Тривога, безсоння та агресія. Як коронавірус впливає на моральний стан і що з цим робити?

• У соцмережах можна помітити чимало історій людей, які перехворіли на коронавірус і відчувають, як погіршився їхній психологічний стан. Люди після хвороби стають більш роздратованими, тривожними та забудькуватими. 
• Запитали вінничан, чи відчувають вони таке та розбираємося з психологами, що робити, щоб покращити своє самопочуття. 

Ми опублікували на нашій сторінці опитування із запитанням, чи відчувають вінничани, які перехворіли коронавірусом вплив цієї недуги на моральний стан. Понад 70% з опитаних відповіли, що помітили зміни. Наприклад, у коментарях під дописом Людмила Баранівська написала, що відчуває надзвичайну втому та настрій «з крайності в крайність». 

Вінничанка Наталія розповідає, що теж помітила вплив коронавірусу на моральний стан. 

— Я хворіла у відносно легкій формі. Була температура, біль у тілі, слабкість, пропав нюх і смак, але з диханням проблем не було. Зате «повилазила» купа інших негараздів. Відчуття тривоги, апатія, якийсь нервово-депресивний стан тримався досить довго. З'явилося безсоння, роздратування, розсіяність, забудькуватість і «гальмую» надто часто, — каже Наталія. — В мене в голові ніби уповільнилися якісь процеси. Іноді мені важко зосередитися й адекватно сприймати інформацію чи щось запам'ятати. І це лякає, дуже боюсь, що це може прогресувати. Тому приймаю ліки для поліпшення мозкової діяльності. 

Вінничанка Анастасія також розповіла нам, що після того, як вона перехворіла на коронавірус їй майже щоночі сняться жахи чи просто не надто приємні сни. Крім того, каже, відчуває надмірне роздратування та іноді незначні приступи тривоги. 

Ми поговорили з психологами, щоб розібратися, що робити вінничанам, коли вони відчувають тривогу, безсоння чи інші неприємні моральні стани після того, як перехворіли коронавірусом. 

Як позначається ковід на психічному здоров’ї

За словами психологині Анастасії Березюк, статистика говорить різне. Деякі дослідження кажуть, що кожен п’ятий страждає психологічними розладами після коронавірусу. Деякі кажуть, що хворіє половина. 

— Я стверджую, що хворіють тільки ті люди, які мали певні психологічні проблеми до того, як захворіли на коронавірус, — каже Анастасія Березюк. — Це ті люди, які схильні перепадів настрою, депресій чи панічних атак. Такі люди — це 100% зона ризику після того, як вони перехворіють коронавірусом. Ці стани з'являються через 2-6 тижнів після хвороби. 

За словами психологині, найчастіше вона спостерігає безсоння у пацієнтів, які до неї звертаються після коронавірусу. Під час хвороби, каже, більшість людей чимало сплять. А після одужання у них починається безсоння. 

— Люди себе «накручують». Більшість людей так робить, й ще телебачення, наприклад, створює панічний фон, — каже Анастасія. — Люди самі по собі не є здорові, у багатьох перевтома, особливо у тих, хто живе у великих містах. 

За словами Березюк, залякування телебачення дає негативні наслідки для морального стану людей. 

— Вплив саме коронавірусу на психіку є недослідженим. Ковід став складним викликом не тільки для медицини, але й для психології та психотерапії. Ми зараз робимо тільки перші (і не завжди вдалі) кроки щодо вивчення наслідків цієї хвороби як для фізичного, так і для психічного здоров'я людини, — каже психолог, координатор Національної Психологічної Асоціації України Віктор Вус. — Специфікою є те, що коронавірус впливає на психіку людини і «прямо» (шляхом фізіологічних змін в організмі), і опосередковано (шляхом соціального «інфікування»).

За словами фахівця, якщо дуже узагальнити щодо фізіологічного виміру, то наш настрій та відчуття — це хімічні процеси щодо балансу калію та натрію всередині та ззовні наших нервових молекул. Безумовно, вірус змінює біохімію нашого організму, і, відповідно, змінює наш настрій та відчуття. Звідси — роздратування та депресії. 

