Заборонити не можна друкувати. Чому всі тільки й говорять про книгу «Справа Василя Стуса»

Книга «Справа Василя Стуса». Фото з архіву 20minut.ua

Можливо, ви помітили, що останніми днями в соцмережах і новинах часто майорять словосполучення: «Заборонили книгу», «Дарницький районний суд», а також зустрічали прізвища Кіпіані, Стуса і Медведчука. 

Для тих, хто ще не в курсі, що взагалі відбувається, ми проведемо екскурс в суть проблеми. У травні 2019 року у видавництві Vivat вийшла друком книга українського журналіста та історика Вахтанга Кіпіані. Книга має назву «Справа Василя Стуса». Майже уся вона складається з архівних документів, а думки самого Кіпіані в ній, як йдеться на сторінці видавництва, побудовані лише на фактах. 

Впродовж кількох місяців, книга «жила» типовим життям українських книжок: мала помірні продажі, поступово знаходила свого читача і час від часу отримувала схвальні відгуки та нагороди від тих, кому справді боліло за долю відомого поета. 

«Справа Василя Стуса» — це, зокрема розповідь про його життя і смерть. У цій книжці  зібрані покази свідків, листи поета з тюрем, спогади друзів та близьких. І саме на сторінках цієї книги широкий загал читачів вперше отримав доступ до інформації, яка раніше була засекреченою. Наприклад, якою була роль адвоката, який представляв інтереси Стуса під час судового процесу? Чи справді він його захищав? А може тільки вдавав, що захищає? Чи може він просто «зливав» свого підзахисного? 

Така правда прийшлася до смаку не всім «читачам». Зокрема, нардеп від ОПЗЖ Віктор Медведчук у серпні 2019 звернувся до суду з позовом про заборону і розповсюдження видання. Під час судилища над поетом Медведчук був молодим радянським адвокатом, якому, як ви могли здогадатися, випало захищати неугодного совєтській системі клієнта, а саме Василя Стуса.

Від моменту подання позову відбулося не одне судове слухання, що під час кожного з них суд міг заборонити видавати книгу. Це лише обурювало українців і підігрівало їх інтерес до видання Вахтанга Кіпіані. Через великий попит видавництво «Віват» неодноразово робило додрук «Справи Василя Стуса» 

Однак кілька днів тому, 19 жовтня Дарницький районний суд ухвалив рішення, що частково задовольняє позов Медведчука проти Кіпіані та видавництва Vivat. У рішенні судді Марини Заставенко йдеться, що частина цитат у книзі паплюжать честь та ділову репутацію Медведчука. А ще про те, що імені кума Путіна без його згоди не можна згадувати. 

Вахтанг Кіпіані заявив, що подаватиме апеляцію на рішення суду. Про те саме заявили і у видавництві Vivat, додавши до свого допису цитати з книги, які за рішенням суду мають бути видаленими. До речі, вже за годину після заборони усі наявні примірники розкупили. Але видавництво обіцяє зробити додрук. 

Висловити свою думку про скандальне судове рішення ми попросили вінницьку письменницю Наталку Доляк та поетесу Ірину Березу. Обидві вважають, що заборона книг є неприпустимою і нагадує їм повернення до радянських часів. 

Наталка Доляк, письменниця:

— Заборона книги Кіпіані — це чергове дно, чергова червона лінія. Теперішні «хазяї народу» разом з ворогами України в обличчі ОПЗЖ ставлять на коліна правду про українців. «Незалежний» суд забороняє автору опиратися на документи, бо, мовляв, це паплюжить честь якогось упиря. 

Для мене така ситуація говорить лиш про одне: ми на порозі повернення до совєцької системи. І найжахливіше те, що напрочуд багато так званих українців, а насправді малоросів, з нетерплячкою чекають цих міфічних хліба по 16 копійок і морозива по 13. Вони хочуть набивати шлунки дешевими продуктами, абсолютно не помічаючи, як поруч розпинають Стуса.

Ірина Береза, поетеса:

— Коли нам до рук потрапляє книга — це своєрідний тест на зрілість. Перефразуючи відомий вислів — ми є те, що ми читаємо. І дуже важливо, щоб людина мала вибір, що читати. Неприпустимо регламентувати цей вибір. Неприпустимо вирізати будь-що з  цілісної картини, яку бачить автор. 

Ми можемо сперечатись про зміст, поділяти чи не поділяти думки автора, але нам потрібен вільний доступ до джерела думки. Не потрібно вирощувати моральних калік, яким обмежено вибір, той хто не розвивається — той деградує. Ну і я вже не кажу про сумні прецеденти цензури СРСР та Третього Рейху.

Тому вся літературна спільнота, а також всі розумні та цивілізовані люди мають висловити своє відношення до потенційного «геноциду книжок».

«Люди кинулися і скупили всі книжки»

Рішення Дарницького районного суду обурило й багатьох інших вінничан, серед яких є відомі діячі культури. Наприклад, письменниця Катерина Калитко пише, зокрема таке: «Куди подіти осад від того, що живеш у країні, чий суд задовольняє позов багаторічного ворога цієї країни, а громадяни свідомо і послідовно стріляють собі в ногу?».

Своє незадоволення висловив і поет Сергій Татчин: «Малороси, вкупі з московитами, судять книгу».

П’ятий Президент України Петро Порошенко назвав рішення суду ганьбою як для позивача, так і для суду.

«Але люди кинулися до книгарень і скупили за одну годину всі книжки. А видавництво почало друкувати новий наклад. Це і є реакція справжніх українців. Бо тривалий судовий процес зробив книзі добру рекламу. Вахтанг став одним із самих знаних авторів. А українці знову й знову повертаються до творчості Василя Стуса», — сказав Порошенко.

В апараті Президента Володимира Зеленського повідомили, що взяли до відома рішення Дарницького районного суду, але в АП не виказали сумнівів щодо незалежності судової гілки влади. 

Також до прочитання книгу радить чинний міністр культури Олександр Ткаченко. У своєму дописі він пообіцяв особисто закупити примірники «Справи Василя Стуса» для національних бібліотек.

«Якими б емоційними не були вислови автора, але тепер про роль кума Путіна у справі засудження радянською системою українського письменника знатимуть в рази більше людей. Так само, як його спроба заборонити роботу журналістів підштовхнула до Помаранчевої революції. Коротше, #МКІП рекомендує книгу до читання. І поки справа буде в апеляції — особисто закуплю частину накладу для національних бібліотек», — написав Ткаченко.

Читайте також:

Вибори-2020: про що треба знати перед голосуванням у Вінниці?

Комп’ютерна томографія і ПЛР-тестування. Адреси та ціни у Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.