Алгоритм дій на випадок тактичного ядерного удару. Як підготуватись та що робити

• Росіяни здатні розміщати тактичні ядерні боєголовки на ракети, якими вже обстрілюють Україну.
• Ядерні вибухи надзвичайно руйнівні, але людський досвід вчить, що вижити можна навіть поруч з епіцентром, особливо якщо діяти правильно й підготовлено.
• Як можна підготуватися і що робити, аби звести до мінімуму наслідки можливого ядерного вибуху?. 

ТЕКСТИ оцінюють ризик ядерного удару по Україні як високий.

Важко сказати, коли це станеться і який вид зброї застосують. Найімовірніше, це буде так звана тактична ядерна зброя (найменший тактичний ядерний боєприпас має потужність менш ніж 1 кілотонна, тобто його вибух еквівалентний підриву 1000 т вибухового тротилу. Потужність найбільших з них може досягати 100 кілотонн, — пояснює українська служба BBC). Росіяни здатні розміщати тактичні ядерні боєголовки на ракети, якими вже обстрілюють Україну. Ми бачили, що вони можуть атакувати і військові, й цивільні об’єкти для залякування та примусу капітулювати.

За оцінками, удар по Україні можливий після передбачуваного провалу РФ із мобілізацією. Коли ЗСУ знову розгромлять новосформовані з’єднання, Путін може витягнути свій, як він вважає, найсильніший козир — ядерний удар.

Запобігти цьому здатен тільки страх перед ударом у відповідь зі сторони США. І тут важливо, чим зараз Вашингтон залякуватиме Москву, щоб віднадити російське керівництво від їхнього багато разів озвученого бажання застосувати ядерку. Страх від удару США має бути більшим за страх розвалу Росії та втрати влади. Адже в разі програшу Росії в українській війні влада Путіна опиняється під загрозою, а Росія ймовірно, переходить до стадії розвалу.

Та попередня історія війни показала, що спроби Вашингтона зупинити ескалацію з боку Росії не були успішними. Це додає песимізму.

Ядерні вибухи надзвичайно руйнівні, але людський досвід вчить, що вижити можна навіть поруч з епіцентром, особливо якщо діяти правильно й підготовлено.

Саме так було з японцем Цутому Ямаґуті, який спочатку пережив бомбардування Хіросіми, а через кілька днів вижив і в Нагасакі. Цутому Ямаґуті отримав чимало травм від вибухів, але все ж таки зберіг відносно добре здоров’я та прожив до 93 років.

Що відбувається під час ядерного вибуху?

Найбільшу небезпеку під час ядерного вибуху становить не радіація, а теплове випромінювання (жар) та ударна хвиля. Одразу після вибуху в його епіцентрі утворюється вогняна куля, яка починає поширюватися навколо. Її радіус залежатиме від потужності ядерного боєприпасу, від того, на якій висоті розірвалася бомба, а також від особливостей рельєфу. Діаметр вогняної кулі може коливатися від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Якщо не перебувати в укритті, то вижити в межах поширення вогняної кулі неможливо. Усе, що перебуватиме в цій зоні ураження, по суті, випарується.

Вибух утворить засліплювальний спалах світла та потужну хвилю жару, які миттєво ширитимуться далі від епіцентру. Діаметр цих зон може сягнути понад 10 км, але, знову ж таки, залежатиме від потужності вибуху та способу підриву ядерного боєприпасу. Спалах світла й жар спричинять пожежі довкола та призведуть до серйозних опіків.

За кількадесят секунд після того від епіцентру вибуху почне поширюватися ударна хвиля, яка просто змітатиме все на своєму шляху. Ураження виникатимуть і від самої хвилі, й від уламків зруйнованих споруд, грудок землі та каміння. Після вибуху підійметься характерний «ядерний гриб», на землю почне випадати радіоактивний осад, в радіусі багатьох кілометрів вируватимуть пожежі. Ударна хвиля покотиться далі, й небезпеку становитимуть вибиті вікна й уламки скла.

Ми скористалися сервісом NUKEMAP, щоб візуалізувати розмір цих зон у разі гіпотетичного ядерного удару по центру Києва.

Наслідки удару ракетою «Кинжал» із ядерною боєголовкою (орієнтовна потужність вибуху 25 кілотонн). «Кинджал» наша ППО поки що збивати не може.



