У Вінниці урочисто відкрили пам'ятник Блаженнішому Патріарху Любомиру Гузару
- Сьогодні, 9 жовтня, поблизу храму Покрови Пресвятої Богородиці українсько-грекокатолицької церкви відкрили пам'ятник Блаженнішому Патріарху Любомиру Гузару. До заходу долучилося чимало парафіян.
Пам'ятник видатному українському діячеві на повний зріст, виготовлений з бронзи.
Блаженніший Любомир Гузар одягнений у камізельку поверх підрясника. Поряд із ним стоїть колона, на якій розташована патріарша митра та видніється архиєрейський герб і напис «Бути Людиною».
Під час урочистого зібрання усі присутні мали нагоду послухати промову Любомира Гузара з його останньої проповіді у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ. На знак вшанування пам’яті Блаженнішого патріарха, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший патріарх Святослав освятив пам’ятник та очолив молитву, яка була центром життя для відомого українського діяча і духовного наставника.
В урочистостях взяв участь Апостольський нунцій в Україні, Архієпископ Вісвальдас Кульбокас.
«Це справді непересічна подія. Владика Любомир Гузар був живою легендою. Всі знали та говорили про нього навіть тоді, коли його ще не було в Україні. Коли він з’явився у Львові, його ще не бачили та не спілкувалися із ним, однак, вже тоді всі зрозуміли, що тут з’явилася саме та людина, без якої не може бути духовного шляху, майбутнього церкви. Це є свідченням того, що Блаженніший Любомир ще при житті створив собі найкращий пам’ятник, який тільки може бути. Це пам’ятник нерукотворний, з вдячності та унікального почуття до нього – любові», — каже український релігієзнавець Андрій Юраш.
— Це історичні фрагменти свідчення того, як твориться ціла історія Божої любові. Відкриття першого у світі пам'ятника Блаженнішому Любомиру Гузару у місті Вінниці. Велика робота та велика любов людей, яка проявляється у повазі тому, хто для мене став Величною Божою людиною. Його слова, його мова стала наслідуванням для кожної людини. А сам Любомир Гузар, був та залишається моральним авторитетом для всього українства. Моє серце та душа сьогодні співали. Це велика подія, яка переросла з маленької мрії релігійної громади у велике увіковічення ім'я видатного українця, — каже вінничанка Маріна Ваталінська.
Довідка
Любомир Гузар (1933–2017) — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви у 2001–2011 рр., після десятирічного служіння зрікся з уряду глави УГКЦ у віці 75 років.
Свого часу був одним із кандидатів на папський престол. Також він кілька разів відвідував Вінницю з пастирськими візитами.
Одним із головних завдань Любомира Гузара на чолі церкви було її відродження та поширення на східні терени України. Саме за його керівництва сталася знакова подія для греко-католиків — Церква формально перестала бути галицькою чи західноукраїнською, а отримала визнання у якості загальноукраїнської й однієї з найвпливовіших у державі.
На початку його керівництва було ухвалено рішення про перенесення престолу до столиці й початку будівництва Патріаршого собору.
Читайте також:
На «зебрі» по Пирогова Mercedes збив чоловіка. Потерпілий у лікарні
Поліцейського з Вінниччини зловили п'яним на тракторі. Після цього він побив знайому
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
Украинские раскольники и фанариоты ошибочно считают, что РПЦ не допускает автокефалии Украинской Церкви из некой алчности и амбиций. Но история Русской Церкви в ХХ веке свидетельствует, что она легко соглашается с автокефалиями желающих того Церквей. Единственное, что порою служит препятствием – это односторонний неканонический порядок ее обретения.
Число сторонников украинской автокефалии не сводится сугубо к раскольникам. Среди клира и прихожан канонической Украинской Православной Церкви есть сторонники канонической автокефалии, которую МП мог бы дать канонической УПЦ. Есть сторонники канонической автокефалии УПЦ и в Московской Патриархии.
