Багато кутя: як святкували Різдво у давнину. Народні традиції Поділля

Багато кутя: як святкували Різдво у давнину. Народні традиції Поділля
  • Історики Вінницького краєзнавчого музею розповіли про народні традиції Поділля Святвечора та Багатої куті.

Понад півтора тисячоліття з року в рік увесь християнський світ з радістю і благоговінням відзначає Різдво.

Різдву, за церковною традицією, передував чотиритижневий піст. У цей час виконували всі хатні роботи: білили хату, вивішували найкращі рушники.

«У деяких районах Поділля вже в ХІХ ст. як оригінальна оздоба на Різдво використовувались паперові квіти й витинанки, якими прикрашали стіни і сволок; прикраси: іграшки з соломи та солом’яні «павуки».

Вранці в день Святого вечора («багатого Вечора», «багатої куті», «вілії») господиня розпалювала в печі та починала готувати 12 пісних страв. У цій багатій, але пісній вечері використовували плоди поля, саду, дари лісу. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут людей у наступному році», — розповідають історики Вінницького краєзнавчого музею.

Традиції Поділля

Зображення може містити: 4 людини, люди сидять, стіл, дитина та у приміщенні

В той час, як господиня з дочками порядкували у кухні, господар обходив все господарство. Давав їсти і пити худобі, вичищав хліви, стелив свіжу солому, заготовляв святочну кашу, готував навіть зерно курям, щоб не робити це під час свят. Після цього брав мак і посипав усюди в господарстві: у стайнях, оборах, хлівах, на пасіці — щоб ніяка зла сила не вступала до його двору.

Коли всі приготування до Святвечора закінчені, кожен помитий, вбраний в чистий одяг, хата позамітана і віник винесений з хати, настає час внесення дідуха, який ставився на покутті.

Земляну долівку або підлогу вкривали соломою. Хтось із старших членів родини розкидав у соломі горіхи. Розшукуючи їх, діти мали наслідувати квоктання курей, мукання корів тощо. За повір’ям, від цього будуть добре плодитись і вестись у господарстві тварини та птахи.

Святвечір у подільских оселях

Зображення може містити: 3 людини, стіл, взуття, капелюх та у приміщенні

Святковий стіл також застилали сіном, по кутках клали часник (виконував роль оберегу), а потім покривали скатертиною — «обрусом». Подекуди під стіл клали сокиру. На неї всі члени родини ставили ноги, «щоб були такими ж міцними».

На святково застелений стіл викладали обрядовий хліб, у ньому робили дірку і вставляли високу воскову свічку. Далі господар брав горщик з кутею, а господиня з узваром і урочисто, з молитвами, несли на покуття. «Іде Кутя на покуття!» — примовляв господар. Потім господар обкурював хату запашним ладаном чи ялівцем та кропив святою водою. Господиня ставила страви на стіл, а діти виглядали через вікна, чи засвітилась перша зірка.

Родина збиралась біля столу з різдвяними стравами і починала молитись: за померлі душі, за тих, хто пропав або заблукав, а потім за всіх рідних, знайомих, присутніх. Після молитви господар брав кілька ложок куті та по ложці інших страв, змішував усе з борошном і йшов у хлів та пригощав кожну тварину, щоб і вона могла святкувати.

Після того, як усі нарешті підходили до столу і перед тим, як сісти, продували місце на лаві, щоб ненароком не придавити святої душі. Голова родини сідав за стіл, а за ним — всі решта за старшинством.

Спочатку куштували кутю, яка у Святий вечір символізувала тризну і була втіленням єдності усього роду, минулих і сущих поколінь та перемоги життя над смертю. Не подрібнені зерна пшениці — це життя, що проминає та відроджується, мак (знак сну і смерті) — душі померлих родичів, а мед — символ доброї новини, яку приносить у світ Христос, об’єднуючи всіх.

Усі їли зі спільних мисок і пили з однієї чарки, бо вважалося, що допоки будуть так робити, доти буде любов і злагода у родині. Кожен повинен був спробувати усі 12 страв, що є на столі. Вечеряли довго. Під час трапези ніхто не вставав з-за столу, окрім господині, яка підносила страви.