Радіус вогняної кулі (яскраво-оранжевий колір) у такому разі сягне 290 м, а теплова хвиля (світло-оранжевий колір) пошириться в радіусі 2,11 км. Масові руйнування (червоний колір) відбудуться в радіусі 640 м від епіцентру, а шибки вилітатимуть на відстані майже 3,5 км від місця вибуху (світло-сірий колір). Зона сильного радіаційного забруднення (салатовий колір) пошириться на 1,5 км від місця вибуху. Якщо не перебувати в укритті, то можна зазнати серйозних радіаційних опіків, які, найімовірніше, призведуть до смерті впродовж одного місяця від часу ураження. Більшість будівель також буде серйозно ушкоджено в радіусі 1,3 км від епіцентру вибуху (темно-сірий колір).

Удар стратегічною ядерною ракетою, наприклад, по Львову буде в рази руйнівнішим. Зазначимо, що навіть найбільші песимісти в редакції не вірять у застосування стратегічної ядерної зброї проти України. Серйозних руйнувань може зазнати майже все місто (яскраво-оранжевий, червоний і темно-сірий кольори), а пожежі поширяться далеко за його межі (світло-оранжевий колір).

Наслідки удару стратегічною ядерною ракетою «Тополь» (орієнтовна потужність вибуху 800 кілотонн.



Як діяти в разі ядерної атаки?

Під час ядерного вибуху потрібно діяти максимально швидко. Ваша безпека залежить від кожної частки секунди. Потрібно заздалегідь подбати про укриття, тривожну валізку, запас води й харчів. Радимо скористатися чатботом «Готовий до всього», щоб розробити відповідний план дій.

Найкращий спосіб пережити ядерний удар у місті — підвал із залізобетонним перекриттям. Він добре захистить від радіації та руйнувань. Бажано, щоб ваше укриття мало щонайменше два виходи, один з яких облаштовано так, щоб його не завалило уламками. Там має бути запас їжі й води орієнтовно на тиждень. Сховатися можна і в будь-якому іншому приміщенні, але варто триматися якомога далі від стін і подбати, щоб ззовні потрапляло якнайменше повітря. Основна кількість радіації поширюватиметься з пилом від вибухів, який осідатиме на зовнішніх частинах будівель.

Якщо вибух застав вас на вулиці — в жодному разі не дивіться в його бік. Якщо помітите спалах, негайно падайте на землю обличчям униз. Спробуйте знайти хоч якесь укриття, щоб залишитися в «тіні» від теплової хвилі. Прикрийте голову руками, а краще капюшоном куртки чи верхнім одягом. Захистіть рот і ніс шарфом чи хустиною. Остерігайтесь уламків та спробуйте дістатися найближчого бомбосховища.

Залишайтеся в укритті до того часу, коли покинути уражену зону стане безпечніше. З часом потужність випромінювання слабшає, тож навіть після 24 годин ви зазнаєте меншої дози опромінення, ніж одразу після вибуху.

Подбайте про засоби індивідуального захисту. Захищайте очі й органи дихання за допомогою масок, респіраторів та окулярів. Усіляко запобігайте потраплянню радіоактивного пилу на шкіру й усередину тіла. Якщо перебуваєте в укритті, то за змогою обережно зніміть верхній шар одягу й вимийте всі частини тіла, які були відкритими. Перевдягніться в чисте, якщо можете. Споживайте лише герметично запаковану воду та їжу.

Сподівайтеся тільки на себе. Ядерний удар —  це як землетрус, пожежа, торнадо та повінь водночас. Жодна країна світу не в змозі повноцінно підготуватися до такого. Ядерна катастрофа викликає колапс інфраструктури, тож отримати допомогу буде неможливо впродовж днів, якщо не тижнів. Не нехтуйте власною безпекою та спробуйте підготуватися заздалегідь.

УП. Життя зібрала рекомендації Міністерства охорони здоров'я, Американського Червоного Хреста, Університету Джонса Гопкінса та поговорила з кандидаткою біологічних наук і засновницею науково-популярного блогу ChornobylInsight Катериною Шавановою, щоб з'ясувати, як можна підготуватися і що робити, аби звести до мінімуму наслідки можливого ядерного вибуху. 

Як можна підготуватися до ядерного вибуху?

Передусім дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття у місцях, де ви найчастіше перебуваєте — біля будинку, роботи тощо. На випадок, якщо надзвичайна ситуація станеться, коли ви перебуватимете у дорозі, визначте об’єкти, які можуть слугувати надійним закритим укриттям на маршруті, яким ви пересуваєтеся найчастіше. 

Зважайте на те, що деякі типи будівель захищають людей краще, ніж інші. Зокрема, щільні матеріали, як-от цегла і цемент, краще перешкоджають проникненню радіації, ніж дерево, гіпсокартон і тонкий листовий метал, наголошують в Університеті Джонса Гопкінса.

