Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив
Кіборг Сергій Танасов: «Там не було можливості заритися в землю, окопатися, сховатися чи відступити. Залишалося одне - перемогти ворга. Для цього з'являлося сильне бажання жити!»
  • Сьогодні — День пам’яті захисників Донецького аеропорту (ДАП).
  • Портрет кіборга Сергія Танасова з позивним «Танас» публікували багато газет світу. Фото зробив кореспондент Los Angeles Times Сергій Лойко.
  • Прізвисько «стальна голова» «Танас» отримав після того, як снайпер влучив йому в голову — бійця врятував ківларовий шолом. «Ніби молотом ударили з такою силою, що мене відкинуло метрів на три-чотири», — згадував кіборг під час спілкування з журналістом «20 хвилин».
  • Що в цивільному житті підкосило кіборга більше, ніж бої у ДАП?

Сергій Танасов був професійним в військовим. Служив у миротворчих місіях ООН в Косово, Іраку, Ліберії, Кот-дВуарі. У другій половині жовтня 2014-го захищав старий термінал Донецького аеропорту у складі 79-ї окремої аеромобільної бригади. Нагороджений орденом «За мужність».

З бійцем познайомила журналіста вінницька волонтерка Ірина Мазур під час фотовиставки «Пекельний аеропорт», що відбувалася в галереї Інтер-шик і була присвячена кіборгам.

«Вас били кувалдою по голові?»

Назву виставки «Пекельний аеропорт» її автор журналіст Сергій Лойко, схоже, дав після розмови зі своїм тезком «Танасом» у ДАПі. Тоді кіборг сказав, що таких пекельних боїв він не знав раніше, хоча пройшов не мало гарячих точок.  

Відео дня

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив, фото №1 на сайті 20minut.ua

Під час виставки відвідувачі задавали кіборгу багато запитань. Після того, як він показав на знімку, куди саме влучив снайпер, хтось запитав, що відчув у ті хвилини боєць.

— Спочатку відчув удар, в очах зблиснули іскри, повністю оглушило, — каже Сергій. — Мене відкинуло метрів на три-чотири. У носі і роті з’явилася кров. Через деякий час очухався. Хлопці допомогли піднятися на ноги. Рукою дотягнувся до шолому, знайшов дірку. Подумав, що куля в голові застрягла. Знаю, що мозок  ніяк не реагує на біль, бо там нема нервових закінчень. Руками обмацав голову. У ній були маленькі осколки. 

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив, фото №2 на сайті 20minut.ua

— Внутрішня частина каски вкрита ківларом. Це мене і врятувало. Осколками поранило голову, — розказує боєць.

Вночі термінал світився, як новорічна ялинка

Сталося це 19 жовтня, приблизно о 10-й вечора. Якраз тривав бій. Від куль термінал світився, як новорічна ялинка. Бійці знали, де знаходиться снайпер — на восьмому поверсі готелю, що навпроти приблизно за 500-600 метрів.

— Я вів вогонь з невеликого вікна, — продовжує кіборг. — Поруч була металева пластина. У ній нарахував чотири дірки від «есведешного» патрона. Це я пізніше побачив. Зрозумів, що снайпер пристрілювався і всі чотири рази промазав.

Бій був такий, що нічого не було чути, все свистіло, гриміло. П’ятий раз постріл прийшовся у каску, влучив у місце, де лоб, з правої сторони. Німецька броня врятувала. Якби не ківларовий захист…

П’ять ночей не міг заснути від болю

Ще п’ять днів після того боєць не покидав аеропорт. Каже, боліло так сильно — голова, шия, що не міг навіть на хвилину заснути. 25 жовтня прибула зміна і вони залишили аеропорт. На ротацію їхав автобусом, лежачи у проході. Каже, сидіти не міг через біль.

Побратими тим часом назвали його «стальна голова». Пропонували змінити позивний. Після лікування знов повернувся до своїх. Міг ще раз зайти в аеропорт. Бо знаходився зовсім поруч. Але отримав  поранення у ногу і його відправили на лікування.

Після операції сказали, що про десантуру доведеться забути.

