Звернення до тих, хто нічого не робить для Перемоги. Емоційний пост волонтера з Шаргорода

Дмитро Павлюк (крайній ліворуч) припускає, що приблизно 70% людей забули про свої тривоги 24 лютого 2022-го. Але війна ще не закінчилася, нагадує волонтер.

• Дві категорії людей має бути нині в країні: або ти в ЗСУ, або для ЗСУ —третього не дано.
• Але є ті, хто ні там, ні сям.
• Що каже таким волонтер?

Дмитро Павлюк, волонтер ГО «Шаргород оперативний», готовий влаштувати екскурсію тим, хто поводиться так, ніби війна закінчилася, і НІЧОГО не робить для допомоги тим, хто на фронті.

Саме до них адресує свої слова. Його емоційний пост вміщено на фейсбук-сторінці волонтерської організації «Шаргород оперативний».

—Хочете побачити пекло, звертайтеся, буду гідом, — пише  Дмитро. —Тільки пам’ятайте, кожна ваша секунда перебування там, може бути останньою в житті.

Цими словами чоловік прагне розбудити декого з тих, хто сховав голову у пісок, аби у такий спосіб відсторонитися від війни.

Дмитро багато разів їздив з допомогою на фронт, має можливість порівняти, що робиться там, і яке життя тут, куди захисники не дають можливість добратися оскаженілим рашистам.

Волонтер зробив висновок про те, яким нині має бути суспільство.

На його думку, воно має ділитися на дві категорії: або ти в ЗСУ, або для ЗСУ.

Якщо ти ні там, ні сям, тобі дорога за руським кораблем, пише волонтер.

Його пост — це крик душі.

—Трохи накипіло, тому висловлюся  про те, що думаю, —  написав Дмитро. — Багато-хто, мабуть, уже забув як рік тому 24.02 в паніці бігав по домівці і думав, що робити? Десь 70% людей уже забули ті емоції, той страх. Не можна стояти осторонь, треба усім навалюватися на те, що допоможе перемогти ворога. Волонтери — збирати та доставляти необхідні речі і довозити їх у найгарячіші точки для наших захисників. Люди, якві допомагають, також волонтери: одні ремонтують техніку, інші готують харчі, хтось донатить на дрони, маленькі дітки  готують малюнки зі словами «Ми переможемо!», і вони зігрівають серця військових.

Всі втомилися  — це правда. І в тилу, і на фронті. Але якщо вони, ті, хто боронить нас у мороз і холод,день у день у же понад рік, скажуть: «Все, більше не можемо!», ви задумувалися, що може статися. Після цього ті з нас, хто має все, хто може спати у теплому ліжку, завтра може опинитися на вулиці ні з чим, втратити все.

Я не спроста нагадав про можливу екскурсію на схід країни. Це не по телевізору дивитися на розбомблені будинки! Побачене заставляє задуматися.

Тому ще раз звертаюся до тих, хто НІЧОГО не робить для Перемоги. Люди, схаменіться! Майте совість, майте повагу до наших захисників, зрештою, до самих себе.

Нам треба об’єднатися, що вигнати цю русню з нашої землі.

Друзі, родичі, просто небайдужі і навіть ті, хто ще залишається таким, не забувайте золоті слова: поки ми об’єднані, то ми НЕПЕРЕМОЖНІ та НЕЗЛАМНІ! Це наша земля, це наша країна, тут наше майбутнє, воно в наших руках. Кожного! Давайте кожен на своєму фронті допомагати один одному і нашим захисникам наближати Перемогу. Вона неодмінно буде за нами. Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава волонтерам і усім, чиї серця нині б’ються в унісон із серцями тих, хто на фронті б’ється з агресором.  

Читайте також:

«Відрубали палець кухонним ножем». Звільнений з полону про допит вагнерівців і… довідку для комісії

Допомагали ухилянтам, а тепер під вартою: затримали організаторів «втеч за кордон»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.