Не землетрусами єдиними: які стихійні лиха пережила Вінниця за роки свого існування

Михайло КУРДЮКОВ

Ілюстративне зображення

Підземні поштовхи, які відчули мешканці міста та області, нагадали про те, що природа вже не раз нас випробовувала.
Згадуємо найпомітніші стихійні явища минулих століть — від потужних землетрусів і великих пожеж до масштабного обледеніння, весняних повеней і навіть смерчів.

У ніч проти 10 листопада мешканці Вінниці та інших міст України повідомляли про підземні поштовхи. Деякі люди писали, що від вібрації прокидалися, відчували хитання будинків та чули незвичні звуки. Про поштовхи повідомляли також жителі Житомирської, Київської та Дніпропетровської областей.

За повідомленнями Головного центру спеціального контролю, 10 листопада ними зареєстровано землетрус в Чернівецькій області, магнітудою 2,2 (за шкалою Ріхтера), на глибині 2 км. За класифікацією землетрусів відноситься до невідчутних.

— Близько 23.50 я прокинулася від сильного звуку — з просоння навіть спершу подумала, що це хтось вибиває двері, бо вони так гупнули. Заглянула в Telegram-канали, але ніякої інформації про тривогу не було, — розповідає мешканка Хмільницького району Марія. — Подзвонила знайомій, яка живе неподалік, щоб уточнити, кажу: «Ти чула? Чи це мені двері вибивають?» А вона відповідає: «Ні, це якийсь вибух».

Хвилин за десять, за словами дівчини, усе повторилося. Спочатку звук і хвиля відчувалися з одного боку, а потім — ніби по центру будинку. Другий «вибух», каже, був потужним: вікна й двері просто ходором ходили.

— А ще через 10-15 хвилин, я якраз дивилася на годинник, пролунав третій звук — уже з третього боку, але слабший. Від нього в хаті вже нічого не гупало, просто відчувалося на вулиці, — продовжує Марія. — Почала моніторити соцмережі, щоб зрозуміти, що сталося, адже тривоги не було. Спочатку стало трохи не по собі, бо писали і про Вінницю, і Житомир, і Дніпро. Але наші люди як завжди — одразу почали жартувати, що це в Житомирі вулкан вибухнув чи інопланетяни прилетіли. Після цього я заспокоїлася і лягла спати.

Попри нетипове природнє явище, підземні поштовхи для Вінниччини не є чимось абсолютно новим. У минулому мешканці регіону вже відчували землетруси, епіцентри яких розташовувалися в сусідній Румунії.

Коли Вінницю трусило

Одним із найпотужніших землетрусів минулого століття в Європі став землетрус 4 березня 1977 року. Його епіцентр розташовувався в гірському масиві Вранча в Румунії. Магнітуда сягнула 7,5.

Поштовхи відчували не лише в Румунії, а й у сусідніх країнах, зокрема в Україні. Дісталася сейсмічна хвиля й Вінниці. За спогадами місцевих жителів, багато людей тоді прокидалися, виходили з будинків і не розуміли, що відбувається.

В інтерв'ю вінничанка Валентина Косовська згадувала, що землетрус стався пізно ввечері, коли по телевізору транслювали міжнародні змагання з фігурного катання. Люди розгублено залишали свої оселі, адже спочатку не мали інформації про причину поштовхів.

Інший мешканець міста Василь Візин розповідав, що після повернення з роботи застав людей на вулиці. Через нестабільну ситуацію у світі дехто навіть подумав, що почалася війна.

У Вінниці інтенсивність поштовхів оцінювали приблизно у чотири бали. Водночас у Румунії наслідки були катастрофічними. Загинули 1578 людей, ще понад 11 тисяч отримали поранення. Найбільше постраждав Бухарест, де руйнувалися багатоповерхові будинки. Загалом по країні були зруйновані або серйозно пошкоджені десятки тисяч осель.

Наслідки землетрусу 1977 у Румунії

Ще один сильний землетрус у зоні Вранча стався в ніч проти 31 серпня 1986 року. Його магнітуда становила близько 7,1. Він також відчувався у Вінниці. За спогадами містян, поштовхи припали на проміжок між другою та третьою годинами ночі. Тоді у Вінниці не було повідомлень про загиблих, постраждалих чи пошкоджені будинки.

