По суті, закон змінює систему нарахування зарплати — ліквідує прив'язку посадових окладів чиновників до показника мінімальної зарплати, яка буде встановлена в Держбюджеті.

У бюджетній сфері мінімальну тарифну ставку (посадовий оклад) визначатиме Кабмін, а в небюджетній сфері — підприємства самостійно у колективних договорах. А от мінімальний тарифний розряд планують підвищити лише до 1600 гривень.

До того ж, розмір мінімальної зарплати тепер будуть змінювати не рідше одного разу на рік з урахуванням думки об’єднань профспілок і організацій роботодавців зі всієї України.

Читайте також: Мінімальна зарплата буде 3200 грн. Плюси та мінуси для вінничан

Боротьба із зарплатами в «конвертах»

Вінничанка Валентина має власну перекарню, це її малий бізнес. Вона дає роботу ще трьом співробітникам, які оформлені офіційно на мінімальну зарплатню. Усе інше жінка сплачує в «конверті». Валентина готова сплачувати їм більшу мінімальну зарплату, але не розуміє, чому малий бізнес так будуть сильно притискати:

— З 1 січня доведеться платити вдвічі більші податки. Через це я вимушена збільшити вартість послуг, що надаються в перукарні. І думаю, що так зробить більшість підприємців. До того ж, через небезпеку штрафів, вимушена платити своїм співробітникам менше. Зараз вони отримують не менше п’яти тисяч. І я впевнена, що можновладці будуть перевіряти невеликі підприємства, такі як моє з особливою ретельністю.Тоді як свій бізнес — будуть оминати десятою дорогою.

Новий закон також впроваджує штрафи за несплату єдиного соціального внеску та виплати зарплат у «конвертах»

• Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — штраф у триразовому розмірі мінзарплати (9600 грн);

• Недопущення до проведення перевірки, проведеної з метою виявлення працівників, які працюють без оформлення трудового договору (контракту) — штраф - три мінімалки.

• Оформлення працівника на неповний робочий час у випадку фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві — штраф три мінімалки.

• Виплата зарплати без нарахування і сплати ЄСВ та податків - штраф у стократному розмірі мінімальної зарплати (320 тисяч грн), встановленої законом на момент виявлення порушення

Пенсії не піднімуть і обмежать

Новий закон також вводить новації і для пенсіонерів. Втім, про підвищення — ані слова. Пенсію виплачуватимуть не пізніше 25 числа щомісяця. Крім індексації, щороку буде перерахунок пенсії через збільшення показника середньої зарплати. Для цього візьмуть коефіцієнт 20% від показника зростання зарплати, порівняно з попереднім роком.

Втім, розмір та порядок такого підвищення буде визначатися в межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабміну, про що йдеться в новому законі. І знову ж таки, у 2017 році це збільшення буде не більше 10%, що вказано в проекті Держбюджету-2017 (goo.gl/lFjiL9).

До кінця 2017 року максимальний розмір пенсії буде 10 740 гривень. А вже у 2018 році — на рівні 10 прожиткових мінімумів (16 000 гривень). У пояснювальній записці вказано, що такі зміни дозволять зекономити близько трьох мільярдів гривень коштів Пенсійного фонду України в 2017 році.

Стипендії не всім

Окрім цього, новий закон скасовує норму Закону України «Про вищу освіту» про те, що стипендію мають отримувати не менше 2/3 студентів, що навчаються за державним замовленням, а також змінює порядок нарахування стипендій. Кабмін з 1 січня 2017 року буде «вручну» визначати, хто та скільки отримуватиме стипендію.

За самим законом, гарантовано отримуватимуть стипендію ті студенти, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування. А також студенти, що досягли значних успіхів у навчанні.

Тотальний нагляд

Прийнятий документ також вносить зміни до законодавства про захист персональних даних. Відтепер Мінфін зможе отримувати будь-які персональні дані з будь-якого реєстру, без згоди на те фізичної особи.

Підставою для надання такої інформації, згідно з текстом закону, буде здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, матеріальної допомоги, субсидій, пільг та інших соціальних виплат.

Масових студентських протестів не буде

Лідія Фесенко, президент Української асоціації студентів

— Сам закон про стипендії нічого не прописує. Він посилається на постанову Кабміну. Цю постанову ще розробляють, і там презентована така картина, що 43% відсотки студентів буде отримувати академічні стипендії, а 7% з них — соціальні. І ще виникає великий сумнів, що призначати стипендії студентам мають вчені ради вишів, бо не завжди ці ради є компентентними. А студентське самоврядування не завжди є сильним органом у виші, щоб оскаржити рішення вченої ради. Вважаю, що масових протестів з приводу закону №5130 не буде: студенти будуть обурюватися та не більше.

Треба чимось жертвувати

Владислав Старинець, економіст

— Якщо говорити про позитив, то підвищення мінімальної зарплати є правильним рішенням, бо прожитковий рівень фактично набагато більший, ніж 1600 гривень. А якщо говорити про негатив — бізнесу доведеться виймати ці гроші з власної «кишені», що буде неприємно. Бо це означає збільшення податкового навантаження. Оскільки народ України обрав європейський вектор розвитку, то треба виводити нашу економіку з «тіні» та платити «білі» зарплати. Це є один з кроків на шляху до розвитку української економіки, зростання ВВП та притоку інвестицій.

Такими методами збільшити зарплату нереально

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру

— Частина бізнесменів буде вимушена звільнити співробітників, щоб заплатити іншим. Або працювати в «тіні». Стосовно бюджетників, то великого зростання зарплати не буде: їхні доходи прив’язують до прожиткового рівня. Дійсно, якщо в бізнесу будуть додаткові ресурси, то там підвищать зарплату. Але при цьому доведеться підняти вартість продукції чи послуг, що надають бізнесмени. Тому перед бізнесменами з 1 січня буде стояти вибір: або скоротити штат, або збільшити вартість своєї продукції, щоб збільшити зарплату співробітникам та вивести її з «тіні».