«Я на фронті, а дружину з дитиною виселяють». Конфлікт з переселенцем за дитсадок у Демидівці

«Я на фронті, а дружину з дитиною виселяють». Конфлікт з переселенцем за дитсадок у Демидівці
Тепер у дитсадку у Демидівці нема ні переселенців, ні місцевих малюків, староста села Покиньчереда каже, відремонтують приблизно через місяць, депутат Поліщук припускає, що це станеться до нового року.
  • Про те, що в Демидівці не працює дитсадок, бо приміщення віддали переселенцям, написали RIA/«20 хвилин» місцеві жителі.
  • А потім був допис у Фейсбуці одного з тих переселенців: «Я на фронті, а мою дружину з дитиною виселяють з дитсадка. Як мені бути?».
  • Почалася словесна дуель між військовим переселенцем і місцевими. Чим все закінчилося?

Після того, як почалася війна і в нашу область стали прибувати вимушені переселенці, 12 з них обрали для проживання село Демидівку.  Семеро дорослих і п’ятеро дітей поселилися у приміщенні дитячого садка. Весь цей час дитсадок не приймає місцевих дітей. Одних батьки возять у дошкільний заклад у сусіднє село Могилівка, інших, а таких більшість, залишають вдома.

Не дивно, що батьки дошкільнят почали вимагати у влади відновити роботу дошкільного закладу.

Коли дитсадок у Демидівці відчинить двері для малюків? Яка ситуація з переселенцями?

Відео дня

«Може, через місяць, а може, до нового року…»

Жителі Демидівки, які звернулися в редакцію, просили розповісти про те, як їх «водили за ніс» у питанні відновлення роботи дитячого садка. З повідомлення: 

«Це все тягнеться ще з березня нинішнього року. Тоді зібралася група батьків і поїхала у Гнівань на сесію. Нам пообіцяли вирішити питання, але нічого не зробили. Нагадуємо, було це ще в березні. У серпні ми знов поїхали у Гнівань до депутатів. Цього разу почули нову обіцянку. Нас запевнили, що зберуть комісію і 1 вересня до нас в село приїде начальниця відділу освіти міської громади пані Капула. Ніхто до нас не приїжджав 1 вересня. У міській раді сказали, що жінка захворіла і вона на лікарняному.

Тоді ми звернулися до народної депутатки Ірини Борзової. Тільки після цього  нарешті міська рада створила комісію. Але роботу садочка не відновили дотепер. Зараз приміщення у жахливому стані і коли його відремонтують невідомо. Тим часом діти продовжують залишатися вдома».

Що вирішили у міській громаді у питанні відновлення роботи дитячого садка у Демидівці, автор публікації запитав у депутата Гніванської міськради Анатолія Поліщука. Він проживає у Демидівці. Запевняє, що відстоює інтереси жителів села.

— Для всіх переселенців ми вже знайшли нові місця для проживання, а діти знову повернуться у дошкільний заклад, — сказав депутат.

Староста села Світлана Покиньчереда повідомила журналісту дещо іншу інформацію. За її словами, у дитячому садку ще залишилася проживати жінка з двома дітьми і своєю мамою. Переселенка працює у Демидівці вчителькою. Вона  знайшла нове житло у нашому селі. Поки робить у будинку ремонт, залишається у дитсадку. Але найближчим часом переселиться і тоді приміщення повністю звільниться. Розмова зі старостою відбувалася наприкінці минулого тижня.

На запитання, коли батьки зможуть знову привести своїх діток у дошкільний заклад, відповідь співрозмовників також різниться. Староста вважає, що це можна буде зробити приблизно через місяць. На думку депутата Поліщука, відновити роботу дитсадка їм вдасться до кінця року.

«Будемо старатися зробити все своїми силами»

Таку затримку в часі співрозмовники пояснюють необхідністю провести ремонт у будівлі. У перший місяць після початку війни тут зупинялося багато людей. 12 з них, як уже згадувалося, проживали з квітня минулого року і дотепер.

