«Кого ви берете на фронт?» Не може дізнатися, чому чоловіка відправили у «закриту» лікарню

Цього чоловіка мобілізували після того, як Гайсинська ВЛК визнала придатним, а тепер він у лікарні, де навіть з дружиною не дають зустрітися.

• Історія мобілізованого 48-річного Сергія, зріст якого 185 см, а вага менше 50 кілограмів і купа болячок.
• У Гайсині лікарі ВЛК визнали чоловіка придатним до служби і його мобілізували, а тепер відправили у таку лікарню, де навіть дружина не може з ним зустрітися.
• Розповідаємо про зневажливе ставлення до військового і його дружини.

Це чи не перший випадок, коли дружина військового змушена була звертатися до адвоката, аби допоміг зустрітися з чоловіком, який знаходиться у лікарні. Викликали поліцію, службу Військового правопорядку… Жінка витратила купу нервів,  не кажучи про кошти на адвоката і дорогу.

А все починалося з мобілізації.

Йдеться про 48-річного працівника агропідприємства з Немирівської громади Сергія і його дружини пані Тетяни, яка змушена була повернутися із заробітків, аби рятувати чоловіка з купою болячок,я кого мобілізували до війська.

Придатний до служби, чи хворий?

«Не треба бути лікарем, щоб зрозуміти, що чоловік хворіє, це видно по його зовнішньому вигляду, — стверджує дружина пана Сергія Тетяна. — Шкіра і кістки — ось як вимучила його ця болячка». За її словами, лікарі підозрюють у чоловіка рідкісне захворювання крові. Йому призначили спеціальне харчування з урахуванням того, що у нього випали зуби. Це також результат захворювання.

Пан Сергій проживає в Немирівській громаді. Працює в одному з аграрних підприємств. Як каже, «працює з ядами», готує хімічні препарати для обробітку сільськогосподарських культур. Дружина була на заробітках за кордоном. Повернулася, коли дізналася, що чоловіка мобілізували. Жінка не розуміє, як з такими болячками, які має її чоловік, можна відправляти на фронт. Каже, він не має сили себе захистити, що вже говорити про когось.

У подружжя є спільна дитина. Їхній син хоче стати військовим, навчається у військовому ліцеї імені Івана Богуна.

«При зрості Сергія 185 сантиметрів, його вага, буває, опускається до позначки менше 50 кілограмів, продовжує співрозмовниця. — У кращому випадку набирає 50 з невеликим плюсом».

Жінка не стримує емоцій:  «Як з такими даними він може одягати на себе бронік та іншу амуніцію? — говорить вона. — Кого ви берете на фронт, люди добрі?».

Починалося все з того, що її чоловіка після огляду ВЛК у Гайсині відправили у військову частину у Кіровоград. Очевидно, там побачили, що мобілізований не має фізичних даних для виконання бойових завдань. Та й з харчуванням виникатимуть проблеми — чоловік без зубів. Його повернули додому. Було це в лютому нинішнього року. Сергій продовжив працювати у місцевому агропідприємстві. Час від часу його викликали у Гайсинський військкомат, тепер це Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Перевіряли документи, уточнювали де працює…

За словами дружини, одного разу слідом за Сергієм з приміщення військкомату вийшов незнайомий йому чоловік. Почав розмову здалеку, а закінчив запитанням, чи не хотів би він «відкосити» від мобілізації. При цьому додав: інакше все одно заберуть, мовляв, нині ніхто не зважає на болячки, треба країну захищати. Назвав суму, за яку йому могли б видати документ. З таким документом ніхто б його не мобілізував. За його отримання треба було заплатити 10 тисяч доларів. Сергій розповів про це по телефону дружині. Тепер вона згадує про такий факт і додає: «Я його запитувала, чи упізнав би він того чоловіка, який хотів десять тисяч доларів? Він сказав: «Звичайно, упізнав би, чому ні, ми ж стояли поряд, дивилися один на одного».

