У Вінниці згадували воротаря «Локомотива» Василя Качорця, який у 80 років пішов з життя

Євгеній МИХАЙЛІВ

Перед війною, 15 лютого, свій 80-річний ювілей відзначав воротар вінницького «Локомотива» 70-х років і відомий дитячий футбольний тренер, майстер спорту Василь Качорець.
На жаль, нещодавно він пішов із життя. Колеги та рідні на поминках згадували Василя Івановича добрими словами.

Василь Качорець, окрім вінницького, також грав й за інші відомі клуби — приміром, за «Динамо» (Мінськ). В його складі змагався проти московських одноклубників, ворота яких захищав славетний Лев Яшин. Після поразки від столичного клубу із рахунком 0:2 той підійшов до Василя Качорця, поплескав по плечу і сказав, що у колеги все попереду, якщо працюватиме над самовдосконаленням.

Колега Василя Микола Кривов’язюк згадав, як він почав грати у Вінниці.

— Коли Василь виступав за мінське «Динамо», тренер Едуард Малофєєв запрошував його до збірної Білорусі. Але він все ж перебрався до України, до нашого «Локомотива». Василь вдалою і надійною грою приносив радість вінницьким любителям футболу, він успішно захищав кольори місцевого клубу, — сказав він.

Відео дня

Василь грав за наш клуб три роки. Це було в 1977-1980 роках. Тоді команда виступала на хорошому рівні, збирала повні трибуни глядачів.

Після завершення ігрової кар’єри Василь Качорець перейшов на роботу до вінницької ДЮСШ № 3, де був директором Микола Кривов’язюк.

— Спочатку у нього трохи не виходило, а потім пішло-поїхало. Вихованці Василя Івановича полюбили, бо успішно виступали у змаганнях різного рівня. За успішну роботу його неодноразово нагороджували грамотами і грошовими преміями, — згадав Микола Кривов’язюк.

Футболом захопився змалку

Василь Іванович Качорець народився 15 лютого 1941 року у Гощі, що на Ровенщині. До війни ця місцевість була під Польщею. Родина Качорців володіла кількома гектарами землі, лісом, худобою. Під час Другої світової війни Гоща попала під окупацію німців.

З приходом радянської влади на подвір‘ї родини Василя Івановича влаштували колгосп. Все, що належало родині (земля, худоба, коні, майно) відійшло до колгоспу, в якому стали працювати батьки Василя Івановича — Людмила та Іван.

Навчався Василь Іванович у місцевій школі. Вже змалечку захоплювався футболом. У Гощі була потужна місцева команда. Талант юнака помітили фахівці. У 14 років його запросили навчатися та тренуватися в Рівному, де й почалась його футбольна кар‘єра.

В Рівному Василь зустрів свою дружину Галину, з якою щасливо прожив 49 років. Після Рівного він захищав ворота команди «Динамо» (Мінськ). В Мінську народилася донька Марина.

Військову службу Василь Іванович проходив у Львові, там він грав за команду СКА, в складі якої став чемпіоном України.

З 1968 році став воротарем команди «Локомотив» у Вінниці. Закінчив Вінницький педагогічний інститут.

Згодом Василь Качорець почав тренувати молодих футболістів. Спочатку у міській ДЮСШ № 3, далі — в ДЮСШ і СДЮШОР «Нива». Там пропрацював понад 30 років, із 1982 року. Потім ще два роки тренував у ДЮСШ «Прем’єр-Нива». В 65 років завершив свою тренерську кар’єру.

В якості тренера Василь Іванович підготував багатьох відомих гравців. Приміром, Геннадія Співака, який із Вінниці переїхав до Австралії. Згодом той перебрався до Нової Зеландії, за національну збірну якої грав. За юнацьку збірну України виступав вихованець Василь Качорця Петро Задачин.

За словами рідних, Василь Качорець віддавався своїй справі на-повну. Свою команду він возив на змагання і до Європи. Його вихованці любили та шанували його усі роки та навіть після виходу на пенсію.

Окрім риболовлі, Василь Качорець більше хобі не мав. Відвідував футбольні матчі за участі «Ниви». Мріяв, щоб до Вінниці повернувся Великий футбол.