Чума у XXI столітті: чи є загроза для України та що варто знати про небезпечну інфекцію
- Після повідомлень про підозру на легеневу чуму в росії пояснюємо, чи загрожує небезпечна інфекція Україні, як розпізнати перші симптоми, чи передається вона від тварин і людей та наскільки ефективним є сучасне лікування.
Чума асоціюється із середньовічними епідеміями, які забирали мільйони життів. Проте це захворювання не зникло: його природні осередки досі існують у світі, а окремі випадки періодично реєструють у різних країнах.
У жовтні 2026 року увагу до цієї інфекції привернули повідомлення про підозру на легеневу чуму в Іркутській області росії.
Чи є підстави хвилюватися українцям, як передається захворювання та чи можна його вилікувати? Про це говоримо з генеральним директором Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, головним державним санітарним лікарем Вінниччини Ігорем Матковським.
Якою буває чума і чим відрізняються її основні форми?
— Чума — це небезпечне інфекційне захворювання, яке спричиняє бактерія Yersinia pestis. Вона природно циркулює серед певних видів дрібних ссавців, а передавати збудника людині можуть інфіковані блохи. Зараження також можливе під час контакту з інфікованими тканинами тварин або через респіраторні частинки від людини, хворої на легеневу форму.
Розрізняють три основні клінічні форми чуми.
Найвідоміша — бубонна чума. Для неї характерні висока температура, озноб, слабкість і різко болючі збільшені лімфатичні вузли (до розміру курячого яйця), які називають бубонами. Вони можуть з’являтися, зокрема, у паху, пахвах або на шиї.
Легенева чума уражає органи дихання. Вона може розвинутися, коли бактерія поширюється до легень з інших частин організму, або внаслідок вдихання інфікованих респіраторних частинок. Ця форма особливо небезпечна тим, що за певних умов передається від людини до людини при тісному контакті.
Септична чума виникає, коли бактерії потрапляють у кров і поширюються організмом. Вона може спричинити шок, порушення згортання крові та недостатність внутрішніх органів.
Усі три форми потребують невідкладної медичної допомоги. Без своєчасного лікування захворювання може швидко прогресувати.
Як проявляється чума, які перші симптоми має знати людина?
— Перші прояви зазвичай виникають упродовж одного-семи днів після зараження, хоча при легеневій формі симптоми можуть з’явитися вже приблизно через добу.
Захворювання часто починається раптово: підвищується температура, з’являються озноб, головний біль, сильна слабкість і ломота в тілі. При бубонній формі виникає болючий набряк лімфатичних вузлів. Якщо уражені легені, можуть з’явитися кашель, задишка, біль у грудях, іноді — мокротиння з кров’ю. При септичній формі можливі різке погіршення загального стану, сильний біль у животі, порушення кровообігу та інші ознаки тяжкого захворювання.
Звичайно, ці симптоми не є специфічними лише для чуми. Гарячка або збільшені лімфовузли набагато частіше мають інші причини. Важливо враховувати не тільки самопочуття людини, а й обставини, за яких могли виникнути симптоми: перебування в регіоні з відомими випадками захворювання, контакт із потенційно інфікованою твариною або близьке спілкування з людиною, у якої підозрюють легеневу чуму.
Якщо після такого контакту виникли симптоми, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу й повідомити медикам про можливий ризик зараження.
Як передається чума від тварин до людей і від людини до людини?
— Один із найпоширеніших шляхів зараження — укус інфікованої блохи. Збудник також може потрапити в організм під час контакту з кров’ю або тканинами зараженої тварини, наприклад під час оброблення її туші.
Передавання від людини до людини найбільше стосується легеневої форми. Воно можливе під час тісного контакту з хворим, який виділяє бактерії з респіраторними частинками, зокрема під час кашлю.
Бубонна чума зазвичай не передається безпосередньо від людини до людини. Тому важливо розуміти, що ризик залежить від конкретної ситуації, форми захворювання та характеру контакту.
Саме тому медики, оцінюючи ймовірність зараження, з’ясовують, де перебувала людина, із ким контактувала та чи могла мати справу з інфікованими тваринами або блохами.
Чи фіксували випадки чуми в Україні за останні роки? Коли востаннє виявляли це захворювання?
— За інформацією ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», випадки чуми серед людей в Україні не реєструвалися з 1911 року. Тобто підтверджених випадків у сучасній Україні за останні роки немає.
У жовтні 2026 року увагу фахівців привернули повідомлення з Іркутської області росії про підозру на легеневу чуму. Українські фахівці повідомляли, що стежать за ситуацією, а ризик для України оцінюється як дуже низький.
Водночас важливо розрізняти повідомлення про підозру та лабораторно підтверджений випадок. Інформація про можливе захворювання за кордоном сама собою не означає, що інфекцію виявили в Україні або що нам загрожує спалах.
Чи існує ризик зараження чумою в Україні від диких тварин або гризунів?
— Природні осередки чуми існують у різних регіонах світу. Там збудник циркулює серед певних видів тварин і бліх. Однак це не означає, що кожна миша, щур чи інший дикий гризун є носієм чуми.
В Україні випадків захворювання серед людей не реєстрували понад століття. Зараз немає підстав стверджувати, що для мешканців Вінниччини існує особлива загроза зараження чумою від місцевих диких тварин. Водночас оцінка ризику має ґрунтуватися на даних епідеміологічного та ветеринарного нагляду, а не на припущеннях.
