«Якби не дитина, я була б з вами»: як вчителька з далекої Австралії допомагає волонтерам з Немирова

Віктор СКРИПНИК

Посилка від учительки з Австралії та її учнів здолала майже 15 тисяч кілометрів, поки потрапила до волонтерів «Солдатської куховарні», які передали її військовим

Керрі Елізабет (Kerri Elizabeth) з дуже далекого від нас континенту — Австралії.
За що її полюбили в Немирові волонтери ГО «Солдатська куховарня»?
Що розповіли в «куховарні» про Керрі Елізабет?

Посилка, яку отримали у ГО «Солдатська куховарня», приємно вразила волонтерів. Керівник організації Леонід Павленко звернув увагу на напис на зовнішній стороні. Великими літерами значилося: Australiа Post. Ого, яку відстань здолав пакунок! Майже 15 тисяч кілометрів між столицями — Києвом і Канберою.

Волонтери з «Солдатської куховарні» уперше отримали допомогу з такої далекої відстані.

Перед тим вони вже дещо знали про Керрі Елізабет.

Про те, як починалися їхні стосунки, йдеться у розповіді на волонтерській сторінці у Фейсбуці.

Футболки пошили діти

Декілька місяців тому у месенджер сторінки «Солдатсбкої куховарні» у Фейсбуці надійшло повідомлення від незнайомої на той час австралійки — Керрі Елізабет.

Жінка висловила бажання підтримати оборонців нашої країни.

«Нас це дуже вразило, — йдеться у дописі, — приємно вразило. Бо де Австралія а де наш Немирів! Попри це, людина хоче допомогти нам перемогти російських окупантів. З’ясовується, у далекій країні з болем сприймають трагічність подій в Україні».

Далі волонтери розповіли, хто така пані Керрі. Вона вчителька технологій (швейна справа) середньої школи містечка Оушен-Гроув штату Вікторія. Воно розташоване майже за сто кілометрів від Мельбурна.

«До знайомства з цією людиною ми аж ніяк не могли подумати, що в країні на другому кінці світу, яка так далеко від нашої війни, існує потужний рух на підтримку України у її війні з російським агресором. Її розповідь про чисельну кількість новостворених громадських організацій, спрямованих на збір допомоги для українців, нас просто поклала на лопатки», — читаємо у дописі.

На підтвердження своїх слів пані Керрі надіслала низку посилань на такі організації. Ось одна з таких груп. Австралійська вчителька написала, що поговорила з учнями і вирішили пошити адаптивні футболки. Вони для поранених українських військових, які мають тимчасові обмеження рухливості.

«Усвідомлення того, що на іншому кінці планети, в далекій Австралії, є люди, які щиро вболівають за наших воїнів, додає нам сили триматися і ще більше допомагати Силам оборони країни», — зазначають у дописі волонтери «Солдатської куховарні».

Волонтери вважають, що основна перевага такої допомоги в тому, що вона є потужним стимулом для спільної роботи. У кожній з отриманих футболок прихована величезна енергетика. Вона обов’язково допоможе швидше одужати пораненим на війні хлопцям, тим з них, кому дістанеться футболка.

Проїхати пів світу, через моря-океани, це означає зібрати енергетику з кожного такого куточка, що неодмінно додасть сил для одужання.

До кожної футболки австралійські діти прикріпили листівки з побажанням нашим пораненим швидкого одужання. Текст листівок написаний на українській мові через перекладач. Кожна літера акуратно і точно виписана кирилицею. Одразу видно: старалися діти! За що отримали від немирівських волонтерів слова щирої подяки.

«Мені дуже подобається залучати до таких проектів дітей, бо вони хочуть допомагати і відчувати, що можуть зробити теж щось важливе», — написала вчителька з Австралії.

У Вінниці є друг, який зараз на війні

Чому Керрі Елізабет обрала для допомоги волонтерів з Немирова? Відповідь на це знаходимо в одному з її дописів на Фейсбуці.

«Насправді дещо особисте пов’язує мене з Україною, — читаємо у її дописі. — Один з моїх родичів був українцем, тому у моєї доньки є українське коріння. Також у мене є друг із Вінниці, який зараз служить у війську і яким я дуже пишаюся і переживаю за нього.

Рік тому у моєму житті з’явилася ще одна важлива для мене людина з України. Завдяки цій людині я дізналася набагато більше про Україну, її історію, культуру та людей, так поступово Україна стала для мене дуже близькою».

А ось ще один допис пані Керрі:

«Для мене дуже важливо допомагати Україні не просто самій, а залучати до цього інших людей. Показувати їм Україну, її людей і говорити наскільки вони сильні і незламні. Якби в мене не було 12-річної доньки, я б, мабуть, працювала разом з вами».