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив, фото №3 на сайті 20minut.ua

Чекаєш бою, як ковток свіжого повітря, з сильним бажанням жити!

У старому терміналі Донецького аеропорту Сергій Танасов провів 11 днів, з 14 по 25 жовтня. Каже, це був екзамен, який повністю змінив його і його побратимів. Стан душі був такий, що словами не передати.

— Ти швидко звикаєш до постійних обстрілів, — розповідає кіборг. — Розумієш, що тут нема можливості окопатися, заритися в землю, чи ще якось сховатися, нема куди відступати. Залишається одне — вистояти, перемогти ворога. З’являється дуже сильне бажання жити! Разом з тим бої починають подобатися. Такий контраст. З нетерпінням чекаєш чергового бою. Він стає такою ж потребою, як ковток свіжого повітря. Ну як це пояснити тут, у мирних умовах? Не знаю.

За 11 днів – їв п’ять разів

Сергій зізнався, що за ті одинадцять днів у терміналі їсти довелося тільки п’ять разів. Не п’ять днів, а саме п’ять разів.

— Так це ще багато, — усміхається він. — Наш боєць Артем тільки два рази їв, хоча провів у терміналі стільки ж часу, як і я. Коли йшли запеклі бої, взагалі ніхто не їв. А бій міг тривати день і ніч. Сил додавав адреналін. Сну, як такого, теж не знали. Декілька разів на добу на 15-20 хвилин закумариш десь у кутку — і все. Умови спартанські. Нам ще повезло. Ми були в жовтні, коли тільки починався холод. А хлопці, які стояли зимою, при  мінус 20 і нижче, уявляєте, як їм було. Теж витерпіли.

Аеропорт – мірило сили

За словами співрозмовника, аеропорт став мірилом для порівняння – десь в іншому місці було важче, як в аеропорту, чи навпаки. Настільки стійко і вміло вони захищали об’єкт восени, свідчить статистика втрат. За словами Сергія, наші втрачали за тиждень одного, двох, трьох бійців, а в «сепарів», бувало, доходило до двох сотень.

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив, фото №4 на сайті 20minut.ua

— Аеропорт треба було укріплювати восени, — каже співрозмовник. — Але там дуже невигідна позиція. Бойовики постійно били з кварталів житлових будинків. Як відповідати? Наші бійці розставляли гармати  так,  щоб снаряди не долітали до житлових кварталів. Можу одне сказати безпомилково — ті, хто стояв а в аеропорту, проявили справжній героїзм. Все інше нехай аналізують ті, кому це належить робити. Схиляю голови перед кожним, хто загинув  у боях за термінал. Вічна вам пам'ять, кіборги.

За кіборга не проголосували

Сергія Танасова демобілізували після другого поранення. Його дістав у ногу біля ДАП. Лікарі сказали, що про десант доведеться забути.

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив, фото №5 на сайті 20minut.ua

Після демобілізації поринув у цивільне життя. Закінчив Національний кораблебудівний університет. У 2016 році Порошенко призначив його головою Березанської райдержадміністрації на Миколаївщині. Коли прийшов Зеленський, звільнив Танасова з посади. Указ про звільнення підписаний 11 липня 2019-го.

На виборах у парламент Сергій йшов само висуванцем, однак не набрав більшість голосів. Виборці у Березанському районі

— Бачу, державна служба тебе підкосила більше, ніж бої в аеропорту, — жартома зауважила вінницька волонтерка Ірина Мазур під час спілкування з Танасовим.

— На війні все простіше, — відповів Сергій. — Там ворог, тут ти з хлопцями, а в мирному житті, ой які непрості бувають стосунки між людьми.

Чи не найбільшим його розчаруванням стали результати виборів у рідній Миколаївській області. Сергій балотувався у парламент по 131 округу. Крім нього, на мандат претендували ще 15 кандидатів. Серед них — колишні регіонали, нинішні «слуги».

Кіборга виборці не підтримали.

