«Я дарую людям насолоду, а вони — мені натхнення»: як вінницька майстриня перетворила хобі на покликання

• Для вінницької майстрині Ірини Мельниченко випічка давно стала справою життя. Вона багато років створює паски, короваї та торти, а ще ділиться своїм досвідом на майстер-класах у власній студії. 
• Для Ірини паска — це не просто святкова здоба, а тепло, вкладене в тісто. Вона використовує традиційні рецепти з живими дріжджами, створює власні авторські, і вірить, що добрі думки та щирість завжди передаються у випічці. 

Ірина Мельниченко вже понад 20 років випікає здобу, яка вражає не лише смаком, а й виглядом. Вона створює справжні кулінарні шедеври: ароматні паски, весільні короваї, завиванці з маком та ягодами, яскраві дитячі торти та багато іншого. Усе — з любов’ю, фантазією та власноруч.

Ірина за освітою фінансистка. Зізнається, що з кондитерським мистецтвом її не пов’язувала ні робота, ні навчання. Але випічка з дитинства була її захопленням і з часом перетворилася на справу життя.

— З випічкою, напевно, я народилася, — жартує Ірина і продовжує: — Випічка та вишивка завжди були для мене особливими заняттями. Вони захоплювали, надихали й дарували відчуття спокою упродовж усього життя. Я щиро люблю і пекти, і вишивати. Але саме випічка стала моєю основною справою. Як кажуть: коли робота приносить задоволення — це вже не робота, а хобі. Тож для мене це і творчість, і покликання.

Моє захоплення, творчість та мій релакс

На запитання про те, звідки в неї любов до випічки, Ірина усміхається, а потім каже:

— Можна сказати, що частково це від бабусі. Вона часто пекла пиріжки, струдлі, іншу традиційну домашню випічку. Її рецепти були прості, але завжди зі смаком. Проте не можу точно сказати, від кого в мене ця пристрасть. Це щось, що народилося в мені, в крові, у голові та в серці. Я точно знаю, що творю від душі і щиро люблю те, чим займаюся. Навіть коли немає замовлень, я все одно стаю щось готувати. Це приносить мені задоволення і надихає, — усміхається Ірина. — Буває, телефонує подруга і відразу запитує: «Що там робиш, печеш?» Іншого питання від неї й не чекаю. Вона знає, що я печу завжди. Це моє життя.

«Дівочі посиденьки»: як проходять майстер-класи?

Приблизно п’ять років тому Ірина Мельниченко вирішила поділитися улюбленою справою з іншими та провела свій перший майстер-клас. Відтоді кулінарна творчість у форматі живого спілкування з однодумцями стала для неї новим джерелом натхнення. За цей час вона розробила низку цікавих програм — від приготування тортів, зефіру, пташиного молока до сезонної святкової випічки. До Різдва Ірина вчить випікати штолени, на Великдень — паски та крафіни. Впродовж року також бере індивідуальні замовлення на короваї.

Майстер-класи проходять у її власній студії-кондитерській, водночас і майстерні, і затишному місці для натхнення. Учасниці заходів часто стають добрими знайомими, адже в теплій домашній атмосфері вони не лише вчаться, а й активно спілкуються, діляться досвідом і враженнями. Хоча більшість приходить не з професійною метою, а щоб навчитися готувати для себе та рідних, дехто з них повертається знову й знову заради особливої атмосфери та душевної компанії. Ірина називає такі зустрічі «дівочими посиденьками», де поряд із ароматами здоби завжди звучать цікаві розмови.

Рецепт смачної домашньої паски

Майстриня має власні авторські рецепти пасок, які вона розробляла роками, експериментуючи зі смаками, текстурою та оздобленням. Цими перевіреними формулами вона щедро ділиться з учасниками своїх майстер-класів. У кожному рецепті — частинка її тепла, любові до справи та розуміння, як створити не просто випічку, а справжній символ свята.

Для наших читачів і, особливо, для тих, хто тільки починає свій шлях у світі великодньої здоби, Ірина поділилася класичним рецептом паски. Це саме той варіант, який гарантовано вийде навіть у новачків. Він простий, зрозумілий, без складних інгредієнтів, але при цьому дозволяє відчути всю магію домашньої випічки.

Інгредієнти (на три середні паски):

Для тіста:

• Молоко — 250 мл;
• Дріжджі свіжі — 50 г (або 15 г сухих);
• Яйця — 4 шт. (3 жовтки + 1 ціле яйце);
• Цукор — 180–200 г;
• Ванільний цукор — 10 г або ваніль — на смак;
• Вершкове масло — 100 г (розтоплене);
• Олія — 2 ст. л.;
• Сметана — 2 ст. л.;
• Сіль — щіпка;
• Борошно — приблизно 700–800 г (дивитись по консистенції тіста)
• Родзинки, цукати — за бажанням (попередньо промити та обдати окропом).