Незалежно від ситуації з чумою, не варто брати голими руками мертвих диких тварин, торкатися їхніх туш або самостійно знімати шкури. Якщо ви помітили незвичну масову загибель гризунів, слід повідомити відповідні служби.
Головне — не панікувати, але й не нехтувати елементарними правилами безпеки.
Наскільки чума небезпечна сьогодні? Чи можна її вилікувати?
— Чума залишається серйозним інфекційним захворюванням, однак сьогодні це не безнадійний діагноз. На відміну від часів середньовічних епідемій, сучасна медицина має ефективні антибіотики.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, без лікування смертність при бубонній формі може становити приблизно 30-60 відсотків. Легенева та септична форми без своєчасної терапії майже завжди смертельні. Наголошую: без своєчасної терапії. Проте ці показники не означають, що захворювання неможливо подолати.
Раннє виявлення та правильне лікування значно підвищують шанси на одужання.
Найбільша небезпека полягає в тому, що стан пацієнта може погіршуватися дуже швидко, особливо при легеневій і септичній формах. Тому не можна зволікати зі зверненням по допомогу, якщо є обґрунтована підозра на зараження.
Як лікують чуму і чому так важливо розпочати лікування якомога раніше?
— У разі підозри на чуму пацієнта терміново госпіталізують. Медики оцінюють його стан, беруть необхідні зразки для лабораторного дослідження та, якщо підозра достатньо обґрунтована, починають антибактеріальне лікування, не очікуючи остаточного підтвердження діагнозу.
Конкретні препарати та спосіб їх застосування залежать від клінічної форми, тяжкості захворювання, віку пацієнта й інших медичних чинників. За потреби проводять інтенсивну терапію, підтримують дихання та кровообіг, контролюють роботу внутрішніх органів.
Одночасно організовують заходи інфекційного контролю. Якщо є підозра на легеневу чуму, особливо важливо запобігти можливому передаванню інфекції іншим людям.
Лікування не можна відкладати до появи всіх характерних симптомів або результатів усіх аналізів. Що раніше розпочато відповідну терапію, то більше шансів запобігти тяжким ускладненням.
Чи є вакцина проти чуми і кому її можуть рекомендувати?
— Вакцини проти чуми розроблялися, але масова вакцинація всього населення не є стандартною практикою. Всесвітня організація охорони здоров’я не рекомендує рутинно вакцинувати всіх людей.
Питання вакцинації можуть розглядати для окремих професійних груп із високим ризиком контакту зі збудником, наприклад для певних лабораторних працівників. Конкретні рекомендації залежать від наявності відповідної вакцини, характеру професійного ризику та чинних національних протоколів.
Для пересічних жителів Вінниці вакцинація проти чуми не належить до планових щеплень. Якщо ж людина мала потенційно небезпечний контакт, лікарі можуть розглянути антибіотикопрофілактику. Це окремий захід, який не слід плутати з вакцинацією.
Що робити людині, якщо вона запідозрила в себе чуму або контактувала з потенційно зараженою твариною?
— Передусім потрібно зберігати спокій, але діяти оперативно. Якщо після потенційно небезпечного контакту з’явилися гарячка, болючі збільшені лімфовузли, кашель, задишка або інші симптоми, необхідно телефонувати 103 або 112. Диспетчеру й медичним працівникам слід повідомити про обставини контакту, можливий укус блохи, перебування в регіоні з відомими випадками або спілкування з людиною, у якої підозрюють легеневу чуму.
Якщо є підозра на легеневу форму, краще заздалегідь повідомити про це медиків телефоном, щоб вони могли організувати безпечний огляд.
Якщо людина контактувала з потенційно інфікованою твариною, але не має симптомів, їй також варто оперативно звернутися до медичної служби для оцінки ризику. За певних обставин лікар може призначити профілактичні антибіотики.
Не потрібно самостійно приймати антибіотики або намагатися визначити захворювання за окремими симптомами. Рішення щодо обстеження, профілактики та лікування мають ухвалювати лікарі і тільки лікарі.
Якщо випадок чуми раптом виявлять у Вінниці, як діятимуть медики та які заходи застосують для недопущення поширення інфекції?
— У такій ситуації діяли б відповідно до затверджених алгоритмів реагування на особливо небезпечні інфекційні захворювання. Насамперед пацієнта госпіталізували б, забезпечили необхідне лікування та провели лабораторне обстеження.
Фахівці з громадського здоров’я організували б епідеміологічне розслідування: з’ясували б можливе джерело зараження, встановили контактних осіб і визначили, кому може знадобитися медичне спостереження або профілактичне лікування.
Якщо йдеться про легеневу чуму, особлива увага приділялася б ізоляції пацієнта та захисту медичних працівників. За необхідності застосовували б відповідні заходи інфекційного контролю, а також обстежували б територію й можливі джерела зараження.
Масштаб реагування залежав би від результатів розслідування та реальних обставин. Сам факт виявлення одного підозрілого випадку не означає автоматичного початку епідемії.
Важливо, щоб населення отримувало інформацію з офіційних джерел і виконувало рекомендації фахівців. Чутки, перебільшення та самостійні спроби лікування можуть лише ускладнити ситуацію.
Читайте також:
Соцвиплати рахуватимуть по-новому. Чого очікувати одержувачам допомоги?
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