Посилки для «Танаса»

З Сергієм Танасовим журналіста 20хвилин/ RIA познайомила згадана вінницька волонтерка Ірина Мазур. Було це під час виставки «Пекельний аеропорт» у 2015 році. Вона відбувалася в галереї Інтер-шик. До речі, організували її вінницькі волонтери, Ірина була одна з них. Вони ж запросили на відкриття кіборгів, чиї портрети знаходилися на світлинах. Тоді починалася виставка із фотографії «Танаса».  

Нещодавно він знову приїздив до Вінниці.

— Вінницькі волонтери для мене, як брати і сестри, — каже Танасов. — Так з ними здружився, що дотепер продовжуємо спілкування. При першій нагоді приїжджаю до Вінниці, як додому.

Зеленський звільнив з посади кіборга на прізвисько «стальна голова». Історія бійця, що вижив, фото №6 на сайті 20minut.ua

— Про «Танаса» ми дізналися від ще одного кіборга, його побратима по 79-й бригаді Євгена Ісаєва, — продовжує Ірина Мазур. — Євген був одним з перших, кого після поранення доставили до Вінниці у наш госпіталь. На жаль, йому ампутували частину стопи. Він розповів, що через «Танаса» можна передавати допомогу в аеропорт. У спеціальні дні вони робили це мотилигою, так хлопці називали тягач МТЛБ. Наші посилки доставляли до Пісок на «Танаса», а звідти уже їх перевозили в аеропорт.  

У найбагатшій країні світу, у 5-зірковому готелі

Для поранених кіборгів вінницькі волонтери організували відпочинок в одній з найбагатших країн світу — Об’єднаних Арабських Еміратах ОАЕ).

Організаторами  відпочинку стали волонтери, які на той час опікувалися пораненими у Військово-медичному центрі. Серед них — дві Наталії Ішкова та Березюк та Ірина Мазур.

Вони безпосередньо займалися підготовкою документів і організацією подорожі. В Еміратах захисників України поселили у  фешенебельному 5-зірковому готелі, де вони знаходилися протягом тижня.  Дорога, проживання, харчування, різноманітні екскурсії – все це для них було безкоштовним. На кишенькові витрати кожен отримав  по 200 арабських дирхам. Та ще й додому повернулися з подарунками.

— Найбільше маємо дякувати українській діаспорі в Еміратах, — каже Ірина Мазур. — Це на їхні пожертви бійці змогли хоча б на деякий час забути про те, що вони пережили на війні. Прийняли їх, як найдорожчих гостей. Кожен день був заповнений, крім відпочинку на морі, екскурсіями. Хлопці побували у всіх семи Еміратах. Так само щира вдячність нашому посольству у цій країні за підтримку, особисті зустрічі з бійцями.

Туристи з Британії проводжали наших стоячи з аплодисментами

Тричі організовували такі поїздки. У кожній було приблизно по десять поранених.

Сергій Танасов розповідає, що, звичайно, вразили апартаменти, в яких їх поселили. Однак більше запам’яталося ставлення до наших бійців.

Напередодні від’їзду українців менеджер готелю араб зробив для них подарунок — накрив стіл на набережній. Підійшли офіціанти приймати замовлення. У наших хлопців, як кажуть, слів забракло.

Офіціантки одягли на голови віночки, а свій одяг прикрасили жовто-блакитними стрічками. Було багато кульок такого ж кольору.

Росіяни, які спостерігали за цією картиною, зубами скреготіли. Їх давила жаба від того, як до наших ставилися зовсім чужі люди араби. В готелі знали, що це приїхали ті, хто на смерть захищає Україну від російської  агресії.

У пивному барі сиділа компанія британців. Коли наші хлопці виходили, англійці піднялися і стали їм аплодувати услід. Хіба таке забудеться?

Так само, як ніколи не зітруться в пам’яті кіборгів бої за ДАП.

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (5)
  • Юджин Ти
  • Максим Максименко
    Упс спалился😂🇺🇸
  • Максим Максименко
    Железная голова🤣🤣🤣 проверим🇷🇺
  • Rabbit123
    Автор!! Хіба темою статті є Зеленський? До чого це в заголовку?
    Vlad Podil'skiy reply Rabbit123
    Для нагадування-якого малороса-бидлана обрав 73%-вий плебс.

keyboard_arrow_up