Для глазурі:

• Білки — 2 шт.;
• Цукрова пудра — 100–150 г;
• Лимонний сік — 1 ч. л.

Для декору:

• Кондитерська посипка;
• Цукати, квіти з тіста або мастики (на вибір)

Спосіб приготування:

1. Підготовка опари: У теплому молоці розчиніть дріжджі та додайте 2 ст. л. цукру й 3–4 ст. л. борошна. Залиште опару в теплому місці на 30–40 хвилин, поки з’явиться пінна «шапочка».
2. Замішування тіста: В окремій мисці збийте яйця з цукром, додайте ванільний цукор, сметану, розтоплене масло, сіль. З’єднайте з опарою та поступово додавайте просіяне борошно. Замішуйте м’яке, злегка липке тісто. В кінці додайте олію, вмішайте родзинки або цукати.
3. Вимішування і підйом тіста: Вимішуйте тісто не менше 10–15 хвилин. Накрийте рушником і залиште в теплому місці на 1,5–2 години, щоб тісто збільшилось вдвічі. Один-два рази обімніть тісто, щоб випустити зайве повітря.
4. Формування пасок: Форму змастіть маслом або застеліть пергаментом. Заповніть її тістом на 1/3 об’єму, дайте знову піднятись (приблизно на годину).
5. Випікання: Випікайте паски у розігрітій духовці при температурі 170–180°C приблизно 35–50 хвилин залежно від розміру. Готовність перевіряйте дерев’яною шпажкою — вона має виходити сухою.
6. Глазур і декорування: Збийте білки до легкої піни, поступово додаючи цукрову пудру та лимонний сік до густої маси. Остиглі паски змастіть глазур’ю і прикрасьте за бажанням — посипкою, цукатами, квітами з мастики, фігурками.

Щоб паска вийшла м’якою і духмяною, не поспішайте з усіма етапами. Дайте тісту «відпочити» та добре підійти. І завжди готуйте з теплом у серці — це найкраща приправа до великодньої здоби.

Тренди vs традиції

В кондитерському світі з кожним роком з’являється все більше нових тенденцій — модні крафіни, кольорові глазурі, безглютенові, веганські або безлактозні варіанти пасок, оздоблення їстівним золотом, незвичні начинки, ароматизовані вершки. Ринок реагує на запити клієнтів, і чимало майстрів намагаються підлаштуватись під ці вподобання. Але є й ті, хто обирає інший шлях — триматись власного стилю, поєднуючи традиції з індивідуальним баченням.

Про сучасні тенденції та попит на них запитую у Ірина Мельниченко. Жінка зізнається, що не пече безглютенові паски. Вона не розуміє їх і не відчуває у них справжнього смаку свята. Жінка йде в ногу з часом, відстежує новинки, вивчає нові техніки оздоблення, однак завжди покладається на власне уявлення про гармонію у випічці.

— Я досить педантична, — каже Ірина. — Для мене важливо, щоб усе було не тільки гарним, а передусім смачним. Якщо смак мене не влаштовує, я ніколи не запропоную цей виріб іншим, навіть якщо комусь він міг би сподобатися. Випічка має викликати емоцію — теплу, домашню, справжню. І я завжди намагаюся, щоб вона такою й була.

Цікаво було дізнатися в Ірини Мельниченко, скільки ж часу потрібно для приготування пасок, адже зовні все виглядає красиво й святково, але за кожною ідеальною скоринкою стоїть довгий і клопіткий процес.

— Це займає майже весь день, — розповідає майстриня. — Наприклад, останній майстер-клас ми почали о 9 ранку, а закінчили лише о 16.00. І це була пришвидшена програма. Ми навіть додавали тепло, щоб тісто швидше підходило. Насправді процес не такий уже й важкий, просто тривалий. У цей час можна займатись іншими справами, наприклад, яйця фарбувати, запіканку пекти чи прибирати.
Найбільше часу йде на підготовку тіста, яке замішується у кілька етапів. Кожного разу його обминають і залишають «відпочити» на кілька годин. Цей цикл може повторюватися кілька разів і від цього залежить легкість, пишність і аромат готової здоби.

Одним із важливих секретів, яким Ірина поділилась, є використання живих дріжджів. Сучасні господині часто обирають сухі, так як вони зручні, доступні в будь-якому супермаркеті і мають тривалий термін зберігання. Але досвідчена майстриня переконана, що саме свіжі живі дріжджі здатні подарувати паскам той самий домашній смак.