Что лежит в основе такого мнения? Одни считают, что так прекратятся гонения националистов на УПЦ. Другие считают, что так УПЦ будет более свободна в своем неприятии церковного либерализма (большинство церковных либералов из УПЦ уже сбежало к раскольникам, потому проявления либеральных настроений в клире РПЦ часто встречает в УПЦ глубокое отторжение).
Некоторые российские клирики считают, что РПЦ невыгодно сохранение в своем составе УПЦ, так как это «бессмысленно»: УПЦ фактически независима, денег в МП не отправляет…
Более того, РПЦ больше зависит от УПЦ, чем УПЦ от РПЦ: предстоятель УПЦ входит в Синод РПЦ, а российские архиереи влиять на Синод УПЦ не могут, украинские епископы участвуют в принятии решений Архиерейского Собора РПЦ, а российские в украинских Соборах участвовать не могут и т.д.
Но, слава Богу, в Церкви главные вещи определяются не практической выгодой, а совсем другими категориями.
Все дело в том, что большинство клира и прихожан УПЦ категорически против автокефалии.
Во-первых, раскольники уже дискредитировали эту идею.
Во-вторых, многие считают, что так давление на УПЦ не уменьшится, а только вырастет. Это доказывает пример Польской Церкви, несмотря на 96 лет независимости, считающейся в Польше «рукою Москвы». Многие опасаются, что в случае канонической автокефалии на новую автокефальную Церковь будет усилено давление для принуждения к объединению с самосвятами из т.н. «ПЦУ». И оснований для таких опасений немало.
В-третьих, православные Киева и Москвы, Минска и Чернигова, Донецка и Луцка имеют не только общую историю возникновения своей Церкви, но и общих национальных святых, поделить которых по национальному признаку – означает вступить в прямую конфронтацию с Преданием Церкви.
Для многих православных Украины важно особое отношение святых ХХ века к вопросу украинской автокефалии. Вот лишь пара цитат:
Святой Лаврентий Черниговский:
«когда появится малая свобода, будут открываться церкви, монастыри и будут их ремонтировать, все лжеучения выйдут наружу вместе с бесами и безбожниками тайными (католики, униаты, украинцы самосвяты и другие) и сильно на Украине ополчатся против Православной Русской Церкви, ее единства и соборности. Эту еретическую группировку будет поддерживать власть безбожная, а поэтому будут отнимать у православных церкви и верных избивать…. Но все эти наветы лукавого и лжеучения в России исчезнут, а будет Единая Церковь Православная Российская».
Еще не канонизированный, но весьма почитаемый в УПЦ схиархимандрит Зосима (Сокур):
«Строго держитесь Русской Православной Церкви и Святейшего Патриарха Московского и Всея Руси. В случае отхода Украины от Москвы, какая бы ни была автокефалия, беззаконная или «законная», автоматически прерывается связь с Митрополитом Киевским... В случае отпадения от единства Русской Православной Церкви – правящего архиерея не существует, монастыри переходят в ставропигиальное управление под омофор Святейшего Патриарха Московского и Всея Руси. Молю Бога и надеюсь, что Святейший Патриарх не откажет и примет под свой омофор».
Подобные наставления можно найти и у других святых, просиявших в украинской земле. Именно приверженность их наследию значительной части епископов, иереев и мирян УПЦ, делает ее автокефалию невозможной. Вместо ожидаемого кем-то мира она бы неизбежно принесла новый раскол, причем уже среди украинских верных.
Это важнейшая причина, почему УПЦ и РПЦ не идут на этот шаг.
Наш с коллегами телеграм-канал https://t.me/hrizmasimpobedishi "Лабарум. Сим победиши". На нем можно найти и то, что не позволяет публиковать "толерантная" цензура Facebook. И ему не грозит бан в отличие от ФБ-страницы.
Вітаємо вас і нас усіх
Дякуємо Богові за дар життя Блаженнішого
Долучаємося до великого