Великдень на порозі: діти в ляльковому театрі вивчали мистецтво писанкарства

• Цими вихідними в ляльковому театрі для дітей провели два майстер-класи з писанкарства. Учасники заходу мали можливість не тільки навчитися розписувати яйця, а й дізнатися про символіку кольорів та орнаментів, що використовуються в традиційних писанках. 
• Захід став важливим кроком у відродженні народних традицій та передачі знань молодшому поколінню.

У передвеликодні дні у Вінниці відбулися захоплюючі заходи, присвячені одному з найдавніших українських мистецтв — писанкарству. Ініціаторами події стали Вінницький обласний художній музей та Вінницький академічний обласний театр ляльок.

Протягом вихідних, 12 та 13 квітня, всі охочі мали унікальну можливість безкоштовно долучитися до процесу створення писанок, дізнатися більше про традиційні техніки розпису, етапи роботи, символіку кольорів та орнаментів. Майстер-класи провели досвідчені писанкарі, які не лише навчали, але й ділилися історіями, що стоять за візерунками на кожному яйці.

Організатори наголосили, що мета заходу полягала в популяризації народного мистецтва та збереженні культурної спадщини для наступних поколінь.

— Метою цих заходів було популяризувати українське народне мистецтво, зокрема подільську писанку — унікальне культурне надбання нашого краю. Ми прагнули створити простір, де і діти, і дорослі можуть не лише долучитися до творчості, а й ментально оздоровитися, збагатитися духовно, відчути зв’язок із традиціями предків, — розповідає співробітниця Вінницького обласного художнього музею Ольга Романишена. — Такі зустрічі допомагають відчути, що наші звичаї — це жива нитка, яка єднає покоління.

До майстер-класів із писанкарства активно долучалися діти віком від трьох років і старші. Атмосфера була напрочуд родинною — татусі, мами, а подекуди й бабусі з захопленням розписували яйця разом із малечею. Учасники створювали власні, унікальні писанки, вкладаючи у кожен мазок тепло душі та фантазію. Багато хто із задоволенням ділився результатами своєї творчості, фотографував готові роботи.

Творчий процес захопив усіх без винятку, від найменших до найстарших, об’єднавши покоління за спільною справою.

Марійка прийшла на заняття разом із бабусею одразу після вистави. Дівчинка вперше взяла до рук писачок. Під керівництвом бабусі Марійка зосереджено виводила візерунки, а коли завершила — радісно усміхнулася і гордо показала свою роботу всім присутнім. У її очах світилися щире захоплення і захват від власної творчості.

Спостерігаючи за тим, що відбувалося на заході, авторка цієї статті помітила, як діти з великим захопленням вивчали писанкарство. Для них це був важливий досвід, який допоміг усвідомити цінність традицій. В епоху гаджетів та технологій, коли цифровий світ часто відволікає від справжніх цінностей, такі заняття стають важливим нагадуванням про необхідність шанувати та берегти українські народні традиції.

Ведуча майстер-класу, Катерина, поділилась особистою історією, яка привела її до писанкарства. Вона навчалась у Тульчинському фаховому коледжі культури, де вперше на заняттях з декоративної творчості познайомилась з технікою малювання писанок, і саме там відчула справжнє покликання до цього давнього ремесла. Наразі Катерина працює у Вінницькому обласному художньому музеї. Вона вже власноруч створила безліч писанок і зараз передає свої знання дітям, навчаючи їх цьому мистецтву.

Символіка орнаментів та кольорів

— Кожен колір має своє значення. Бабусі та жінки, які колись займалися писанкарством, використовували кольори, що асоціювалися з життям, емоціями та природними явищами. Червоний символізує любов, життєву силу та радість. Жовтий — це сонячний колір, що уособлює тепло, достаток і багатство. Зелений — колір весни, відродження природи, надії та життя. Блакитний асоціюється з небом і водою, білий — з чистотою та безгрішністю, а фіолетовий пов'язаний із духовністю та мудрістю, — розповідає Катерина.

Писанки зазвичай писали саме перед Великоднем, з Стрітення до Зелених свят. Кожна писанка мала свою символіку, яка відображала важливі аспекти життя, природи та духовності. Подільська писанка вирізняється своєю унікальністю серед інших. Для неї характерні темні, зокрема чорні, кольори, які надають візерункам особливої глибини та значення. Чорний колір часто символізує зв'язок з потойбічним світом та вічність, а в поєднанні з іншими кольорами створюється гармонійна картина життя і смерті, світла і темряви. Для подільської писанки характерне використання таких кольорів, як жовтий, червоний та чорний.