— Так, їх складніше знайти, але я знаю де купувати якісні. Живі дріжджі дають зовсім інший результат. Випічка на них має глибший аромат, кращу структуру, довше залишається м’якою. Це вже перевірено роками, — каже Ірина.

З заквасками майстриня не працює. Вона розповідає, що пробувала, але згодом зрозуміла, що це не зовсім її варіант. Ірина пояснює, що є багато людей, яким зручно працювати із закваскою, і вони отримують чудові результати. Адже по суті — це теж дріжджі, просто в іншій формі. Однак їй ближче робота з живими дріжджами, саме такий підхід приносить найбільше задоволення.

Жінка довіряє своєму досвіду, смаку та внутрішньому чуттю. Її паски — це не просто випічка, а справжні святкові вироби, у які вкладено час, турботу, тепло та душевне натхнення. Для Ірини важливо, щоб кожна паска була не лише смачною та гарною, а й дарувала святковий настрій і тепло близьким.

Про декор та індивідуальний підхід

—Щороку я пропоную декілька варіантів декору для пасок. Люди, яким подобається декор і наповнення, залишаються зі мною роками. Я їм за це дуже вдячна. Вони насолоджуються, а я їм дарую насолоду.

Майстриня спеціалізується і на короваях. Вона може створити коровай із будь-яким декором, залежно від побажань замовника. Випікає як класичні варіанти, так і сучасні, в один, два чи три яруси, у традиційних або нестандартних кольорах, з мінімалістичним або вишуканим оздобленням.

Перед роботою Ірина завжди обговорює всі деталі з клієнтами, щоб створити саме той виріб, який стане ідеальним доповненням до їхнього свята. 

Коли дивишся на готові короваї, одразу помічаєш рівень майстерності. Декор вражає тонкістю роботи й глибоким символізмом. Колоски пшениці, ніжні голуби, розкішні квіти, серця, обручки — усе виліплено вручну з великою увагою до найменших деталей.

Короваї Ірини стають окрасою весіль, заручин, ювілеїв та інших урочистостей. Вони запам’ятовуються не лише смаком, а й емоціями, які викликають у тих, хто їх бачить і куштує.

Як готується до Великодня

Авторка статті не могла оминути тему Великодня, адже свято вже зовсім скоро, і запитала Ірину Мельниченко, як вона готується до нього. Жінка поділилася, що традиційно випікає паски, а також обов’язково готує львівський сирник — свій фірмовий великодній смаколик.

— Там ціла рецептура, це не просто сирна бабка. Я не додаю туди нічого зайвого. Лише свіжий сир, яйця, ванільний цукор або ваніль — і все, — ділиться Ірина.

У цьому рецепті немає ані борошна, ані манки, ані вершкового масла. Майстриня підкреслює, що головне обрати якісний домашній сир. І якщо основа десерту залишається незмінною, то для аромату і смаку можна додати улюблені сухофрукти: родзинки, цукати, курагу, журавлину — усе на смак господині.

Цікаво, що останнім часом Ірина відмовилася від фарбування яєць. Якщо раніше вона щороку дотримувалась цієї традиції, то нині вважає її не обов’язковою. Натомість на її великодньому столі завжди багато домашньої випічки, що створює святкову атмосферу і радує всю родину.

Щодо звичних для багатьох господинь великодніх приготувань, як-от прибирання у Чистий четвер або миття вікон, майстриня має власну думку. Вона переконана, що дім має бути чистим завжди, не лише напередодні свят.

— Повинен бути завжди чистий розум і серце — це найголовніше. Все решта — правила, які створило людство. Мало хто замислюється над справжнім змістом свята і тим, що насправді святкує, — розмірковує Ірина.

Своїм прикладом жінка показує, що справжнє свято — це не лише дотримання зовнішніх традицій, а щира внутрішня підготовка, добрі думки, душевна теплота та бажання ділитися цим зі світом. І саме така атмосфера панує у домі пані Ірини — тепла, щира та справжня.

@vn20minut Вінницька майстриня Ірина Мельниченко вже понад 20 років випікає здобу, яка вражає не лише смаком, а й виглядом. #вінниця#майстриня#великдень#випічка#рекомендації ♬ оригінальний звук - Новини Вінниці

 

Читайте також:

Великдень на порозі: діти в ляльковому театрі вивчали мистецтво писанкарства

Неподалік Ямполя виявили петрогліфи, що датуються часами монгольської навали

У Ямполі вздовж Дністра планують звести паркан з колючим дротом

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.