«Ніколи не опускати руки». Про проблеми дітей з аутизмом розповідають батьки

Анна Ткачук і син Костя

Дивлячись на цю малечу, ніколи не скажеш, що вони мають якісь проблеми. Поки не помічаєш раптові зміни настрою чи їх розсіяний погляд. У них свій, закритий для сторонніх світ. Бо аутизм — це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші п'ять років життя. Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Ніхто не розповість про дітей з аутизмом краще, ніж їх батьки. На щастя, ми знайшли активних мам, які роблять все можливе для своїх дітей.

Вони, здебільшого, говорять про труднощі виховання малечі, про те, як вони самотужки змушені справлятися з усіма проблемами. Діляться, що їх чадо колись навіть в садочки та школи брати не хотіли. Їм говорили лише про  індивідуальне навчання — щоб вчитель приходив додому.

Але, у випадку аутизму, потрібна звичайна школа і правильно організований підхід, переконані батьки. Лише кілька років тому ситуація зрушила з місця.

— Для аутистів соціалізація — це крок в розвитку. Наша держава не завжди турбувалася про таких дітей, — розповідає мама школярки Кіри Світлана Спеціальна. — Років три, як можна оформити дитину з аутизмом у звичайну школу, бо раніше в садочок неможливо було оформитися, відправляли в спецзаклад.

Однією із проблем як батьків, так і самих дітей з аутизмом є те, що їх не готове сприймати суспільство. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

— В кожної мами, в якої є дитина з аутизмом, є хвилювання, як почуватиметься її чадо в соціумі, — розповідає мама Кості Анна Ткачук. — Бажано, щоб держава і фонди виділяли кошти на заклади, де б такі діти мали можливість навчатися, потім здобувати професію, щоб в майбутньому вони могли знайти себе. Хотілося, щоб суспільство їх прийняло, щоб дітей не ображали. Нам пощастило, бо в школі Костю підтримують як вчителі, так і однокласники сина. Такі комфортні умови спонукають гарно навчатися.

Олеся Самойленко — голова правління Благодійного фонду Центр соціалізації та реабілітації дітей з аутизмом та іншими розладами «Розвиток». Вона також є мамою сина Ігоря, котрий має аутизм. Олеся розповідає, що її дитину не хотіли брати у звичайну школу, пояснюючи це тим, що дитина невербальна.

— Син в нас не розмовляє, але він чудово їздить на велосипеді, такі трюки витворяє, що я іноді дивуюсь, — ділиться мама Олеся. — Він ще плаває просто чудово — спокійно перепливає озеро. На змаганнях посідав перше місце. Знаєте, тут потрібно шукати в кожної дитини сильну сторону і розвивати її, в нас — це спорт, він до цього має схильності. Ми самі займаємось, але тренера з плавання знайти не можемо. Просто треба, щоб ця людина повірила, щоб вона побачила не ті недоліки, не ту інвалідність, а можливості та потенціал дитини. І коли повірить людина в таку дитину, можна досягати дійсно дуже гарних результатів. Є різні підходи до дітей і вони мають бути індивідуальними. В першу чергу, головне правило — не нашкодь. Немає однієї методики, яка підходить твоїй дитині. Все потрібно підбирати індивідуально.

Дитина з аутизмом — це виклик для всієї сім‘ї, і багато батьків просто впадають у депресію, інші відразу віддають таких дітей в дитячі будинки, хтось просто ховає вдома і ховається від проблем. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно багато уваги і любові.

— Завдяки любові і підтримці нашої родини син Костя дуже прогресує у розвитку, — ділиться Анна Ткачук. — Всі знають, що Костя мріє стати поваром. Я люблю готувати, його залучаю до процесу.

Не варто чекати, що хтось прийде і допоможе вашій дитині. Лише ви, батьки, можете дати все необхідне, говорить Анна. В тому числі знайти класних фахівців для реабілітації своєї малечі.

— Ми самі мамо шукати можливості допомогти своїм дітям, ні в якому разі не опускати руки, — говорить жінка. — Знаходити медиків, репетиторів, реабілітологів. У Вінниці є безліч крутих фахівців, які у свій час допомогли нашому Кості. Але ізраїльські фахівці зробили все необхідне, щоб наша дитина стала повноцінним членом суспільства. А ще ми, батьки, маємо не забувати, що розвиток наших дітей — це щоденна любов та турбота рідних і близьких, які її оточують.

— Для нас найважливіше, щоб наші діти змогли стати самостійними, настільки наскільки це можливо, це найважливіше, — говорить Олеся Самойленко. — Для цього потрібно робити титанічну щоденну роботу, у нас немає вихідних чи святкових днів, ми маємо всюди встигати, нас, можливо, інколи буває забагато, однак, ми вимушені бути активними задля своїх дітей. Тому для нас дуже важливе впровадження сучасних методик по роботі з такими дітьми, а також створення системи соціальних послуг та підтриманого проживання таких людей.

Громадська діячка Діана Мороз, поділилася своїми думками, що гальмує процес соціалізації дітей з аутизмом і як розвивати особистість таких дітей.

— Все відбувається через незнання: через відсутність інформації про аутизм, батьки не знають, в якому руслі рухатися, займаючись вихованням дітей з таким розладом, суспільство не знає, як сприймати таких дітей, — ділиться благодійниця. — Також у нас мало організацій, які підтримують такі родини, відтак батьки змушені самотужки справлятися з проблемами. Коли я проводила благодійний проект «Світ всередині», я побачила, як родини оберігають і люблять своє чадо. І ще відзначила, що безліч людей хочуть допомогти дітям з аутизмом. За відсутності інформації на державному рівні, мало хто знає, що поруч з нами зростають такі особливі діти.

Читайте також:

«Діти говорили про свій аутизм на всю країну». Відбувся благодійний проект «Світ всередині»

«За тиждень побачимо справжню картину». Після свят медики рахують кількість хворих на COVID

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.