Серед подолян, як і в цілому на Україні, широко побутувало повір’я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов’язково згадували добрим словом і залишали для них наїдки наніч.

За давньою, ще дохристиянською традицією, на Святвечір відбувався обмін ритуальними стравами («носили вечерю»), що символізувало спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щедрість.

У перший день Різдва, звечора, починали колядувати: групи чоловіків, парубочої молоді, хлопчиків заходили на подвір’я кожної хати, піснями славили Сина Божого і господарів, бажали їм здоров’я, достатку, виконували ряд обрядових дійств. Натомість колядників обдаровували грішми, горіхами і ласощами. Обряд колядування нерідко супроводжувався драматичним дійством живого вертепу, який представляв легенду про незвичайне народження Христа.

«Фестиваль різдвяних страв» у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї

Зображення може містити: 4 людини, люди стоять та у приміщенні

Описані вище традиції знайшли своє яскраве втілення в процесі святкування «Фестивалю різдвяних страв» у музеї у 2007–2016 рр. Для учасників заходу розгорталися театралізовані сценки передсвяткових приготувань і перебігу Святвечора. Аромат дідуха та мерехтіння свічок огортав атмосферою Різдва, родинної єдності і, щемлячи душу, нагадував часи дитинства. Учасники свята мали можливість долучитися не лише до традицій святкування Різдва українцями-подолянами, але й представниками національних громад, що живуть на території Поділля. На фестивалі звучали віншування і колядки від гостей свята. Кульмінацією заходу були музейні частування стравами Різдвяного столу, приготованими музейними господинями і гостями заходу.

Опис різдвяних традицій подолян, перебіг святкування фестивалю та рецепти святвечірніх страв розміщено в альбомі «Подільський Святвечір. Багата кутя», який музей видав у 2015 р.

 

Читайте також:

Що поставити на стіл на Святвечір: 12 українських пісних страв з рецептами

Графік збільшення пенсій на 2021 рік. Кому і скільки доплатять?

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
11:21 На лікарнях Вінниці планують будувати сонячні електростанції. Буде економія на платіжках за комуналку 11:02 На Волошковій сталася смертельна ДТП. На місці події працюють слідчі photo_camera 10:01 Рясний дощ та пориви вітру до 30 м/с. В Україні оголосили штормове попередження play_circle_filled photo_camera 09:21 Стрімкий ріст. В Україні за добу понад 9 тисяч нових COVID-випадків Від читача 19:56 Вінничан запрошують на Всесвітній день прибирання 08:45 Сьогодні вітаємо Германа та Дмитра. Історія, заборони та прикмети 24 вересня 21:15 «В Україні мало людей, які не переносять лактозу». Ми перевірили склад і якість молока play_circle_filled stars 21:01 В Україні до кінця року може зрости ціна на хліб — економіст 21:01 Карета бажань, дерево кохання, лавка примирення… У Жмеринці здивували ще й олівцями 20:20 «Захистити здоров’я та життя». Що за соціальний паспорт з’явиться у вінницьких пенсіонерів? 20:05 Парасоля не допоможе. В Україні ускладниться та погіршає погода 19:20 Платні парковки можуть з’явитися у Вінниці. Де саме та скільки буде коштувати година і доба? photo_camera stars 19:10 У Вінниці відбувся конкурс краси «Пані 60+». Хто переміг та отримав головний приз photo_camera 18:15 З турботою про майбутніх мам: вінничанки організували квітковий соціальний проєкт play_circle_filled photo_camera stars 18:09 О. Мейдич: «Батьківщина» пропонує владі три кроки для розв’язання тарифної кризи (Пресслужба ВО Батьківщина) 17:48 У мікрорайоні Пирогове оновили територію біля нового стадіону photo_camera 17:11 Нічний «концерт» на автовокзалі: вінничанин заробив п'ять адмінматеріалів 16:04 Переховується від слідства. Шукають жительку Бару, яка торгувала наркотиками 15:16 Вінничанин просить посилити карантин у громадському транспорті. ПЕТИЦІЯ 14:36 У селі Корделівка вантажівка переїхала велосипедиста. Загиблому був 61 рік photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up