У Вінниці поставлять виставу за мотивами щоденника добровольця, який загинув в АТО

• Понад п’ять років тому 19-річний вінничанин Євгеній Костюк в зоні проведення бойових дій підірвався на ворожій «розтяжці». За кілька днів хлопець помер у реанімації. 
• Євген вів щоденник. У ньому чимало показових нотаток про жахіття російсько-української війни. Саме на їх основі й хочуть поставити виставу. 

Вистава матиме назву «Посеред вогненно-червоних квітів дикого маку...». Її ініціаторами стали ГО «Автомайдан Вінниччини» та Міський освітньо-аналітичний центр допомоги ветеранам АТО/ООС. Для реалізації задуму вже збирають кошти. Очільниця «Автомайдану Вінниччини» Таїсія Гайда розповіла, що вистава фінансуватиметься не коштом грантів, а шляхом фінансової підтримки усіх небайдужих. 

Загалом у планах зібрати 200 тисяч гривень. Гроші підуть на оплату послуг режисерки-постановниці, психолога, художника, композитора, комунікаційника, а також на відеовиробництво та рекламу майбутнього відео в соцмережах. 

Ініціатори проєкту сподіваються, що їхня вистава закріпить у пам’яті глядачів індивідуальні історії про молодь, яка боронить кордони від агресії РФ на Сході країни. Українці мають зрозуміти, що живуть у двох різних світах: там, де мир, і там, де війна. 

Крім особистого щоденника Євгенія Костюка, основою для написання сценарію стануть уривки з роману Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін».

Відомо, що до створення вистави будуть залучені дві групи акторів-авторів: учасники бойових дій та вінницька молодь, яка ніколи не мала стосунку до війни. Сценаристкою та режисеркою-постановницею стане вінницька письменниця Наталка Доляк. 

Прем'єра вистави запланована на червень 2022 року. Її присвятять шостій річниці загибелі Євгенія Костюка. Показ відбудеться на малій сцені театру імені Садовського. 

Вистава буде записана та змонтована у відео. Після прем’єри її можна буде переглянути на платформі YouTube, а також на сайті «Архів історій українців».

Більше про створення вистави «Посеред вогненно-червоних квітів дикого маку...», а також про те, як підтримати проєкт фінансово, читайте за цим посиланням. 

Фрагмент із щоденника Євгенія

«… Ранок. Сонце ще не зійшло, але над небом уже нависли свинцеві хмари.

Наш блок-пост розносять в хлам. Ти відходиш, щоб вийти з оточення. Спочатку біжиш, але шум і свист куль примушують тебе повзти по тому довбаному полі. Чуєш танковий обстріл, падаєш, втискаючись в суху землю. Снаряди пролітають вище — над тобою. Чуєш вибухи і повзеш далі. Ще два постріли і знову ти втискаєшся в землю, знову снаряди падають далі. І знову 2 постріли.

Пролетівши, перший вибухає десь далеко, а через мить — вибух прямо поряд. Німіє права нога, ти її не відчуваєш, її перекидає на ліву. Ти в страху, що тобі відірвало ногу, дивишся на неї, ворушиш нею. Все працює, але досі вона оніміла. Починаєш оглядати себе і бачиш велику рвану рану в біцепсі на лівій руці.

Ще одна рана в тазу із неї хлюпає кров. Ти шукаєш вихідний отвір, а його немає. Значить в тобі осколок. Лапаєш спину, а вона мокра, вся в крові. Так-сяк перев'язуєшся, зариваєш паспорт і нашивки в сиру землю. Знімаєш бронежилет, прикриваєшся ним і стискаєш в руці гранату. І дивишся у небо, а хмаринки свинцеві пролітають над твоєю головою. І ти вже уявляєш, як янголи будуть підіймати тебе до небес.

Потім ти думаєш, що востаннє їв у своєму житті. І черговий вибух заставляє тебе включиись у реальність. Шукаєш телефон. Зарядки лишилось мало, але ще можна подзвонити в першу чергу їй. Потім дзвониш своїм.

... На межі життя і смерті ти починаєш розуміти саму цінність речей і прожитого часу. А насправді помирати не страшно, страшно вижити...

Батальйон ОУН 2014-2015

Донбас, с. Піски

"Шльоцик"»

Читайте також:

«Мишу видно вночі за 400 метрів». У Вінниці виготовили для передової 28 відеосистем «Око Мольфара»

30 років тому понад 95% вінничан проголосували за незалежність держави. Який результат був би нині

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.