Жінка розуміє, що про це можна було б і не говорити, грошей вони не платили, у поліцію не заявляли. «Думаю, таке пропонували не тільки Сергію, —  говорить вона. — Скільки вже разів про такі випадки писали, показували по телебаченню…»

11 липня її чоловік прийшов у магазин їхнього села за покупками. Поруч стояли військові. Вони підійшли до нього, запитали прізвище, дату народження. Звірили зі своїми списками. Після цього вручили повістку на мобілізацію. Сказали, що на завтра має прибути у військкомат зі всіма необхідними речами для відправки у військову частину.

«Мій чоловік дуже совісна людина, — продовжує співрозмовниця. — Він не лукавить, а щоб порушив закон, про таке годі говорити. Він прибув у військкомат і його вдруге відправили у частину. Тільки вже не в Кіровоград, як було у перший раз, а трохи ближче».

Одного разу у телефонній розмові вона дізналася від нього, що він захворів, температура доходить до  сорока градусів.

Пані Тетяна покинула роботу за кордоном і невдовзі була у військовій частині.

Вивели під руки, бо сам не міг йти

Її не пропустили у військову частину. І в цьому нічого дивного. Але й чоловіка не випустили на контрольно-пропускний пункт. Сказали, що він хворіє, у нього температура, тому не може вийти. Її хвилювало інше — як лікують хворого у медпункті частини. Каже, пігулками збивали високу температуру. Через деякий час вона знову піднімалася до високих позначок.  

«Чоловік по телефону скаржився, що у нього сильний кашель, болі у суглобах і високу температуру, — говорить жінка. — Такі симптоми були в нього не день не два, а майже два тижні. Але ніхто й не збирався доправити його у госпіталь. Хіба я могла спокійно дивитися на те, як мучиться рідна людина? Стала бити, як кажуть, у всі дзвони. Телефонувала на «гарячу лінію», уповноваженому з прав людини, прокуратуру, поліцію».

Вона таки добилася, аби його відправили у стаціонар. Дивується, чому не у військовий шпиталь, а в цивільну лікарню. «Бачили б ви, у якому жалюгідному стані його вели до машини швидкої допомоги, — говорить пані Тетяна. — Двоє військових тримали під руки, бо сам не міг йти. Хіба це не знущання над людиною? Хіба раніше не можна було розпочати лікування? У стаціонарі встановили двобічне запалення легень. Але лікували не в пульмонології, бо в лікарні нема такого  відділення. Поклали у терапію».

На цьому митарства мобілізованого і його дружини не закінчилися.

«Не встигне до 19 години, будемо вважати дезертиром»

«Уже через п’ять днів Сергія мали виписати з лікарні і знов повернути у частину, — продовжує розповідь жінка. — Я за спеціальністю медична сестра, тому розумію, що двобічне запалення легень за п’ять днів навряд чи можна вилікувати. Після лікування ще має бути період реабілітації. Після моїх розмов з медиками термін лікування продовжили. Після виписки знов доправили у військову частину».

Вона порадилася з адвокатом і той сказав подати рапорт на ім’я командира частини про необхідність призначити лікування. Додати наявні медичні довідки про захворювання.

Пані Тетяна так і зробила. Передала чоловікові довідки той написав рапорт, але…

«Рапорт у нього не прийняли, — говорить жінка. — От не прийняли — і все, як кажуть, без жодних пояснень. Мене до командира, чи бодай його заступника не пропустили. Що мені залишалося робити? У  мене чоловік помирає, а всім до цього байдуже».

Тим часом подзвонив Сергій. Повідомив, що йому сказали йти отримувати бронежилет і автомат і приступати до служби. Коли почула про це, сльози виступили на обличчі. Як людину після лікарні і з купою інших болячок відправляти на службу?

