В ньому жила сама королева: історія багатовікового Барського замку

• На мальовничому Поділлі, на лівому березі річки Рів, колись стояв величний Барський замок — одна з найбільших і найміцніших фортець регіону. Це місце було не лише військовою твердинею, а й історичним центром, де вирішувалися долі народів.
• Тут відпочивала королева Бона Сфорца, складали плани полководці, святкували перемоги козаки й татари. Проте в 1768 році, під час битви, російські війська зруйнували цю багатовікову твердиню.
• Більше про історію та сучасний стан замку ми розповідаємо у цьому матеріалі.

 

На лівому березі річки Рів, на території сучасного міста Бар, колись розгортався мальовничий і найбільший за розмірами замок на Поділлі. У стінах Барського замку відпочивала королева, планували свої походи знамениті полководці, тут святкували свої перемоги козаки, а згодом і татари. Однак у битві 1768 року російські війська вщент зруйнували багатолітню твердиню.

Але давайте поступово…

Заснування замку

У середині XIV століття на Поділля прийшли князі Коріатовичі, за підтримки великого князя литовського Ольгерда, їм передали ці землі як феодальне володіння. Вперше дерев’яний замок на цьому місці збудували саме литовські князі Коріатовичі ще у XIV ст. Він був із подвійними дерев’яними стінами та оборонними вежами. Ця будівля стала основним укріпленням регіону. Продовж XV столітті Поділля часто потерпало від татарських набігів і замок неодноразово відновлювали після нападів.

Через 100 років, після смерті останнього представника роду, ці землі стали частиною Польського королівства. Спочатку селище, яке розкинулось тут, називалося Ров. Проте у 1533 році сюди прибула королева Бона Сфорца зі своїм сином Сигізмундом Августом. Вона викупила землі Рова та його околиць і наказала збудувати новий замок. 

Фортецю звели на іншому місці у 1538 році, а поселення отримало назву Бар на честь італійського міста Барі, де народилася королева.

Новий замок був оточений ставком, що утворився завдяки греблі на річці. Це зробило укріплення неприступним із трьох боків.

У 1538 році тут збудували дерев’яний Барський замок. За королівським указом містяни звільнялися від податків, а місто отримало магдебурзьке право. Не дивно, що відтоді Бар наповнювався новими цікавими спорудами.

Замок мав п'ять дерев'яних двоповерхових башт. Головна башта містила браму, над нею — каплицю, а на самому верху дзвін. На башті була мідна табличка з написом латинською мовою, яка вказувала на турботу Бони Сфорци про Бар і його замок. Інша башта теж мала браму, але меншу — вона з'єднувала замок із містом. Перед в’їздом стояв бастіон із дубових брусів з двома баштами. Сучасники називали цю фортецю «ключем до Східного Поділля».

З часом поселення навколо старого замку отримало назву Горний Бар або Чемериси. Новий замок у Барі став центром адміністративного Барського староства й одним із найважливіших оборонних пунктів Поділля.

З дерев'яного в кам'яний

У 1636 році у Бар переніс свою резиденцію гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський. Саме він почав переробляти замок у кам'яну фортецю. Її будували у 1630—1647 рр. за проєктом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. 

За його планами створили чотирикутну фортецю з чотирма бастіонами, які були шість метрів у висоту. 

Замок Бар став третьою за величиною (після Камянця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої, й разом із Бердичевим Бар називали «брама польської України». 

Сьогодні на місці фортеці є парк, оформлений на початку ХХ століття. 

У 1656 році турецький мандрівник Евлія Челебі фіксує у своєму щоденнику:

«Кам'яний Бар — справді могутня фортеця. Вона набагато краща за інші польські фортеці, має арсенал і гармати».

У 1671 році Ульріх фон Вердум писав в нотатках:

«На півночі міста височиться замок, оточений грубими мурами, з чотирма мурованими баштами, між ними веде брама до міста».

Як знищили замок?

Перші кроки до знищення твердині відбулись у 1648 році, коли Барський замок захопила армія козака Максима Кривоноса. Ще через чверть сторіччя його грабували татари.

Однак 29 лютого 1768 року у місті проголосили акт Барської конфедерації – військово-політичного об'єднання поляків, які хотіли перешкодити втручанню росії у внутрішню політику Речі Посполитої. Тоді, придушуючи бунт, російські війська зруйнували замок вщент.

Сучасний стан

У фортеці захоронили учасників громадянської війни 1918-1920 рр. А у березні 1944 року на його території було захоронено в братських могилах 477 радянських воїнів, які полягли під час визволення Барського району, а після закінчення війни ще 53 воїни та тіла партизанів. 

Доїхавши до місця призначення, ви не побачите розкішний замок, адже на його місці лише паркові алеї. На території паркової зони де-не-де видніються лише руїни фортеці. По суті, це і все, що залишилось від Барського замку…

У 2007 році, як пише MD-UKRAINE, на території парку проводили розкопки, під час яких знайшли ще кілька нових фрагментів фортеці. Виявили мури, збудовані з каменю та червоної цегли. Вони розташовані ліворуч від пам’ятника воїнам, які загинули при визволенні цього краю у 1941-45 рр.

Цікавий факт, що більшість зображень на сучасному гербі міста стосуються Барського замку. Ключ із вирізьбленими буквами «BS» (Бона Сфорца) вказує на те, що форпост був воротами до земель Поділля. Сонце є символом регіону, а червона ламана фігура – це схема кам’яного замку з бастіонами по кутах. Руїни Барського замку входять до переліку пам’яток архітектури національного значення.

 

Читайте також:

Мала на озброєнні сотні ядерних боєголовок. Якою була 43-тя Вінницька ракетна армія?

Палац Собанських у Верхівці: історія родинної спадщини та архітектурної перлини Поділля

Виповнилося 160 років з Дня народження легендарного мера Вінниці Миколи Оводова

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.