Крім того, зони всередині будівлі, такі як туалети та сходові клітини, розташовані далі від місця осідання радіоактивних опадів, захищають краще, ніж ті, що розташовані поблизу дахів, вікон і зовнішніх стін.

Тож надійним укриттям можуть слугувати:

• багатоповерхові цегляні або бетонні конструкції,
• центральні приміщення великих офісних будівель, багатоповерхових торгових центрів,
• підвали, тунелі, метро та інші підземні зони.

Погані укриття:

• відкриті майданчики,
• автомобілі та інші транспортні засоби,
• мобільні або одноповерхові дерев’яно-каркасні будинки,
• торгові центри та інші одноповерхові легкі конструкції.



Також варто мати зібраним набір базових речей, продуктів та медикаментів. 

Та найголовніше у разі ядерного вибуху:

• вода у пляшках, 
• герметично (!) запаковані продукти тривалого зберігання (наприклад, консерви),
• респіратори (FFP2, FFP3), 
• ліхтарик і запасні батарейки, 
• копії та оригінали важливих документів, міцні сміттєві пакети. 

Розрахуйте необхідні запаси, яких вистачить членам сім'ї щонайменше на 24 години, однак бажано мати запаси на 3 дні. Якщо ви маєте домашніх тварин, подбайте про воду і корм для них.  

Бажано залишити рюкзаки з речами першої необхідності у місцях, які ви часто відвідуєте і потенційно можете застати надзвичайну ситуацію.

Також завчасно купіть в аптеці калій йодид, однак НЕ вживайте його для профілактики. Якщо є змога — придбайте дозиметр. Внаслідок електромагнітного імпульсу за декілька кілометрів від епіцентру вибуху може бути пошкоджена електроніка, через що зникне мобільний зв’язок та інтернет. Єдиним джерелом інформації може слугувати радіо, тож запасіться радіоприймачем на батарейках. 

Аби попередити проникнення радіоактивного повітря і герметизувати будинок/квартиру, заклейте скотчем усі щілини на вікнах.

МОЗ наголошує, що вдома необхідно мати про запас:

• скотч, плівку, щільну тканину, якими можна ущільнювати вікна й двері;
• засоби гігієни — мило, шампунь;
• пластикові герметичні пакети для брудних речей;
• змінний одяг та взуття;
• їжу та воду, які слід зберігати у герметичних контейнерах/пляшках;
• лікарські засоби, особливо у разі наявності хронічних захворювань. 

Також варто заздалегідь скласти сімейний план дій на найближчі 24-72 години на випадок лиха, радять в Американському Червоному Хресті.

Що робити, якщо стався ядерний вибух?

Якщо ви дістали попередження про неминучу загрозу вибуху, негайно сховайтеся до найближчої будівлі та відійдіть від вікон. Це допоможе захиститися від самого вибуху, високих температур і радіації.

Якщо у момент вибуху ви перебуваєте назовні, сховайтеся від вибухової хвилі за будь-чим, що може забезпечити бодай якийсь захист.

Також пам'ятайте:

• не дивіться на спалах або вогняну кулю — вони можуть засліпити;
• після того, як ви сховалися за захисну споруду, ляжте на землю і накрийте голову, щоб попередити можливі опіки;
• якщо ви не можете одразу потрапити всередину будівлі, прикрийте рот і ніс маскою, тканиною або рушником. Це може допомогти зменшити кількість потенційно шкідливих частинок, які ви вдихаєте;
• сховайтеся якомога швидше, навіть якщо ви знаходитеся декілька кілометрів від точки вибуху, адже радіоактивні опади можуть розноситися вітром.

Якщо ви перебуваєте всередині транспортного засобу, зупиніться у безпечному місці та не виходьте назовні; швидко пригніться, не дивіться на вибух. Після того, як мине ударна хвиля, сховайтеся у найближчій будівлі, а найкраще в підземному укритті для захисту від можливих радіоактивних опадів. На це у вас буде орієнтовно 10 хвилин.

Якщо є можливість — зайдіть якнайглибше у підземне укриття.

Якщо ви перебуваєте вдома — щільно зачиніть вікна, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря, яке надходять ззовні; закрийте камінні заслінки тощо.



Щойно ви опинилися в укритті:

• зніміть із себе брудний одяг і складіть його в поліетиленовий пакет, окремо від незаражених предметів;
• якщо є змога, помийте милом і водою відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся;
• якщо немає можливості помитися, протріть серветкою або змоченою чистою тканиною відкриті ділянки шкіри та волосся;
• обробіть опіки та поранення, якщо вони є, та перевдягніться у чистий одяг;
• не торкайтеся очей, носа та рота без нагальної потреби;
• прикривайте органи дихання маскою, респіратором, марлевою пов’язкою або чистою тканиною.

