, скільки її годуватимуть. Зараз вона у нас така товстенька, бо нарешті від’їлась. А раніше, коли жила на дворі, їй доводилося часто голодувати.
На гостинці й іншу допомогу у притулку чекає не лише Муха. Усі песики, що там живуть дуже потребують уваги. То ж навіть, якщо у вас немає змоги забрати собачку до себе додому, ви можете прийти й побути з нею трохи у притулку, погладити, вигуляти й погодувати. Їм важливе спілкування, ніжність та піклування. І щоб зробити їхнє життя щасливішим достатньо лише бажання і трохи вільного часу.
Читайте також:
«Хочу додому». Собачки з вінницького притулку Ізюмчик і Жорчик чекають господарів
Скандали, дорожні аварії та розмови про владу: Вінниця-2020 на YouTube
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер