«Я пішов на війну, щоб ця падаль не дійшла до вас»: спомин про розвідника, який 40 разів був у тилу ворога

"Саша стільки всього бачив на фронті, що вистачило б на п'ять життів", - так говорили побратими про нашого земляка Олександра Ляхновича.

• Старший розвідник-снайпер — така була в нього військова спеціальність.
• Він один з тих, кому найчастіше доручали складні завдання за лінією фронту.
• Чому побратими говорили про нього, що він прожив не одне, а п’ять життів?
• Хто цей відважний воїн?

Сумно говорити, що нема серед нас Олександра Ляхновича. Цей мужній воїн з містечка Бар загинув під час виконання бойового завдання. Сталося це 9 березня 2023 року біля Водяного на Донеччині. На той час Олександру виповнилося тільки 25 років.

—Саша прожив не одне, а п’ять життів, — говорили про Ляхновича побратими, які проводжали його в останню дорогу. — Він стільки всього бачив на війні!.. Пригадала один з його дописів у соціальних мережах. Він зробив його під час боїв за Бахмут, в яких брав участь. Написані слова вражають: «Якщо існує пекло на землі, то,повірте, це десь біля Бахмута».

Олександр Ляхнович пішов на війну добровольцем. Міг і не йти. Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян на нашу землю, він працював у Польщі. Рідні просили його не спішити повертатися додому. Говорили, що таких молодих, як він, не беруть, у військкоматі їх відправляють додому. Хлопець наполіг на своєму: повернувся і попросився добровольцем.

Перший грім пролунав над його головою у навчальному центрі. Ті, хто служив з ним, згадували про обстріл місця підготовки наших військових. То була жахлива атака. Внаслідок ракетного удару загинули майже п’ятдесят наших військових, які готувалися до участі у бойових діях.

Олександр також був у колективі мобілізованих. Біда оминула стороною хлопця. Саме там він уперше побачив, якими страшними можуть бути обстріли. Ще не добрався до фронту, а вже побачив, як гинуть побратими.

Олександр знав ази військової справи. Він служив строкову службу. Але то було за мирних часів. В армію пішов після закінчення Хмельницького національного університету. Під час навчання опанував спеціальність «Комп’ютерні науки». Він зі школи любив точні науки, мав гарні оцінки з математики, фізики. У 10-му класі вступив на навчання до ліцею для обдарованої молоді при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі. Не дивно, що виявив бажання продовжити навчання у виші за такою спеціальністю «Комп’ютерні науки».

Хлопець мав ще одне бажання. У нього батько, дідусь і прадід були військові. Військова служба також манила його. Він одразу скористався цим, коли почалася війна і треба було боронити рідну землю від окупантів.

Побратими згадували, як інколи під час розмови Саша відверто говорив їм, що хотів би збити ворожий літак, чи гелікоптер. Одного разу сказав фразу, від якої хлопці усміхнулися. «От би стати Героєм України», сказав він і тут же почув у відповідь від одного зі своїх бойових друзів: «Так ти і так уже Герой!».

Йому нагадали про те, як вивів групу з оточення, почали рахувати, скільки разів переходив лінію фронту для виконання завдань у ворожому тилу. Нарахували, що таких випадків було майже 40.

Якось Саша написав у мережі: «Я вас дуже люблю, розумію, але я пішов, щоб ця падаль не дійшла до вас. Дуже прошу, якщо тривога, ховайтеся».

Ніби хтось невидимий оберігав старшого розвідника-снайпера Олександра Ляхновича. Він виходив з таких ситуацій, з яких, здавалося, нереально вийти живим. Мав поранення, контузії, лікувався у шпиталі, але залишався живим. Цей невидимий оберіг тривав рік.

День 9 березня 2023-го став фатальним для нашого земляка — Саша загинув під час виконання бойового завдання.

Недавно про Олександра Ляхновича згадували у його рідній школі: він навчався у Барському ліцеї №1. На фасаді шкільного приміщення встановили меморіальну дошку на спомин про свого випускника. У тексті зазначено, що полеглий воїн нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно), а також медаллю "Захисник рідної землі". Медаль отримав за вивід групи з оточення. 

Про це йдеться у повідомленні на сайті Барської міськради.

Вічна пам'ять і вічна слава мужньому патріоту, захиснику рідної землі!

Читайте також:

«Мамо, там знов будуть стріляти?»: жінка подає приклад трьом синам, як треба боронити країну

Запрацював Центр для дітей з інвалідністю, створений мамами

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.