— Цікаво, що символи на писанках завжди мали глибоке значення і використовувалися з певною метою. Наприклад, якщо на писанці малювали символ здоров’я, то це було побажанням людині на довгі роки здоров’я та сили. Дівчата часто дарували писанки хлопцям як знак прихильності або навіть любові. Кожен малюнок, кожен символ ніс за собою закодоване послання, яке виконавець хотів передати, — каже Катерина. — Це могли бути побажання достатку, врожаю чи удачі в шлюбі. Крім того, орнаменти на писанках часто відображали природні цикли: символи сонця, води, землі, що мали на меті захистити домівку і забезпечити благополуччя. Писанка, таким чином, ставала не лише предметом декоративного мистецтва, а й своєрідним оберегом, що несе на собі побажання добра і щастя.

Як довго пишуть писанки?

На створення однієї писанки може знадобитися від однієї до кількох годин. Усе залежить від складності орнаменту, техніки та досвіду майстра. Деякі традиційні писанки виконуються в кілька етапів: спершу наноситься восковий малюнок, потім яйце фарбують, знову наносять віск — і так кілька разів. Однак у минулому процес часто виглядав інакше.

— Коли в домашніх умовах писали жінки після тяжкої праці, то це було, насправді, нашвидкоруч. Намалювали лінію, вклали якусь свою ідею — і все, — каже Катерина. — Головне було не ідеальна симетрія, а сенс і побажання, яке жінка вкладала в писанку. Це був спосіб передати тепло, добрі думки та віру в краще.

Писанки ніколи не вживали в їжу, адже, вкладаючи в них час, зусилля та душу, люди ставилися до них як до оберегів, а не як до звичайного продукту. Раніше для розпису використовували цілі, сирі яйця, адже вважалося, що саме так писанка має «жити». Натомість сьогодні все частіше використовують видуті яйця, щоб готовий виріб можна було зберігати як декоративний елемент на довгі роки.
Катерина пояснює, що для традиційного писанкарства яйце має бути сирим, адже з часом вміст всередині висихає природним чином.

— Якщо взяти в руки писанку, що висохла всередині, можна почути, як щось калатає всередині — це висохлий білок і жовток. Багато людей кажуть, що такі писанки можуть зберігатися роками, — розповідає Катерина. — Але я переконана: усе залежить не лише від техніки чи матеріалу, а й від енергетики майстра. Творити потрібно в тиші, у своїх думках, з чистими намірами. Тільки тоді робота наповнюється змістом, передає почуття, і навіть найпростіший візерунок стає оберегом.

У давнину існувала традиція «мовчазного писання» — під час створення писанки майстрині намагалися не розмовляти, аби не порушити внутрішню гармонію та не «розсіяти» закладений у писанку зміст. Вірили, що тиша допомагає краще зосередитись на добрих думках і побажаннях, які передаються через кожну лінію та символ.

Не потрібно бути професіоналом, щоб створити власну писанку. Це ремесло можна освоїти й у домашніх умовах, і кожен може спробувати себе в ньому.  

Майстриня порадила, що у Вінниці в канцелярських магазинах можна знайти все необхідне для писанкарства: писачок, фарби для розпису та інші інструменти. Для роботи також знадобиться восковий брусок, пінцет та нитка для очищення писачка між етапами. Все, що залишається — це вибрати орнамент і розпочати творити.

— Не бійтеся спробувати себе в писанкарстві! Кожна писанка — це не просто малюнок, а ціла історія, яку ви розповідаєте своїм близьким через кольори та символи. Так ви не тільки збережете традицію, а й передасте свою енергію й позитивні побажання до Великодня, — зауважує Катерина.

@vn20minut Великдень на порозі: діти в ляльковому театрі пізнавали мистецтво писанкарства #вінниця#діти#великдень#писанка#рекомендації ♬ оригінальний звук - Новини Вінниці

 

Читайте також:

Неподалік Ямполя виявили петрогліфи, що датуються часами монгольської навали

У Ямполі вздовж Дністра планують звести паркан з колючим дротом

«Смерть сина мені дає новий поштовх до роботи»: Юлія Вотчер записала звернення біля могили Андрія

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.