Коли щось болить, то що з цим робити? Контролювати біль можна пігулками і психологами

В ідеалі людина не повинна відчувати болю в принципі, так вважає професор, доктор медичних наук, анестезіолог та експерт по медицині болю Дмитро Дмитрієв. Біль згубно діє на нервову систему, когнітивні функції. Тривале відчуття болю, грубо кажучи, тупить людину, адже вмикаються афективні реакції. Недарма існує фраза «афект вбиває інтелект». Людина не може мислити раціонально і тверезо, коли в неї щось болить.

— Якщо узагальнити, існує два види болю — гострий (виникає найчастіше через травму, операцію тощо) і хронічний (той самий гострий біль, який свого часу неправильно лікували і він хронілізувався). До речі, хронічний біль може мати психологічний аспект, коли пацієнт каже: «в мене болить», а всі аналізи і діагностика вказує на те, що боліти не має, — розповідає Дмитрієв. — В наших людей існують дві протилежні реакції на біль: страх до опіодних анальгетіків (сильних знеболювальних), тому що бояться стати наркоманами. Або навпаки — безконтрольне вживання ліків.

Ліки і наслідки

За словами лікаря, сучасні медикаменти, якщо їх правильно дозувати, не мають побічних ефектів. І щоб виникла залежність, потрібно дуже постаратися.

— Тобто дозування має призначати лікар, а не реклама. Щоб ви розуміли, за кордоном всі знеболювальні виписуються за рецептом, починаючи з парацетамолу, — говорить Дмитрієв. — А залежність, якої так всі побоюються, може виникнути від звичайних ліків. В мене був пацієнт, який нестероїдні протизапальні (типу німесіл, німід…) пачками їв. Він якось прийшов на прийом, привіз кульок препаратів, а вони всі з одним механізмом дії, по суті диклофенак, але з різними назвами. Таке ось лікування.

До речі, лікар каже, що з прийомом медичних препаратів пов’язане таке поняття, як обузні болі. Наприклад, пацієнт почав приймати знеболювальні (найчастіше, це нестероїдні протизапальні препарати) і приймає він їх хаотично, безсистемно і, звісно, не за призначенням. З часом організм буде вимагати ці препарати, і це вже психологічна проблема. Нервова система подає сигнали подібні до болю, а людина їх сприймає як сам біль, і продовжує приймати ліки.

— Таке не часто трапляється, але в мене були кілька таких пацієнтів, і ми вирішували це питання так — прописували інші ліки (тут, до речі, важлива довіра до лікаря) пацієнти, як то кажуть, зіскакували з тих медикаментів, а потім ми відміняли призначений препарат, — каже професор.

Мультимодальне лікування болю

— Не потрібно лікувати біль одними лише медикаментами, варто до цього підходити мультимодально: ліки, гіпнотерапія, — розповідає Дмитро Дмитрієв. — Наприклад, на заході існують певні протоколи лікування болю, окрім інтервенційного лікування (блокади, ліки), є психологи, хіропрактики (мануальники і т. д). Там це все зведено в правильний культ, адже якщо, умовно кажучи, ви вірите хіропрактику і він вам допомагає, то чому б не лікувати болі в нього. Так, це один з елементів віри, самонавіювання чи ефекту плацебо, але воно працює. Також якщо людина довіряє лікарю, з болем вона справиться. А якщо пацієнт і з порогу говорить, що нічого не допоможе, тут виникають проблеми. Але з такими теж потрібно працювати. Зокрема, за допомогою психолога.

Як працює біль

За словами психолога Валерія Андросова, для роботи з болем існує кілька інструментів, але перед цим потрібно розуміти, що таке біль. Біль — це сигнал, який подає організм, щоб показати, що щось працює не так.

— У болю є кілька функцій, — говорить психолог. — Перша — сигнальна, типу «товаришу, тут в тебе болить рука, зверни увагу, будь ласка». Друга функція — регулятивна, коли замало показати, що в тебе щось десь болить, важливо спонукати людину до дії. Наприклад, такий яскравий зубний біль має ціль, зібрати людину до купи, щоб та пішла до лікаря. Але в черзі до кабінету стоматолога, неймовірний біль чарівним чином спадає. А чому? Тому що завдання виконане, організм дійшов до лікаря.

