«Як ви про нас дізналися?». У херсонців був шок від приїзду волонтерів з Шаргорода

"Херсонцям довелося пояснювати, що це люди добровільно зібрали допомогу". - кажуть волонтери з ГО "Шаргород опероативний", семеро з яких побували у деокупованих селах Херсонщини

• Три автомобілі гуманітарної допомоги завезла ГО «Шаргород оперативний» на деокуповану Херсонщину.
• Волонтерів вразила  не тільки розруха, яку залишили по собі російські окупанти — здивував інформаційний вакуум.
•  «Як ви про нас дізналися», «Що це за допомога? Від кого?» — запитували люди у херсонських селах.

Три автомобілі з гуманітарною допомогою супроводжували семеро волонтерів разом з керівницею організації «Шаргород оперативний Валентиною Вельган. Після поїздки вона поділилася враженнями від побаченого з 20minut.ua

У повному інформаційному вакуумі

— Найбільше здивував інформаційний вакуум, в якому ще дотепер залишається частина людей,  — розповідає пані Валентина. Багато людей не знають, що про них нині турбується, без перебільшення, вся Україна.

Співрозмовниця наводить приклад з села Білозерка. Це немалий населений пункт зі статусом селища міського типу. Перед поїздкою шаргородці розмовляли по телефону з місцевим жителем на ім’я Олександр.

—Домовлялися через знайомих, — каже пані Валентина. — Бо ж нині там непроста ситуація. Одні старости сіл виїхали, інших вивезли окупанти.  

Олександр із згаданого села Білозерка виїхав автомобілем на трасу, де ми зупинилися. Не в кожне село заїжджати нині безпечно. На цьому постійно наголошують військові. Нагадують про міни, що їх залишили повсюди окупанти.

Під час зустрічі  запитали у чоловіка, що найбільше потребують мешканці громади? Олександр наскільки був вражений, що не міг відповісти на питання. Здавалося, йому простіше відмовитися від пропозиції отримати доставлений вантаж. Запитав, чи треба за нього розписуватися? Як і перед ким потім звітувати?

—Ми пояснили, що це люди добровільно зібрали допомогу, коли дізналися про ситуацію на Херсонщині,— розповідає пані Валентина.  — У нас в автомобілях є продукти харчування, картопля, морква, буряк, цибуля, є тушонка, олія, крупи, є також теплі речі. Чоловік запитав, хто ці люди і чому вони вирішили поділитися своїм? Не знав, що відповісти. Не розумів, як ми доїхали?

Наступного дня пан Олександр зателефонував Валентині Вельган. Щиро зізнався, що був настільки шокований увагою чужих незнайомих людей, що не знав, що відповісти. Вибачився за таку, як він висловився, не зовсім адекватну поведінку. Від усього серця дякував за виявлену увагу до білозерців.

—Знаєте, схожі питання довелося чути в інших селах Херсонщини, — продовжує пані Валентина. — Найчастіше запитували, як нам вдалося до них доїхали? Цікавилися, як дізналися про те, що їм потрібна допомога. Було питання, хто нам розповів про їхню біду

Дивилася в очі таких людей, які, даруйте, «зависли» у просторі невизначеності вони не розуміли, не знали, що вся Україна взялася їм допомогти, переживає, уболіває за них, співчуває їм.

У моєї співрозмовниці склалося враження, що люди у селах Херсонщини нині у повному інформаційному вакуумі.

—Я волонтером з 2014 року, — говорить пані Валентина. — Доводилося багато бачити і чути за ці дев’ять років війни. Але з таким розпачем людей зіткнулася уперше. 

Цілували хліб, а сльози падали на буханці

Крім уже названих продуктів харчування, в автомобілях, що прибули на Херсонщину з Шаргорода, були мішки з написами: «Хліб з домашньої печі».

—Коли роздавали такий хліб, люди цілували буханці і плакали, — розповідає Валентина Вельган. — Ми теж не могли стримати емоції. Щоб не показувати сліз, відходили за машину і там витирали їх.

До речі, волонтери з ГО «Шаргород оперативний» були одними з перших, хто добрався на Херсонщину після того, як звідти вибили російських загарбників.

—Ми розуміємо, що наша допомога це крапля в морі, навіть не в морі а в океані людського горя і страждань, — каже співрозмовниця. — Але все починається з малого. Краплина до краплини…

Приємне враження залишилося у волонтерів після відвідання підрозділів, де служать їхні земляки. До них заїжджали у Миколаївській і Херсонській областях.

Військові повідомили волонтерам, що ні продуктів харчування, ні одягу їм не потрібно. Гості зробили висновок, що забезпечення армії змінилося на краще.

За два дні зібрали десять тонн продуктів

Всіх, хто долучився до збору допомоги херсонцям, волонтери згадали на своїй фейсбук-сторінці «Шаргород оперативний».

Пані Валентина окремо виділила участь громади села Мурафа.Каже, за два дні її жителі зібрали 10 тонн продуктів. Очолює громаду Олег Літвіненко.

Згадує допомогу жителів сіл Калитинка і Покутне. Ларсиа Палагнюк організувала збір молока у людей, з якого на маслозаводі виготовили 12 ящиків вершкового масла і чимало сиру «Янтар».

П’ятсот кілограм яблук передало ТОВ «Федорівське», яке очолює Сергій Токан. Ще 10 ящиків яблук виділив Анатолій Федчук з села Теклівка.

Про всіх інших благодійників можна дізнатися з допису у фейсбуці «Шаргород оперативний». Він закінчується словами «Не збайдужіємо душею!» Є ще одне речення: «А вороги наші нехай згинуть. До одного…»

Читайте також:

«Не вірила, що залишуся жива…» Що розповіла звільнена з полону медик морської піхоти

Вінниця планує закупити 20 вживаних тролейбусів з Польщі. Що це за машини?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.