Шлях дитини до родини 30 днів: в Україні набули чинності нові правила усиновлення

Лариса ОЛІЙНИК

В Україні набули чинності нові правила усиновлення дітей. Відтепер судові процеси відбуватимуться значно швидше завдяки скасуванню підготовчих засідань, а участь прокурора у кожній справі стане обов’язковою для захисту прав малечі.

В Україні офіційно запрацювали зміни до законодавства про усиновлення (Закон № 2541-IX). Головне завдання нових правил — розвантажити суди та прибрати зайву бюрократію. Раніше майбутні батьки могли місяцями чекати на фінальне рішення, поки документи лежали в судах. Тепер цей процес максимально прискорили.

Три головні зміни, які варто знати

Чіткі терміни: суд зобов'язаний розглянути справу про усиновлення протягом 30 днів з моменту відкриття провадження.
Без зайвих засідань: суддям дозволили не проводити підготовчі засідання, що значно економить час.
Захист прокурора: прокурори тепер обов'язково беруть участь у справах про усиновлення та позбавлення батьківських прав, щоб унеможливити будь-які зловживання.

Також у країні запрацювала Державна служба України у справах дітей, яка централізовано контролює весь процес.

Як почати процес усиновлення сьогодні

Усиновити можна дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, віком від 2 місяців до 18 років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною має бути не менше 15 років.

Найпростіший спосіб зробити перший крок — подати заявку на статус кандидата через портал Дія. Після перевірки документів, обстеження житла, ви зможете познайомитися з дитиною, а новий швидкий суд допоможе їй стати частиною вашої родини без довгих місяців очікування.

Про усиновлення дітей по-новому розповідає вінницька адвокатка Мар'яна Слізяк.

— Усиновлення — це складний, тривалий і надзвичайно відповідальний процес, який вимагає повної психологічної готовності, збору великого пакету документів, проходження медичних комісій та обов'язкового рішення суду заради інтересів дитини

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

Процедура усиновлення триває в 2 етапи:

Перший етап — звернення до служби у справах дітей з заявою про усиновлення та отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Другий етап — судовий процес та отримання рішення суду про усиновлення.

Щодо першого етапу, правозахисниця розглянула класичний випадок усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.

— Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється без перебування дитини та усиновлювача на обліку.

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються:

копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
копія свідоцтва про шлюб;
медичний висновок;
документ про наявність чи відсутність судимості;
копія свідоцтва про народження дитини;
письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної або держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

Щодо другого етапу, то слід підготувати заяву про усиновлення до суду та додати до заяви необхідні документи.

Заява повинна відповідача вимогам ст. 311 ЦПК України. До заяви додається:

копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
медичний висновок про стан здоров’я заявника;
довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати, копія декларації про доходи або інший документ, що підтверджує доходи;
документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
інші документи, визначені законом (зокрема, висновок про доцільність усиновлення та ін.)

Хто не може бути усиновлювачем

Статтею 212 Сімейного кодексу України визначено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які:

обмежені у дієздатності;
визнані недієздатними;
позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
є особами без громадянства;
перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем;
вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;
є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції.

Перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами не вичерпний.

Розгляд справи про усиновлення може відбуватись в закритому судовому засіданні, за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення.

З метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов’язковою участю прокурора (зміни набрали чинності з 05.08.2026 р.).

Суд розглядає справи про усиновлення дитини протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно закону, участь адвоката у розгляді таких справ не є обов’язковою, але допоможе уникнути помилок, які можуть вплинути на процес усиновлення.

Кількість всиновлених у Вінниці та області

Протягом першого року великої війни безпосередньо у Вінницькій громаді було усиновлено 11 дітей, а загалом по всій Вінницькій області станом на 2026 рік нові родини знайшли вже понад 60 дітей.

Офіційні звіти Служби у справах дітей Вінницької міської ради та Вінницької ОВА показують таку динаміку:

2022 рік: у місті Вінниця усиновили 11 дітей (з них 4 дитини — громадянами України, 5 — іноземцями, які мали на це законне право, та 2 процеси завершувалися наприкінці року). Загалом по області з початку вторгнення до весни 2023 року було усиновлено 22 дитини.
2023 рік: в межах усієї Вінницької області нові сім'ї отримали 4 дитини.
2024 рік: Показники суттєво зросли — в області було усиновлено 28 дітей. З них, за даними Головного управління статистики, щонайменше 6 дітей отримали статус сироти та були усиновлені того ж року.
2025 рік: Тільки за перші місяці року на Вінниччині всиновили 8 дітей.

Оскільки процес усиновлення є складною юридичною процедурою (багато дітей в інтернатах не мають статусу для усиновлення, бо мають біологічних батьків), під час війни популярність здобули інші форми опіки.

Наприклад, у Вінницькій громаді активно розвиваються:

Опіка та піклування: найпопулярніший спосіб прихистку. Тільки за 2024 рік на Вінниччині під опіку взяли 226 дітей.
Прийомні сім'ї та ДБСТ: в області діє 108 прийомних родин та 55 дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), де виховується 458 дітей.

За даними обласної служби, кількість людей, які хочуть взяти дитину у родину, під час війни значно збільшилася. Наразі в області офіційно зареєстровано близько 89 кандидатів-усиновлювачів.

Майже половина людей (близько 50%), які подають документи на усиновлення у регіоні — це громадяни віком від 40 до 50 років.

Усі родини у Вінниці, які приймають дітей на виховання, перебувають під постійним супроводом міської служби та отримують фінансову підтримку від Вінницької міської ради.

Читайте також:

Відстрочка від мобілізації по-новому: вінницька адвокатка пояснила важливе рішення уряду

Студент у «розшуку» ТЦК: чи мають право вищі навчальні заклади відмовити у вступі або відрахувати?

Подякуй журналістці гривнею