Однак в інших країнах наслідки були значно серйознішими. У Румунії загинуло понад 150 осіб, понад 500 отримали поранення та пошкоджено понад 50 000 будинків. Сильних руйнувань зазнала тодішня Молдавська РСР, особливо її столиця Кишинів, де загинуло щонайменше 100 людей.

Обледеніння 2000 року

Ймовірно найбільше стихійне лихо в історії Вінниччини сталося наприкінці листопада 2000 року. Тоді область накрило масштабне обледеніння. Після дощу та різкого похолодання дерева, дроти, дороги й будівлі вкрилися товстим шаром криги.

Наслідки негоди були настільки серйозними, що відновлення інфраструктури тривало місяцями. У самій Вінниці безповоротно втратили понад 60% зелених насаджень. Особливо постраждали парки, кладовища та дерева вздовж Хмельницького шосе.

Через обледеніння порушилося електропостачання 1585 населених пунктів області. Було зруйновано 1412 ліній електропередач, пошкоджено 165 котелень. У місті також довелося прибирати повалені дерева та ліквідовувати стихійні звалища, які утворилися через наслідки негоди. Стихія забрала кілька життів, а загальні збитки перевищили 107 мільйонів гривень.

Повені 1930-х років

Сьогодні Південний Буг у межах Вінниці здається спокійною річкою, однак менш як сто років тому він регулярно створював серйозні проблеми для міста. Особливо небезпечними були весняні повені та льодохід.

Одна з найбільш масштабних повеней сталася у квітні 1932 року. Тоді вода затопила низинні частини міста, а сотні мешканців, які проживали в районі тогочасної вулиці Свердлова, нині Князів Коріатовичів, довелося евакуювати.

Постраждали й навколишні населені пункти. У Шереметці та Вишні, територія якої нині належить до Пирогова, прорвало дамби. У Шкуринцях вода знесла міст, а Михайлівці після прориву греблі фактично перетворилися на острів, до якого не було доступу.

У Вінниці під загрозою опинилися вулиці Свердлова та частина вулиці Леніна, нині Соборної. У міських документах зафіксували, що через повінь та рух криги постраждали всі мости.

Небезпека повторилася наступної весни. У березні 1933 року місцева влада створила спеціальний штаб для боротьби з льодоходом. Чиновники готувалися до можливих руйнувань мостів, передбачали підрив криги та навіть розробляли плани евакуації людей із забезпеченням їх їжею і медичною допомогою.

Цікаво, що набережну Південного Бугу, яку сьогодні вінничани використовують для прогулянок та відпочинку, у 1960-х роках будували насамперед як захисну дамбу. Це було необхідно, аби убезпечити низинні частини міста від води.

Великі пожежі

Стихія неодноразово загрожувала й історичній забудові Вінниці. У міських історичних матеріалах згадують дві великі пожежі.

Перша сталася ще у 1778 році, коли значна частина міської забудови була дерев'яною. Відомостей про точну кількість знищених будівель та постраждалих у доступних історичних матеріалах недостатньо.

Зображення ілюстративне

Інша велика пожежа сталася у 1885 році. Після неї у Вінниці посилився запит на спорудження цегляних будинків замість дерев'яних. Це вплинуло на подальшу забудову міста та його архітектурний вигляд.

У нас бувають і смерчі

Ще одне незвичне для багатьох мешканців регіону явище — смерчі. Вони неодноразово утворювалися на Вінниччині, а деякі випадки супроводжувалися руйнуваннями.

Один із таких смерчів пройшов поблизу Вінниці 11 липня 2014 року. Найбільше постраждали торговельний центр «Епіцентр», села Зарванці та Якушинці. Очевидці знімали стихію на мобільні телефони та відеореєстратори. На кадрах було видно, як вихор рухався територією, пошкоджував конструкції та валив рекламні щити.

У вересні 2018 року смерч утворився поблизу Ладижинської теплоелектростанції. Його помітили місцеві жителі біля водосховища. Вихор ламав гілки дерев, однак повідомлень про значні руйнування не було.