Якщо ви опинилися в укритті з іншими людьми, намагайтеся триматися на відстані близько двох метрів з тими, хто не є членами вашої родини.

Стежте за новинами для отримання актуальних вказівок від представників місцевої влади та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо вам радять залишати зону вибуху, уважно стежте за інформацією про маршрути, укриття і процедури виїзду.

Якщо ви залишили зону вибуху, не повертайтеся туди, доки представники місцевої влади не повідомлять, що це безпечно.

Якщо ви застали ядерний вибух вдома, ущільніть вікна та двері, вимкніть зовнішні системи вентиляції чи обігріву, щоб зменшити ризик потрапляння радіоактивного повітря з вулиці. Якщо ви маєте домашніх тварин, тримайте їх поруч і не випускайте на вулицю.

Якщо можливо:

• залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,
• зачиняйте вікна та двері,
• ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо),
• вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.

Детальніше про те, як знезаразити себе і дотримуватися безпеки харчових продуктів під час радіаційної аварії можна дізнатися у матеріалі: Що робити у разі радіаційної аварії? Алгоритм дій від МОЗ

Коли можна покинути укриття?

Як пояснює Катерина Шаванова, рівень радіації зменшується протягом першої доби після ядерного вибуху:

«Через 24 години перебування в укритті у 10 разів зменшується радіоактивне забруднення. На цей час і треба орієнтуватися».

Проте покидати безпечне місце варто лише після офіційних вказівок від місцевої влади.

Пам'ятайте: чим довше ви перебуваєте в укритті, тим меншу кількість радіації ви отримаєте. Кожен повинен перебувати в укритті протягом першої години після вибуху, коли рівень радіації є найнебезпечнішим, наголошують в Університеті Гопкінса. Потім:

• якщо ви перебуваєте в поганому укритті, а поблизу є краще, зачекайте принаймні 1 годину, перш ніж перейти туди. Потенційне радіаційне опромінення зменшується на 55% протягом першої години після детонації, додають фахівці.
• якщо ви перебуваєте в хорошому укритті, залишайтеся в ньому щонайменше один день, а потім чекайте вказівок від влади щодо часу виходу. У першу добу після ядерного вибуху потенційне радіаційне опромінення зменшується на 80%.

Місцевій владі може знадобитися день або більше, аби визначити, де є небезпечні рівні атмосферних опадів, а також якими дороги можна проїхати. Потім влада має повідомити людям, коли і де безпечно залишити свої укриття. Однак будьте готові до того, що у разі ядерного вибуху, вам доведеться перебувати в укритті протягом кількох днів. А доступ до телевізора, телефону та Інтернету може бути ускладнений через перебої з електроенергією або високий попит.

Коли потрібно пити калій йодид?

Єдиним препаратом, який використовують для профілактики у разі радіаційної аварії є таблетований калій йодид, але не йодні розчини, наголошують у МОЗ.

Проте не можна вживати калій йодид самовільно, не за призначенням. Катерина Шаванова наголошує, що цей препарат захищає лише щитоподібну залозу і приймати його можна тільки після відповідної вказівки від влади.  

«Ядерна зброя має доволі невеликий радіус ураження порівняно з аварією на АЕС. Ви точно дізнаєтеся, коли вам треба його пити. Якщо достовірної інформації немає, то краще не пити. Йодид калію захищає лише щитоподібну залозу. Це не чарівна пігулка від радіації загалом», — підкреслює кандидатка біологічних наук.

Калій йодид заповнює щитоподібну залозу стабільним йодом, тож радіоактивний йод із викиду не поглинається. Разова доза йодиду калію захищає тільки щитоподібну залозу впродовж 24 годин.

У МОЗ розповіли, як правильно приймати йодид калію у разi потреби:

• дітям до 1 місяця — 16 мг;
• дітям від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• дітям від 3 до 12 років —  62,5 мг;
• підліткам 13-18 років, дорослим до 40 років, вагітним та матерям, які годують груддю — 125 мг.

Дорослим після 40 років МОЗ не рекомендує вживати йодид калію, оскільки у цьому віці щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод. Проте, якщо жінка у віці 40 років вагітна або годує дитину грудьми — їй варто прийняти дозу йоду, аби захистити себе і дитину. Бо під час вагітності та лактації щитоподібна залоза жінок активніша і може поглинати більше радіоактивного йоду.

Читайте також:

За скільки часу до вінничан має приїхати швидка: відповідь медиків

«Легких операцій не буває»: вінницький хірург Олег Гончаренко уже 27 років рятує людей

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.