Жінка зізнається, що не стрималася і вдалася до погроз. Через чергового попередила начальство частини, що якщо не відправлять чоловіка на лікування у шпиталь, то зробить так, що до них з’їдуться всі — і поліція, і прокуратура, і їхнє вище начальство.

Далі сталося те, на що вона не сподівалася. Каже, медбрат вивів її чоловіка під руку. Передав його їй і сказав: «Якщо до 19 години нам не повідомлять зі шпиталю, що ваш чоловік перебуває на лікуванні, подамо його в розшук як дезертира».

У шпиталі у Вінниці військовий відчув увагу від медперсоналу, йому призначили необхідне лікування, дружина спілкувалася з лікарями, її вислухав керівник шпиталю. Все йшло добре, аж допоки з нею захотів зустрітися психолог.

Аби зустрітися з чоловіком, викликали поліцію

«Мені сказали, що чоловіка мають доправити до психіатричної лікарні Ющенка, — говорить пані Тетяна. — Це мене неабияк насторожило. Чому це раптом? Уточнила, у яке відділення планують покласти.  Запитала, чи зможу з ним бачитися. Коли дізналася, що відділення закритого типу, написала заяву в прокуратуру, що чоловіка без його згоди мають намір відправити у Ющенка».

Як пояснила пані Тетяна, розмови про лікарню Ющенка у неї відбувалися не раз, і не два.

Потім їй повідомили, що чоловіка відправляють у Старокостянтинів Хмельницької області. Там є лікарня на базі військової частини. Вона дізналася, що там є також психіатричне відділення.

«Будь-яка ін’єкція для нього може бути смертельна, — говорить жінка. — Ось чого я найбільше боюся».

Вона поїхала у Старокостянтинів, щоб побачитися з чоловіком. Зробити це виявилося непросто. Їхня зустріч відбулася  тільки тоді, коли адвокат викликав поліцію, звернувся до військової служби правопорядку і роз’яснив їм, що вбачає в цьому порушення закону як її підзахисної, так і її чоловіка.

Чому його відправили у спеціалізований лікарняний заклад? Що з ним мають там робити, їй незрозуміло, і це викликає постійне занепокоєння.

Адвокат говорить про повторну ВЛК

Журналіст «20 хвилин» розмовляв з адвокатом, який захищає права дружини військового. Костянтин Тимунь вважає, що військовий має бути відправлений на повторний огляд лікарями ВЛК. Аргументує це його хворобливим станом та вродженими вадами здоров’я. Стосовно ситуації, коли у Старокостянтинові заборонили зустріч дружини і її чоловіка, який є військовослужбовцем, адвокат називає це очевидним порушенням. За його словами, є наказ МОЗ №592 від 15.06.2016 року, згідно з яким заклад охорони здоров’я зобов’язаний забезпечити пацієнтам, які перебувають на лікуванні, право на допуск до них відвідувачів 24 години на добу в будь-який день тижня, а також інформувати пацієнтів і відвідувачів про правила відвідання пацієнтів.

У Старокостянтинові порушили цю вимогу, тому довелося викликати поліцію. Зрештою, дружина зустрілася з чоловіком, який нині  перебуває у лікарняному закладі.

Якого профілю цей заклад, і з якою метою направили у нього військового, адвокат має намір дізнатися через зроблений ним адвокатський запит.

«Моє завдання захистити права дружини військового і його самого», —наголошує адвокат. На час нашої розмови він ще не отримав відповіді на поданий запит.

У військкоматі не коментують рішення Гайсинської ВЛК. Для військкомату це є документ, згідно з яким передбачено стан здоров’я військовозобов’язаного. Мобілізованого, про якого йде мова, комісія визнала придатним, тому його направили у військову частину на проходження підготовки.

Читайте також:

На Вінниччині ДБР затримало шахраїв, які вимагали у кандидатки в ректори 50 тисяч доларів

На Донеччині загинув воїн з Писарівки Петро Герейло

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.