Вам відмовили в інвалідності? Не поспішайте здаватися, винним може бути лікар

Лариса ОЛІЙНИК

фото ілюстративне

Неправильний діагноз, помилки в довідках або банальна неуважність медика при заповненні паперів для ЕКОПФО — найчастіші причини відмов.
Багато хто вважає рішення комісії остаточним, навіть не підозрюючи, що справжня проблема криється у погано підготовлених документах.
Дізнайтеся, як виявити лікарські помилки, правильно оскаржити рішення та повернути собі законний статус і виплати.

Відмова у встановленні або продовженні інвалідності не завжди означає, що стан здоров’я людини не відповідає встановленим критеріям. Іноді проблема виникає значно раніше, ще на етапі формування лікарем направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

У новій системі важливе значення має не лише сам діагноз. Експертна команда оцінює, як захворювання впливає на повсякденне функціонування людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю поведінки, навчання та трудової діяльності. Саме тому навіть серйозний діагноз без належного опису функціональних обмежень може не дати експертній команді повної картини стану людини.

Більше про це розповідає адвокатка Наталя Опольська.

Які помилки при направленні на ЕКОПФО можуть вплинути на рішення?

— Помилка №1 — є діагноз, але немає опису функціональних обмежень.

Недостатньо просто зазначити назву захворювання, перенесену операцію, травму або встановлений діагноз. Для оцінювання має значення, до яких конкретних наслідків призвело захворювання.

Наприклад: чи може людина самостійно пересуватися; яку відстань може пройти без сторонньої допомоги; чи потребує допоміжних засобів; чи може самостійно себе обслуговувати; чи може виконувати свою роботу; чи впливає стан здоров’я на навчання; чи потрібна допомога іншої людини; чи є обмеження у спілкуванні, орієнтації або виконанні звичайних повсякденних дій.

Критерії встановлення інвалідності враховують саме ступінь обмеження життєдіяльності, а не лише наявність певного діагнозу. Тому формулювання на кшталт «стан після операції», «хронічне захворювання», «больовий синдром» саме по собі ще не пояснює, наскільки стан людини обмежує її повсякденне життя.

Помилка №2 — направлення сформоване нашвидкуруч.

Інша поширена ситуація — направлення формується без усіх необхідних медичних документів, результатів обстежень та висновків спеціалістів. Лікуючий лікар формує направлення та долучає до нього медичні документи, які характеризують стан людини. МОЗ окремо наголошує, що оцінювання передбачає комплексне визначення стану та функціональних обмежень, а діагноз є лише частиною цієї інформації. Якщо певне порушення підтверджується МРТ, КТ, результатами функціональних досліджень, висновками невролога, кардиолога, ортопеда, психіатра чи іншого профільного спеціаліста, важливо, щоб відповідні документи були долучені до справи.

Інакше експертна команда оцінюватиме саме той обсяг медичної інформації, який фактично переданий на розгляд.

Помилка №3 — немає загальної картини всіх захворювань.

Людина може одночасно мати декілька захворювань.Наприклад, окремо одне захворювання може створювати помірні обмеження, друге - також помірні, але в сукупності вони можуть суттєво впливати на здатність працювати, пересуватися та самостійно виконувати повсякденні дії.

Тому важливо, щоб у медичній документації була відображена не лише основна хвороба, а повна картина стану здоров’я та її функціональних наслідків. МОЗ у практичних рекомендаціях прямо акцентує, що під час оцінювання значення має повний стан людини та її функціональні обмеження.

Саме перелік діагнозів без пояснення того, як вони впливають на життя людини в сукупності, може виявитися недостатнім.

Чи означає невстановлення інвалідності, що більше нічого робити не можна?

— Ні. Якщо експертна команда не встановила інвалідність, встановила іншу групу, визначила інший строк або людина не погоджується з іншою частиною рішення, таке рішення можна оскаржити.

Насамперед потрібно отримати та уважно проаналізувати витяг із рішення експертної команди. Важливо зрозуміти не лише сам результат, а й те, чи були враховані всі захворювання, медичні документи та фактичні функціональні обмеження.

Після цього можна визначати, що доцільніше робити далі: готувати скаргу, збирати додаткові медичні документи або, залежно від ситуації, звертатися до суду.

Куди оскаржувати рішення ЕКОПФО?

— Скарга на рішення експертної команди подається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Подати її можна у паперовій формі до Центру, зокрема поштовим відправленням або особисто, а також через лікуючого лікаря в електронній системі.

Якщо вам відмовили у встановленні або продовженні інвалідності, встановили іншу групу чи ви не погоджуєтесь з рішенням ЕКОПФО, звертайтеся до адвокатського бюро «Наталі Опольської».

