Хто частіше приходить на прийом до венеролога, які хвороби розповсюджені та як самостійно заліковують сифіліс, 20minut розповіла лікар-дерматовенеролог Вінницького обласного шкір-венерологічного диспансеру Наталія Мазорчук.
Число відомих сьогодні інфекцій, що передаються статевим шляхом, перевищує три десятка. Найпоширеніші — хламідіоз, трихомоніаз, уреаплазмоз, мікоплазмоз. До статевих також відносять «класичні» венеричні захворювання — сифіліс, гонорею та ВІЛ.
Вже протягом кількох років у Вінниці загальна кількість інфекцій, що передаються статевим шляхом, знижується. Швидше за все, це пов’язано з тим, що населення стало більш освіченим та почало користуватися засобами контрацепції. «Розквіт» венеричних захворювань був у 90-ті. У той час наш диспансер був настільки переповнений, що ліжка з хворими ставили прямо на коридорі. Найбільше хворіли на сифіліс.
У кожного спеціаліста з цього приводу свої думки. Дехто вважає, що хвороби до нас привезли після «падіння залізної завіси» СРСР. Не мою думку все чим хворіли в той час було наше. Населення просто не мало такого широкого доступу до інформації та контрацепції, як зараз.
У радянські часи, коли людина здавала кров чи мазок на венеричні захворювання, всі дані записували. Пацієнти боялись розголосу та розмов про походи в шкір-вендиспансер, бо хвилювались, що їх запідозрять в подружній зраді. Люди почали шукати «своїх» лікарів. Вони лікували, але нічого не записували. Потім у 00-х, коли почав розвиватись фармбізнес, люди просто йшли в аптеки і говорили фармацевту: «Ви знаєте, у мене там щось таке…", а провізор: «зараз я вам щось дам». Хворий пив ліки, якщо не допомагало — приходив до нас. Клінічна картина вже була змазана. Це все вплинуло на статистику, яка стала невірною.
За статистикою до венерологів частіше звертаються чоловіки. Щоправда, це стосується загальної картини по області, адже пацієнтів оглядають і місцеві поліклініки. До нас частіше приходять жінки. З досвіду можу сказати, що хворіють і чоловіки, і жінки. Чоловіки просто менше налаштовані спілкуватись з лікарями. Можливо через певні нюанси соціального життя. Бувають випадки, що приходить жінка і приводить чоловіка.
Венеричні хвороби з якими приходять зараз, теж всі наші, місцеві. У моїй практиці не було випадків, коли б хтось привозив щось із закордону. До нас приїжджають іноземні студенти і, здавалося б, що картина мала би бути іншою, але якоїсь «екзотики» вони до нас теж не привезли.
Коли почалась АТО, думали, що в країні буде розкіт венеричних хвороб. Під час війни завжди так. Але все якось минулось. Хоча, хто знає? Хвороба може причаїтись на деякий час.
Зараження венеричними хворобами відбувається не лише статевим шляхом. Жінка, що хворіє на гонорею, під час пологів може заразити дитину. Можливий і побутовий спосіб передачі — через постільну білизну, посуд та інше. Гонореєю цілком можна заразитися і в громадському туалеті чи лазні. Тому, всім раджу ретельно дотримуватися правил особистої гігієни.
Окрім патогенних бактерій, таких як сифіліс та гонорея, розрізняють умовно патогенні. Вони живуть в організмі, передаються статевим шляхом, але хворіють на них лише тоді, коли знижується імунітет. Частіше всього до нас приходять саме з умовно патогенними інфекціями: трихамоніазм, хламідіоз, мікоплазмоз та уріоплазмоз. Ми намагаємось їх лікувати коли постає питання чоловічого та жіночого безпліддя. Робимо це паралельно з урологами та акушер-гінекологами. Людина приходить зробити мазки, якщо бачимо, що є наприклад уріноплазма, запитуємо чи щось турбує. Реакція у теперішніх пацієнтів більш спокійна чим вона була колись. Діагноз «сифіліс» викликає більш бурхливу реакцію, чим хламідії та мікоплазма. Гонореї зараз взагалі практично немає. Минулого року у нас була дівчина, яку ми госпіталізували з підозрою на гонорею. Після обстеження знайшли в неї хламідії та трихомонади.
Часто до мене приходять пацієнти і кажуть: «знаю, читав про цю хворобу в інтернеті».
У такому випадку вважаю, що інтернет – це велика помийна яма. Якщо я, як людина яка має практичний досвід, можу відділити там «зерна від плевел», то пересічний вінничанин — ні. Людина не може просто так ,прочитавши кілька статей, поставити діагноз. Цим можна зашкодити своєму здоров’ю. Часто так люди самі собі призначають антибіотики. П’ють їх навіть від нежиттю і болю в горлі. Потрібно розуміти, що мікроорганізми такі ж, як ми: якщо пити антибіотики неправильно, то в мікроорганізмів виробляється до них стійкість. Наприклад, у людини з’явились виділення, вона пропила антибіотики два дні, і виділення зупинились. Хвороба причаїлась. Мікроорганізм звик до антибіотика і коли інфекція з’являється знову, вона вже не реагуватиме на цю групу антибіотиків. Теоретично, так можна довести себе до того, що ви взагалі не будете реагувати на антибіотики.
Якщо відчули якийсь дискомфорт і підозрюєте венерологічне захворювання — не варто затягувати похід до лікаря. Адже невилікуване венеричне захворювання може призвести до різних запальних процесів і навіть до безпліддя.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Сепар Торонтуй
Впервые слышу чтобы там была изжога. Разве что насквозь продрала)
жжение - печіння