«Як воду з криниці…» У Якушинцях Будинок культури обігрівають теплом землі

«Як воду з криниці…» У Якушинцях Будинок культури обігрівають теплом землі
За опалення цього приміщення на 1200 квадратів платять шість тисяч гривень за місяць, раніше - 30 тисяч і обігрівали лише частину будівлі
  • У п’ять разів менше платять за опалення Будинку  культури у Якушинцях.
  • Як досягли такої економії?

Замість електрики використовують тепловий насос, який відбирає тепло із глибин землі і подає його для обігріву приміщення. Тепло набирають з-під землі, як воду.

Його вистачає на всю велику площу будівлі — 1200 квадратних метрів. Зараз готують документи на теплотрасу до ще двох об’єктів.

Чому інші не користуються таким дешевим джерелом енергії? Чи можна його використовувати у приватних будинках?

Відео дня

У наших краях грунт промерзає до 80 см. Глибше уже відчувається тепло. Так, на глибині 8 метрів температура становить +10. Кожні наступні сім метрів у підземелля — це додатково 1 кВт теплової енергії. Здавалося б, діставай тепло з-під землі і грійся. Вигідно, бо не треба платити. Це ж не газ і не електрика.

Чому ж тоді теплові насоси не знайшли значного поширення — ні серед користувачів  комунальних, чи комерційних будівель, ні серед власників індивідуального  житла?

Віталій Кучерявий, інженер Якушинецької громади, ініціатор застосування теплового насоса, каже, одні не вірять, що можна грітися біля підземного тепла, інші вважають, що це десь там, у Європі чи Америці, можуть собі  дозволити, а нам ще передчасно за таке братися. Помиляються одні й інші

За словами інженера Кучерявого, насправді це дуже гарне альтернативне джерело. Неспроста його уже багато років активно використовують у багатьох країнах.

Гріються тепер біля підземного тепла у Якушинецькій громаді. Розповідаємо, як упроваджували і як використовують альтернативу газу й електриці.

Найбільше клопотів з документацією — два місяці оформляли

Інженер Віталій Кучерявий раніше не стикався на практиці з темою теплових насосів. Чув про них, але в роботі не бачив.

Його уяву перевернула поїздка до столиці на семінар, де йшлося про альтернативні джерела енергії. Після закінчення семінару представник однієї з компаній запропонував охочим подивитися, як працює геотермальний насос, тобто насос, який відбирає тепло із глибин землі і поставляє його у систему опалення.

— Я пішов заради цікавості, — каже пан Віталій. — А після побаченого одразу набрав номер телефону голови нашої громади  Василя Ромаюка і повідомив, що є надзвичайно цікава тема.

Розмову продовжили після повернення з Києва. Детальна розповідь зацікавила керівника Якушинецької громади. Вирішили обігрівати теплом землі чи не найбільший  об’єкт у їхній громаді Будинок культури загальною площею 1200 квадратних метри. Тут розташовані низка структур і організацій, зокрема, відділ освіти громади, ЦНАП тощо.

Вибір насосів нині великий. Їх пропонує низка компаній. У Якушинцях зупинилися на агрегаті німецького виробництва. Саме його бачив інженер у Києві. Фахівці  київського представництва  компанії  консультують покупців упродовж усього  періоду  встановлення геотермальної системи, а також надалі під час її експлуатації.

Чотири місяці витратили на всі види робіт. Приблизно половина часу знадобилася на підготовку документації, її узгодження у відповідних структурах.

Тепловий вузол — під стоянкою для автомобілів

Головний вузол теплового насосу знаходиться під стоянкою для автомобілів біля Будинку культури.

Там пробурили 24 свердловини глибиною 50 метрів. Буріння виявилося найбільш затратним видом робіт. Встановили зонди. У кожному розмістили по дві труби довжиною по 50 метрів.

Труби з’єднані між собою, заповнені спеціальною рідиною. Після нагрівання рідина подається у котельню. Там передає тепло у ємкість з водою. Після нагрівання вода надходить у систему опалення. Тепловий насос також знаходиться у котельні.

За словами співрозмовника, він має невеликі розміри: висота приблизно 70 см, ширина трохи більша.

Крім того, є компресори, реле, інші необхідні вузли і деталі. Там же, у котельні, стоїть бочка на 500 літрів води.

Воду періодично очищають від солей — додають спеціальний розчин. З котельні труби йдуть до радіаторів у приміщенні.

