«Думали, що діти залишаться до кінця війни». Юні веслувальники повертаються з тренувань в Болгарії (ОНОВЛЕНО)
- Юні спортсмени-веслувальники з Вінниці повертаються після двомісячного перебування в Болгарії. Батьки б'ють на сполох, оскільки думали, що діти там залишаються до кінця війни.
- Тренери спортивної школи пояснили, що це була не евакуація, а навчально-тренувальний збір і він закінчився.
В редакцію 20minut.ua звернувся вінницький фермер Сергій Сизов. Він розповів, що четверо його дітей, два сина і дві доньки, займаються в КЗ ВО ДЮСШ ім.Ю. Рябчинської. З початком війни його діти, разом з іншими юними спортсменами та двома тренерами, відправилися на тренування в Болгарію.
— У мене четверо дітей, віком 13-ти, 17-ти і двом по 15 років, один з них інвалід, — розповідає Сергій Сизов. — З початком війни ми шукали можливість евакуювати дітей у безпечне місце. У спортивній школі, де діти займаються веслуванням, нам запропонували відвезти їх в Болгарію. В середині березня команда спортсменів і дві жінки-тренерки відправилися за кордон. За проїзд в один бік за чотирьох дітей ми заплатили 400 євро. Безкоштовне проживання, харчування і тренування дітям забезпечила приймаюча сторона.
Повертаються в Вінницю
Вінничанин розповів, що спочатку було все добре. Діти мешкали в готелі, тренувалися на річці Дунай. Батьки були переконані, що юні спортсмени залишаться там до завершення війни у Болгарії.
Аж ось новина зі спортивної школи: всередині травня, тобто через два місяці після відправлення, команда разом з тренерами збирається повертатися в Україну.
— Батьки проти такого рішення, адже війна не закінчилася, навпаки, ситуація в країні лише загострилася, — говорить батько спортсменів. — Дітям надали тимчасовий прихисток, вони мають право в Болгарії на проживання і медицину. Не розумію, який сенс саме тепер їх повертати у Вінницю?
Сизов пропонує, щоб діти залишилися в Болгарії з волонтерами.
— Зараз нам знову потрібно знайти 400 євро дітям на зворотню дорогу, — хвилюється Сергій. — В обласному управлінні спорту нам сказали, що неповнолітні діти без нагляду тренерів не можуть залишатися за кордоном і повернуться в обов'язковому порядку.
Редакція не змогла зв'язатися з тренерами спортивної школи, бо на дзвінки не відповіли. Ми хотіли запитати, чи можуть юні спортсмени веслувальники залишатися в Болгарії на більший термін, якщо ні, то чому. Буде відповідь — ми її опублікуємо.
Оновлено
Був навчально-тренувальний збір
Після виходу публікації Роман Копистинський, в.о.директора ВО ДЮСШ ім. Ю. Рябчинської зателефонував нам і пояснив реальний стан речей. Керівник розповів, що на даний момент юні спортсмени веслувальники залишатися в Болгарії на більший термін не можуть, оскільки у дітей був навчально-тренувальний збір і він закінчився.
Діти проживають, харчуються та забезпечені спортивним інвентарем за спонсорські кошти, а не держави Болгарії. Відповідальність за безпеку та здоров’я дітей несе тренер, який виконує наказ школи. Якщо наш тренер залишить неповнолітніх дітей самих в цій країні, як того хочуть батьки Сизових, наш тренер буде нести кримінальну відповідальність.
Було запропоновано доправити дітей до кордону, або до Вінниці та передати батькам (Сизовим), а соціальні служби в свою чергу мають можливість відправити дітей до інших країн, на що батьки Сизови не згодні. Був здійснений виїзд до батьків працівниками контролюючих органів, щодо роз’яснення чинного законодавства з приводу виконання батьків обов’язків та складено відповідний акт.
Читайте також:
«Мімішні малюнки у минулому». Художник Максим Березюк створює патріотичні картини на одязі
За життя війну баче вдруге. 81-річна вінничанка Ганна Пєстова шиє матараци для захисників
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Гребля-гідротехнічна споруда,що перегороджує русло річки для підняття рівня води перед нею.....далі можете прочитати в вікіпедії.
Спортсмени займаються веслуванням,це такий вид спорту.
Що до юридичних аспектів перебування дітей в Болгарії. Ми батьки дали дозвіл на вивіз дітей за кордон Сергун Світлані на один місяц. В наказі про тренувальний збір її нема. Місяць давно минув. То хто вона і чого вона насильно утримує в себе Українські і Болгарські документи дітей. Діти вже підлітки і мають право і обовязок свої документи зберігати у себе.
На пропозицію "хай мама їде і дивиться там за дітьми" повідомляю, що наша мама доглядае нашу бабцю якій майже 85 років і вона інвалід другої групи, повністю залежить від нашого догляду, на тривалий час її залишати не можна. Теоритично я би міг за нею дивитись але коли я їду на чергування на роботу доба +2 години на дорогу - 26 годин вона не протримається. Як і не протримаються наших 7 котів, 2 собаки( деякі взяті з приюту) 8 кіз, козел, теличка та кури.
Як що вкогось є пропозиція, що робити,як зберегти тварин,якіх дуже люблять діти, а насамперед як бути з улюбленою бабусею дітей, висловлюйте свою думку, але насамперед без чорного гумору, який є в коментарях нижче.
Що до тези, про безпечність знаходження в Вінниці, повністю з вами згоден. Дійсно беспечно, тількі іноді пролетають над головами ракети, чиновникі до яких ми звертались сидять за закритими дверима на ключ, біля державних установ мішки з піском, барикади, і чомусь на вулиці дуже багато людей зі зброєю. Інколи погукує сирена, яку по " приколу"включає наша адміністрація,( від якої ми невзмозі сховати дітей, тому, що в селі старий погріб і така ж стара хата). До того ж на заправках нема горючого і в разі евакуації це стає приємною прогулкою на власному авто пішки в нікуди.
Що до комісії, яка до нас приїзжала, і нагадувала нам про наші обов'язки, що до наших дітей: але ця комісія чогось нагадувала людей, які не піклуються про дітей. Нам в грубій формі було сказано, як що ми не залишим ідею, залишити дітей на тимчасовий прихисток, то нас посадять на 8 років, позбавлять батьківських прав, створять великі проблеми для нашого господарства, а тако ж позачергово відправлять мене до лав ЗСУ і при чому все одночасно. І ніяких аргументів з нашої сторони не було вислухано. Хочу повідомити, що я згоден служити в зсу, сісти в тюрьму, позбавитись усього, аби мої діти були у безпеці. Також рекомендую таким комісіям читати сімейний кодекс, та інші закони України, наприклад стаття 151 сімейного кодексу україни.
Все, що ми просимо, залишити дітей у Болгарії і не приміняти насильства для їх вивозу.
На рахунок того, що нам було запропоновано соціальними працівниками виїзд до інших країн, то цього не було. І яка різниця, де їм залишатись. Де хоч, тільки не Балгарія. А що такого вона зробила нашим дітям, коли їх дуже добре прийняли в цій країні. І вертатися на батьківщину вони знають дорогу.
Тако ж хочу ще раз "подякувати"" незалежній пресі", за співчутливість і здоровий глузд. Не забудьте забути оновити текст статті.