Запитую, за які кошти ремонтуватимуть? Чи вже визначилися з обсягом робіт? Хто їх виконуватиме? Конкретної відповіді не почув від співрозмовників.

«Знайдемо гроші», — сказав  з цього приводу депутат Поліщук. Приблизно такою ж була відповідь старости села: «Будемо старатися зробити все власними силами».

Батьки демидівських малюків сподівалися на швидше вирішення питання.  

— Ми думали, як тільки звідси з’їдуть переселенці, уже наступного дня розпочнеться ремонт, — каже жителька Демидівки. — Бачимо, що це не так. Хіба не можна було продумати все завчасно?

— Може так статися, що дитсадок не відкриють ні до нового року, ні після нового, — таку думку висловив один з місцевих, чоловік просив не називати себе. — І знаєте, чому? Бо тут нема укриття. Хто візьме на себе відповідальність підставляти дітей? Не дай Бог, щось станеться, хто буде відповідати? Над нашим селом уже літали ракети, коли кацапи цілилися по залізниці у Жмеринці.

Запитую у старости Покиньчереди про житло для переселенця-військового. Каже, його сім’я вже вселилася у будинок у Гнівані.

Знайти будинок допомогла медикиня

Журналіст спілкувався з військовим по телефону. Звати його Олександр. Він підтвердив факт переїзду з дитсадка в інше помешкання. Про ситуацію, що склалася, згадувати йому неприємно. Уточнив, що він з Донеччини. Дитина має захворювання, перебуває на обліку у лікарів. Чоловік каже, що дзвінок від дружини став для нього неприємною несподіванкою. В той час він уже перебував на службі.

Вона повідомила, що їх попередили про виселення з дитячого садка. Дали місяць часу на пошук іншого житла.

— У всіх моїх документах записано, що моя адреса: Демидівка, вулиця Шкільна, 28, — говорить Олександр. — Мобілізували мене через Тиврівський ТЦК. Запевнили, що ніхто не має права виселяти дружину, якщо чоловік мобілізований до війська. А що вийшло насправді?

Після розмови з дружиною Олександр написав у Фейсбуці пост і запитав поради, як йому бути у такій ситуації.

«Звертаюся до вас за порадою, як мені бути, — йшлося у тому дописі. — Я з жінкою та дитиною переселенці з Донецької області, мешкаємо у дитячому садку села Демидівка. Два місяці тому став до лав ЗСУ по мобілізації через Тиврівський військкомат. Тепер моїй дружині заявляють, щоб вона шукала житло. Дали на це місяць. Дружина, звісно, вже шукає житло. Але залишається питання: я отримав повістку на адресу садочка, то яка доля моїх речей, автомобіля?  Якщо буде рішення про виселення, мені потрібен документ, який маю надати командуванню для отримання відпустки за сімейними обставинами для пошуку житла, переїзду, а також для внесення змін в адресі проживання у військово-облікову картку».

Пан Олександр розповів, що знайти інше житло дружині допомогла медикиня. Вона знає про хвору дитину. У військовій частині його відпустили, щоб допоміг перевезти речі, забрати автомобіль. Вселилися у житловий будинок у Гнівані. Каже, платитимуть за оренду 3500 гривень за місяць плюс за комунальні послуги. За словами співрозмовника, житлом задоволені, але неприємний осадок від того, як усе відбувалося, залишився.

Залишити не можна виселити

Допис військового у Фейсбуці спричинив словесну дуель між ним і місцевими. На нього відгукнулися згаданий вище депутат Гніванської міськради Анатолій Поліщук, староста села Світлана Покиньчереда, інформаційний відділ Гніванської міськради, а також низка інших користувачів мережі.

— Питання повинно бути вирішене владою нашої громади разом зі старостатом, депутатом дільниці, де мешкає сім’я військовослужбовця, — так вважає дописувачка Тетяна Слівінська-Дорошенко. — Залишити не можна виселити. Ставте кому у цих словах там, де вважаєте за потрібне, але сім’я військовослужбовця на зиму повинна мати житло і вирішити це питання у компетенції тих, кого згадувала вище. І садочок повинен працювати, бо в ньому підростає, виховується і розвивається наше майбутнє — діти. Саме за них б’ються наші воїни. Моя думка така: вихід із ситуації завжди можна знайти, нема його тільки в одному місці — у труні.