На кожному радіаторі — теплорегулюючий кран

Як пояснив Віталій Кучерявий, стару систему опалення замінили. Замість неї встановили труби з сучасного матеріалу, а радіатори не чавунні, а сталеві.

Одночасно від ремонтували приміщення, ремонт Будинку культури давно планували. Таким чином поєднали ремонтні роботи із заміною системи опалення. Зовні утеплили стіни.

Співрозмовник просить наголосити у статті на необхідності бережливого ставлення до тепла. Аби на це звернули увагу ті, хто гріється біля нього. Називає таке тепло «халявним», бо воно — безкоштовне. Платять тільки за електрику, яку використовує насос для подачі води у систему, але…

— Тепло землі достається нам не просто так, — говорить інженер. — Якщо порівнювати з газом, то таке паливо значно швидше нагріває воду, відповідно, коефіцієнт корисної дії газового тепла становить 98%.

Тепло з підземелля так швидко воду не нагріває. Потрібен час, щоб вийти на заплановану температуру. А вже після цього електроніка утримує її  на запрограмованому рівні.

За роботою теплового апарату стежить інженер. Каже, це ще один плюс — не потрібен кочегар. Отож, і на цьому є певна економія коштів.

— Тепловий насос   розумна штука, начинена електронними «мізками», — говорить інженер Кучерявий. — Особливого контролю не потребує. Досить задати програму, і комп’ютер може виконувати її місяцями. Температуру регулює залежно від погоди за вікном.  «Тримає» таку, яку задано у програмі.  

Якщо раптом, виникають питання до роботи системи, інженер консультується з її постачальником. Консультації по телефону безкоштовні. Якщо необхідно прихати на місце, тоді оплачують витрати на дорогу.

На роботу в нинішній осінньо-зимовий період комп’ютер уже налаштований.

Він автоматично включиться, коли температура повітря на вулиці опуститься до +12 градусів.

Для порівняння нагадаємо, що у наших будинках опалювальний сезон починають за умови, коли температура знижується до восьми градусів тепла. Та ще й необхідно, щоб вона залишалася такою упродовж трьох днів.  

Які недоліки у підземного тепла?

Недоліків у роботі самого комп’ютера інженер Кучерявий не знаходить. Ще раз повторює, що тепловий насос це розумний агрегат з гарними електронними «мізками».

Проблема в іншому, каже співрозмовник. Він дорогий на старті. Дорого коштують також бурильні роботи. Зате згодом все це окуповується сторицею.

Інженер припускає, що після нинішньої зими, яку нам обіцяють непростою саме через енергоносії, збільшиться число тих, хто захоче мати в себе геотермальний насос.

Для підтвердження його ефективності і економічності інженер наводить такі цифри: при споживанні однієї кВт-години електрики тепловий насос віддає чотири кВт теплової енергії.

Будемо обігрівати ще два об’єкти

— Насос працює відмінно, — розповів голова Якушинецької громади Василь Романюк. — До того ж, забезпечує суттєву економію коштів.

Співрозмовник навів такі цифри. Раніше Будинок культури обігрівали електрикою. І то лише частину приміщення. За місяць платили 30 тис.грн. Тепер обігрівають усю площу, зокрема, дві великі актові зали, і платять шість тисяч гривень.

— Пригадую, як мерзли діти у кімнатах для гурткової роботи, чи під час репетицій, — продовжує пан Романюк. — Тепер піт витирають з чола.

Саме тому вирішили продовжити теплотрасу, щоб так само опалювати ще два об’єкти соціальної сфери. Нині готують документацію. Є домовленості з інвестором…

Встановив би у приватному будинку

Запитую в інженера Віталія Кучерявого, чи не планує встановити тепловий насос для обігріву власного будинку.

Каже, обов’язково зробив би це. Однак проживає у багатоповерхівці.

Тим часом переконує близького родича у економному теплі з-підземелля. Той має приватну оселю.

Кучерявий допомагатиме. Бо ж має досвід. Уже придивився до насоса. За його словами, на будинок у родича потрібен буде тепловий геотермальний насос вартістю приблизно 3200 доларів.

 

Читайте також:

Рани загоює лазер. Для лікування військових передали інноваційний апарат вінницьких вчених

Дивіться, яке миле відео! Юні вінничани привітали Вінницю з її 659-річчям

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Мельничук Андрей

    Ага, то в нову трасу вже закладені $ для родича?

keyboard_arrow_up