Чи можна регулювати біль

Як каже психолог, щоб працювати з болем, потрібно вчитися працювати зі «шкалою болю». Зокрема, медики користуються шкалою від 1 до 10, де 1, це немає болю, а 10 вже агонія.

Шкала доволі суб’єктивна, тому що люди всі різні, і по-різному можуть, як відчувати, так і терпіти біль. Хтось вдарив пальця і втрачає свідомість від агонії, хтось стікає кров’ю і почуває себе на п’ятірочку.

— Суб’єктивність варто мати на увазі і працювати з цим, тому що, якщо людина думає, що в неї болить на 8 (за шкалою, це сильний біль, який неможливо ігнорувати), то вона і відчуває цей біль на 8, — розповідає Андросов. — Також варто ще перевірити на наявність вторинної вигоди (це не завжди буває, але). До речі, за рахунок вторинної вигоди можуть і препарати (навіть сильні) не допомагати, і лікарі з психологами будуть всі шарлатани. Найпростіший приклад: «на город влітку не поїду, бо в мене болить спина». Може варто віднайти спосіб, коли і на город не потрібно їхати, і спина не болить? Наприклад — що вам заважає просто збрехати про біль, але не відчувати біль насправді?

Як працювати з болем самостійно

1. Релаксація 

Розслаблення підвищує больовий поріг, так що біль відчувається тільки на піку і йде набагато швидше (не так легко зробити, як сказати, але це допомагає).

2. Реінтерпретація болю 

Порівняння болю з чимось, що вже було в досвіді, та було безпечним. Наприклад, розношування туфель — болить однозначно, але безпечно. Наш організм має властивість пропускати біль, коли є щось важливіше і цікавіше. Футбол грали, м’яч прилетів тобі в голову або нижче, чи довго ти будеш стояти і бідкатися? Або тренажерний зал, не найбільш приємне місце і чому багатьом не подобається? Тому що йде фіксація на відчуттях, і на болю в тому числі. І тому нормальний тренер фіксує на цілях і результатах.

3. Поступове зниження болю через шкалу

Гіпнотерапевт Мілтон Еріксон в роботі з болем любив не 10-бальну шкалу, а 100-бальну. Наприклад, запитайте себе, наскільки ви відчуваєте біль по 100-бальній шкалі? Допустимо, на 35, а тепер можете уявити, що у вас болить на 37, як воно відчувається? А тепер знову повернутись до 35? Тепер опустити до 33? Наскільки схожі відчуття, коли болить на 37 і 35? Так, це дуже заморочливо, але маленькими кроками людина може контролювати і знижувати собі біль.

4. Інструменталізація болю

Введення метафори, через яку ми досягаємо розслаблення та зменшення болю. Найпростіший варіант — голова болить. Потрібно запитати себе, на що це схоже? Наче молотком б’ють по голові? Ок. А можна уявити, що цей молоток гумовий, який би вигляд мав та сприймався цей біль? А якщо повітряна кулька у вигляді молотка?

5. Непрямий сугестивний вплив (грубо кажучи, навіювання)

Включає кілька методів, і самостійно ними користуватись не вийде, потрібна фахова допомога. Як приклад, лікарі часом користуються одним з цих методів. Зокрема, пацієнт сидить у черзі, в нього там щось болить. Лікар каже: «коли у вас перестане боліти (паморочитись в голові), підійдіть до рецепції». І дійсно перестає, і ви йдете.

6. Дисоціація

Тут варто спробувати уявити, що, наприклад, рука, яка болить, в цей час знаходиться деінде, і окремо від вас. Так, вона болить, але десь там, а ви тут.

7. Заміщення болю 

Біль часто асоціюється в людини з теплом — відчуттям гарячого. Якщо спробувати замістити це відчуття, наприклад, холодом, онімінням, тяжкістю, легкістю.

Читайте також:

Смерть породіллі. Чи варто ризикувати, коли вибираєш місце пологів?

Готові стати донором, але боїтесь їхати до центру крові через корону? Лікарі приїдуть до вас

«Набираємо пацієнтів для клінічних досліджень». Чому не дають таких об'яв і кому вони потрібні

Руки тремтять — це не завжди ознака хвороби. Можливо, ви власник гену довголіття

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.