— Важливою особливістю пандемії коронавірусу є соціальне «інфікування». Коли людина розуміє, що вона хворіє на хворобу, яку ніхто не знає як правильно лікувати, — каже Віктор Вус. — Якщо людина бачить на екрані комп'ютера чи телевізора труни та вириті могили. Якщо людина щоденно зустрічається з шквалом інформації про негативні наслідки хвороби, про складний перебіг цієї хвороби у багатьох людей. Тоді людина починає сприймати світ та своє життя через призму «ситуації невизначеності» та «безвиході». Як кажуть – «страх смерті — це гірше самої смерті»

Чи часто з цим звертаються вінничани до спеціалістів

За словами психологині лікарні імені Ющенка Ольги Дяченко, ця тема дуже актуальна серед вінничан. І, каже, щоразу більше звернень містян. 

— Звертаються найчастіше з тривожно-депресивними розладами, — каже Ольга Дяченко. — На фоні перенесеного коронавірусу у пацієнтів з'являється безсоння. Це найчастіша проблема. А через те, що люди повноцінно не відпочивають, то з'являється тривога, страх і вони мають тенденцію до зростання. Далі приєднується апатія, пригніченість, а згодом — агресія і це може перерости у депресію. 

Найрідше, каже, у її практиці зустрічаються постковідні психози. За словами Дяченко, до неї звертаються і молоді вінничани, і старші містяни.  

Перші «дзвіночки» після хвороби, що пора звернутися до фахівців

Як розповідає нам Віктор Вус, ніякі «дзвіночки» не виникають раптово після хвороби. «Корінці» цих «дзвіночків» вже раніше були у психіці людини. Тому правильно є говорити про такі «двіночки» тільки в індивідуальному контексті. 

— Загалом, з практики, можна виділити такі симптоми: дратівливість, депресії, часті зміни настрою, психоемоційне виснаження, порушення сну, проблеми з когнітивними процесами (пам'ять, увага, мислення), — каже Віктор Вус. —  Існує правило психогігієни: якщо якась психічна проблема не зникає чи зменшується впродовж трьох днів, то потрібно звернутись за кваліфікованою допомогою. Однак, у нашому суспільстві не розвинена культура звернень по психологічну\психотерапевтичну допомогу. 

За словами Анастасії Березюк, першими признаками, що ви страждаєте на постковідний синдром є тривога, безсоння, несвідома лінь.  

Як покращити своє моральне самопочуття самостійно?

Психологиня лікарні Ющенка Ольга Дяченко радить використовувати дихальні техніки та медитації. 

— Суть дихальних технік полягає у тому, щоб глибший робити видих. Для того, щоб видихати напругу, яка у вас є. У вільному доступі є безліч відео. Також важливо налагодити свій сон та дотримуватися балансу між робою й відпочинком. Варто більше відпочивати, — каже спеціалістка. — Не менш важливо зрозуміти, що тривога та страх — це емоції, які є у житті в кожного. Тому я часто раджу прочитати дозовано фахової літератури на цю тему, щоб розуміти, що з вами відбувається. Варто зрозуміти механізм виникнення тривожного стану. 

Анастасія Березюк радить наповнювати свій організм вітаміном Д, частіше бувати на сонці та свіжому повітрі. 

— Щодо заспокійливих чи снодійних потрібно звертатися до лікаря, — каже психологиня. — Варто дати собі фізичне навантаження. Це не обов'язково може бути спортзал. Можете просто багато ходити. Виходити раніше з дому і йти пішки на роботу, наприклад. Аргумент «у мене немає часу» не підходить. Краще купити пельмені й не витрачати багато часу на приготування їжі цих кілька тижнів, ніж не звертати увагу на свій моральний стан. 

Психологиня радить змінити свій емоційний фон: вимкнути негативні новини і прочитати книжку про кохання, наприклад. 

Коли тривожні стани минають?

За словами Віктора Вуса, на сучасному етапі наука робить тільки перші кроки щодо вивчення ковідних та постковідних станів. Тому будь-які твердження та прогнози не мають ще під собою доказової бази. 

— Ми можемо тільки спостерігати за пацієнтами, ознайомлюватись з їх «самозвітами». На цей час можна сказати, що негативні наслідки тривають від декількох днів до понад року, — каже фахівець. 

Психологиня Анастасія Березюк притримується думки, що постковідні тривожні стани мають минати зазвичай через місяць. Якщо ж ваше самопочуття не змінюється більше, ніж три місяці, то потрібно звертатися за допомогою до фахівців. 

Читайте також: 

Повітряна куля, катер, автобус-кабріолет. ТОП-10 видів транспорту для дослідження Вінниці

Нова транспортна реформа. Які зміни в маршрутках пропонує Верховна Рада

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.