Ми допоможемо проаналізувати рішення та медичні документи, підготувати обґрунтовану скаргу, не пропустити строки оскарження та, за необхідності, захистити ваші права в судовому порядку.

Який строк на оскарження рішення?

— Це один із найважливіших моментів. За чинним Порядком скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди.

Тому не варто відкладати підготовку скарги до останніх днів. Після отримання рішення доцільно одразу:

перевірити дату надсилання витягу;
проаналізувати рішення;
отримати копії необхідної медичної документації;
визначити, які обставини або функціональні обмеження не були враховані;
сформувати та подати скаргу в межах встановленого строку.

Що робити, якщо 40-денний строк вже пропущений?

— Сам факт пропуску строку ще не в усіх випадках означає втрату можливості адміністративного оскарження. Якщо строк пропущено з поважних причин, разом зі скаргою можна подати клопотання про його поновлення та документи, які підтверджують причини пропуску. Серед обставин, які можуть враховуватися, є зокрема, відрядження, тимчасова непрацездатність або несення військової служби.

Саме тому після пропуску 40 днів не варто автоматично робити висновок, що оскаржити рішення вже неможливо.

Що потрібно написати у скарзі?

— Одна з помилок — подати формальну скаргу зі змістом: «Я не погоджуюся з рішенням та прошу його переглянути».

Для ефективного оскарження важливо пояснити:

яке саме рішення оскаржується;
з якою його частиною людина не погоджується;
які функціональні обмеження, на її думку, не були належно оцінені;
які медичні документи це підтверджують;
які обставини не були враховані;
чого саме вимагає заявник — зміни або скасування рішення.

Тому скарга повинна бути не емоційним описом незгоди, а аргументованим документом, у якому медичні дані пов’язані з конкретними функціональними обмеженнями людини.

Скільки розглядається скарга?

— За процедурою скарга має бути розглянута Центром протягом 30 календарних днів із моменту її отримання.

За результатами розгляду може бути підтверджене попереднє рішення, воно може бути скасоване або експертна команда Центру може прийняти нове рішення, яке замінить попереднє чи направити на переогляд.

Тому оскарження — це не формальність. За умови належного медичного та юридичного обґрунтування рішення може бути переглянуте.

А якщо у витягу просто допущена помилка?

— Важливо відрізняти незгоду із самим рішенням від технічної помилки у витягу.

Наприклад, якщо неправильно зазначені персональні дані або інша інформація, для виправлення таких помилок передбачена окрема процедура. Відповідна заява подається до закладу охорони здоров’я, де працює експертна команда, яка прийняла рішення; для такого звернення також встановлено 40-денний строк, а його розгляд здійснюється у строк до семи робочих днів.

Чи можна оскаржувати рішення ЕКОПФО в суді?

— Так. Рішення експертних команд можуть бути предметом судового оскарження. Законодавство прямо передбачає судовий захист у таких спорах.

При цьому важливо не плутати 40-денний строк подання скарги до Центру зі строком звернення до адміністративного суду.

За загальним правилом Кодексу адміністративного судочинства України для звернення особи до адміністративного суду встановлений шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли людина дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо людина скористалася передбаченою законом можливістю досудового оскарження та спочатку звернулася зі скаргою, Кодекс передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня вручення рішення за результатами розгляду такої скарги.

Тому зі зверненням до суду також не варто зволікати. Строк потрібно визначати окремо у кожній конкретній ситуації залежно від того, чи подавалася скарга до Центру та коли були отримані відповідні рішення.

Якої помилки найчастіше припускаються після невстановлення інвалідності?

— Найпоширеніша помилка — вважати, що якщо експертна команда один раз не встановила інвалідність, змінити вже нічого не можливо.

Друга помилка - одразу оскаржувати рішення, не перевіривши саме направлення та документи, на підставі яких проводилося оцінювання.

Третя — втрачати 40-денний строк, очікуючи додаткових консультацій, усних пояснень лікаря або сподіваючись, що питання вирішиться без формального оскарження.

І четверта -—описувати у скарзі лише діагнози, повторюючи ту саму проблему, яка могла бути допущена ще на етапі направлення.

Документи повинні показувати не просто те, чим людина хворіє, а те, як саме стан здоров’я обмежує її життя.

Тому перед проходженням оцінювання варто перевірити направлення, зібрати повний пакет медичних документів та переконатися, що функціональні обмеження описані конкретно й підтверджені медичною документацією.

А якщо інвалідність не встановили або не продовжили -насамперед необхідно отримати рішення, перевірити документи, визначити причини такого результату та не пропустити строк його оскарження.

Читайте також:

Шлях дитини до родини 30 днів: в Україні набули чинності нові правила усиновлення

Відстрочка від мобілізації по-новому: вінницька адвокатка пояснила важливе рішення уряду

Подякуй журналістці гривнею