Відгук на допис військового старости села Світлани Покиньчереди:

«Шановний Олександре, розумію вашу позицію, але зрозумійте і ви жителів села. Діти мають відвідувати заклад дошкільної освіти. Коли громада приймала вас, то попереджала, що дитсадок не може бути місцем постійного проживання. Знаю, що вам пропонувала житло благодійна організація, але ви чомусь, відмовилися. Весь період, з квітня 2022 року і дотепер, ви проживали у садочку безкоштовно, усі комунальні послуги сплачувала Гніванська міськрада.  Мені, як старості села, доводиться щоденно пояснювати батькам, чому їхні діти не можуть відвідувати дитячий заклад. Маю надію, що спільними зусиллями зможемо знайти вам житло».

«Я не мешканка Демидівки, але цілком підтримую громаду, — читаємо у дописі Наталії Бабій. — Діти мають відвідувати дитсадки та навчатися у школах. На мою думку, допомагаючи одним, при цьому завдаючи шкоду іншим, це неправильно. Чому одні переселенці можуть знайти житло, облаштуватися, піти на роботу, а іншим усі «должні»? Вас громада підтримувала і буде підтримувати, але ж і ви залишайтеся людьми».

Здавалося б, місцевій владі вдалося знайти вихід з непростої ситуації — переселенці мають помешкання на нових місцях, діти підуть у дитсадок. Тільки коли?..

«Ось вам хата — вселяйтеся і живіть»

Староста села Світлана Покиньчереда запевнила журналіста, що всім переселенцям, які проживали у дитячому садку, допомогли знайти інше житло.

— Ми по-людськи поставилися до кожного з них, — говорить староста. — Шукали житло, показували його людям, а тоді запитували, чи влаштовує їх така пропозиція. Якщо чимось не задовольняла, шукали інше. Не було такого: ось вам хата — вселяйтеся і живіть. Давали можливість вибрати. Брали до уваги також фінансові спроможності людей.

Співрозмовниця наводить приклад з двома пенсіонерами, один з яких незрячий. Вони одразу повідомили, що не мають можливості платити. Тому їм запропонували безкоштовне житло у селі Мартинівка, де їм надаватимуть ще й соціальні послуги.

Вчителька з двома дітьми і мамою вирішила залишитися у Демидівці. Вони з Донеччини. Для них також підшукали будинок.

«Хай живуть, скільки треба», — так сказали власники ще одного будинку іншим двом переселенцям, які залишилися у Демидівці. У цих місцевих є ще один власний будинок, в якому вони проживають, а той, що пустував, передали у безоплатне користування постраждалим. Ще дві сім’ї будуть жити у Гнівані.

Таким чином усі 12 вимушених переселенців тепер забезпечені іншим житлом.

За словами старости села, батьки подали заяви на відвідування дитсадка 18 дітей. Коли відновить роботу дитячий заклад, конкретної відповіді ще не існує. Потреби переселенців громада задовольнили. Батьки демидівських малюків кажуть, що тепер треба швидше знімати замок з дверей дитячого закладу.
 

Читайте також:

«Кого ви берете на фронт?» Не може дізнатися, чому чоловіка відправили у «закриту» лікарню

Сьогодні Вінниця прощається із 24-річним Захисником України Миколою Деруном

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
  • Ірина Стужук Кладова

    Півтора року жили і обживались, почались чвари між собою. Навіть не спілкувались між собою або сварились .

    На фронті - це Житомирська область.

    А в мене є основне питання - чому на першому місці переселенці, чому журналіст не приїде і не запитає як живуть сім'ї Військових, які захищають наш суверинитет ???
  • AK

    Риторичне питання: чого не хотять селити переселенців...бо їх потім не виселиш...

keyboard_arrow_up